К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(додаткова)
15 червня 2026 року місто Київ
справа № 759/18634/25
апеляційне провадження № 22-з/824/774/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Дениса Леонідовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди,-
в с т а н о в и в :
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 17 лютого 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Кузьмін Д.Л. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Д.Л. - задоволено частково.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 лютого 2026 року - скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.
Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та репутацію ОСОБА_1 , інформацію, поширену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 о 14:06 годині у груповому чаті месенджера «Viber» у групі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме твердження: «… учора ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , двоє хлопців з нашого будинку: (ім`я не вказується), ОСОБА_1 кв. АДРЕСА_1 вибивали мені двері ногами і вогнегасником при цьому з погрозами і хамськими матюками…)» в частині, що стосується ОСОБА_1 .
Зобов`язано ОСОБА_2 спростувати зазначену недостовірну інформацію про ОСОБА_1 протягом 10 календарних днів з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили, у такий же спосіб, у який вона була поширена - шляхом повідомлення про ухвалене судове рішення, включаючи публікацію його резолютивної частини, в груповому чаті месенджера «Viber» у групі «Наш кооператив», мешканців житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 грн.
Повний текст постанови складено 15 червня 2026 року.
05 червня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Д.Л. про ухвалення додаткового рішення, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем у суді першої та апеляційної інстанціях; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи, а саме: судовий збір у сумі 8 478,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 62 000 грн.
Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (частина третя статті 259 Цивільного процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи(частина третя статті 270 ЦПК України).
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту постанови Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, що складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу.
Відповідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, судовий збір за подання позовної заяви було сплачено у розмірі 3 391,36 грн., а за подання апеляційної скарги - у розмірі 5 087,04 грн.
Встановлено, що позов та апеляційну скаргу задоволено частково, а тому витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 4 239,20 грн.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку з реалізацією права на судовий захист у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору й стримування від подання безпідставних позовів (скарг).
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Правничу допомогу у справі на стадії розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанціях позивачу надавав адвокат Кузьмін Д.Л.
У позові зазначено, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу у даній справі складає 42 000 грн.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції було надано:
договір № 01-08/25 про надання правової допомоги, відповідно до п. 3.1 якого, за надання правової допомоги у суді першої інстанції, Клієнт зобов`язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг у розмірі 42 000 грн. не пізніше 150 днів після закінчення розгляду справи у суді першої інстанції. Вказана ціна послуг є фіксованою та не залежить від обсягу наданих адвокатом послуг клієнту за цим договором, результатів судового спору та форми закінчення судового провадження;
акт приймання-передачі наданих послуг від 05 лютого 2026 року, відповідно до якого позивачу було надано такі послуги: надання первинної консультації щодо підстав та способу захисту прав клієнта у судові справі за його позовом у Святошинському районному суді м. Києва; збір необхідних доказів, в тому числі шляхом подання адвокатських запитів; формування правової позиції по справі, що включає в себе правовий аналіз документів клієнта, вивчення нормативно-правових актів у сфері правовідносин між сторонами спору, огляд та аналіз судової практики, та ін.; підготовка та подання до суду заяв по суті справи та інших заяв з процесуальних питань; роз'яснення з правових питань в процесі розгляду справи; участь в судових засіданнях.
У апеляційній скарзі зазначено, що орієнтовний розмір судових витрат зі сплати послуг адвоката становить 20 000 грн.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції було надано:
додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги № 01-08/25 від 01 серпня 2025 року, відповідно до п. 2.1 якої, за надання правової допомоги у суді апеляційної інстанції, Клієнт зобов`язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг у розмірі 20 000 грн. не пізніше 150 днів після закінчення розгляду справи у суді апеляційної інстанції. Вказана ціна послуг є фіксованою та не залежить від обсягу наданих адвокатом послуг клієнту за цим договором, результатів судового спору та форми закінчення судового провадження;
акт приймання-передачі наданих послуг від 03 червня 2026 року, відповідно до якого позивачу було надано такі послуги: надання первинної консультації щодо підстав та способу захисту прав клієнта у судові справі за його позовом у Київському апеляційному суді; формування правової позиції по справі, що включає в себе правовий аналіз рішення суду першої інстанції, огляд та аналіз судової практики, та ін.; підготовка та подання до суду апеляційної скарги та інших заяв з процесуальних питань; роз`яснення з правових питань в процесі розгляду справи; участь в судових засіданнях.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Враховуючи складність справи, суть спору, результат розгляду справи у апеляційному суді, підстави позову, характер наданих послуг, пропорційність розміру задоволених вимог, а також необхідність дотримання критерію розумності та справедливості, колегія суддів дійшла висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах перегляду цієї справи є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
З огляду на наведене, заява представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Д.Л. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 133, 137, 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Дениса Леонідовича задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 239,20 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.
Головуючий:
Судді: