УХВАЛА
05 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 759/18634/25
провадження № 61-8239ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М.(суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Мартєва С. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2026 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив:
визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, поширену ОСОБА_2 24 листопада 2024 року о 14:06 год у груповому чаті месенджера Viberу групі «ІНФОРМАЦІЯ_3», а саме твердження: «… учора ( 23 листопада) о 21-20 , двоє хлопців з нашого будинку: (ім`я не вказується), ОСОБА_3 кв. АДРЕСА_1 вибивали мені двері ногами і вогнегасником при цьому з погрозами і хамськими матюками…)» в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
зобов`язати ОСОБА_2 спростувати зазначену недостовірну інформацію про ОСОБА_1 протягом 10 календарних днів з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили, у такий же спосіб, у який вона була поширена - шляхом повідомлення про ухвалене судове рішення, включаючи публікацію його резолютивної частини, в груповому чаті месенджера Viberу групі «ІНФОРМАЦІЯ_3», мешканців житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.
Святошинський районний суд міста Києва рішенням від 17 лютого 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 04 червня 2026 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 лютого 2026 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Визнав недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_2 24 листопада 2024 року о 14:06 год у груповому чаті месенджера Viber у групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме твердження: «… учора ( 23 листопада) о 21-20 , двоє хлопців з нашого будинку: (ім`я не вказується), ОСОБА_3 кв. АДРЕСА_1 вибивали мені двері ногами і вогнегасником при цьому з погрозами і хамськими матюками…)» в частині, що стосується ОСОБА_1 .
Зобов`язав ОСОБА_2 спростувати зазначену недостовірну інформацію про ОСОБА_1 протягом 10 календарних днів з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили, у такий же спосіб, у який вона була поширена - шляхом повідомлення про ухвалене судове рішення, включаючи публікацію його резолютивної частини, в груповому чаті месенджера Viber у групі «ІНФОРМАЦІЯ_3», мешканців житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 грн.
У червні 2026 року ОСОБА_4 звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.
Київський апеляційний суд додатковою постановою від 15 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 239,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 6 000 грн.
У липні 2026 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2026 року.
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення чи відмови
у відкритті касаційного провадження немає.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України
(суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Керуючись статтями 389, 394, 395, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Відкрити касаційне провадження у цивільній справі № 759/18634/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв