ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 990/207/24
УХВАЛА
16 червня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Парінова А.Б., суддів Грибан І.О., Черпак Ю.К., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з клопотанням про виклик свідків - ОСОБА_2 (заступника Голови Державної служби статистики України), ОСОБА_3 (народного депутата України), ОСОБА_4 (колишнього Міністра соціальної політики України), ОСОБА_5 (Міністра соціальної політики України), а також суддів Конституційного Суду України. Метою виклику апелянт зазначає підтвердження реального рівня інфляції та прожиткового мінімуму, а також роз`яснення поняття «непрацездатність».
Відповідно до статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України свідком може бути особа, якій відомі обставини, що належить установити у справі. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або показання щодо обставин, які підлягають установленню на підставі інших засобів доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом цього спору є наявність чи відсутність юридичного факту - настання інвалідності ОСОБА_1 до досягнення ним 18 років - та правомірність відмови Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві у переведенні його на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Ці обставини підтверджуються виключно письмовими доказами - пенсійним посвідченням від 04.11.2015, згідно з яким інвалідність встановлена у віці 41 року, та відсутністю висновку МСЕК - і не можуть та не потребують підтвердження показаннями свідків.
Обставини, на які посилається апелянт як на предмет свідчень - реальний рівень інфляції та розмір прожиткового мінімуму, - є питаннями застосування норм права та ґрунтуються на офіційно оприлюднених статистичних і нормативних даних. Вони не доводяться показаннями свідків, у тому числі посадових осіб, які публічно висловлювали ті чи інші оцінки, а наведені апелянтом обставини до того ж виходять за межі предмета цього спору. Роз`яснення змісту правових понять не є предметом свідчень і належить до повноважень суду.
Окрім того, справа розглядається в порядку письмового провадження, яке за статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється за наявними у справі матеріалами без виклику учасників справи та без проведення судового засідання, а отже не передбачає виклику і допиту свідків.
З урахуванням вищевикладеного, клопотання ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 65, 211, 243, 248, 256, 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків у справі № 990/207/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції у справі.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді І.О. Грибан
Ю.К. Черпак