Справа № 523/12169/26
Провадження №2/523/7170/26
У Х В А Л А
"15" червня 2026 р. м. Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Далеко К.О.,
за участю секретаря судового засідання Дяченко Т.С.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Турбаєвського Ю.В. про забезпечення позовупо цивільній справі № 523/12169/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Турбаєвського Ю.В. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів, яким просить:
1. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 2 062 109 (два мільйони шістдесят дві тисячі сто дев`ять) гривень 53 коп., отримані від військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України в якості грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 під час його перебування в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України у період з 17.09.2023 по 10.06.2025;
2. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 понесені судові витрати при розгляді справи.
Разом із позовною заявою, представник позивача ОСОБА_1 - адвоката Турбаєвського Ю.В. подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та кошти які належать ОСОБА_2 у межах суми позовних вимог, а саме у розмірі 2 062 109, 53 грн.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову, представник посилається на те, що існують підстави вважати, що не вжиття заходів щодо накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Суд, проаналізувавши матеріали заяви, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1, 2, 4 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно, що належить або підлягає передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Відповідно до ч.2 ст. 150 ЦПК України суд може застосовувати кілька заходів забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9).
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір стосовно безпідставно набутих коштів відповідачем. Позивачем заявлені майнові позовні вимоги про:
1. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 2 062 109 (два мільйони шістдесят дві тисячі сто дев`ять) гривень 53 коп., отримані від військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України в якості грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 під час його перебування в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України у період з 17.09.2023 по 10.06.2025.
Обставини зазначені у позовній заяві, будуть предметом дослідження судом під-час розгляду даної справи.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір (постанова Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18, провадження № 61-5051св19).
Суд виходить із того, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Згідно з позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 15.09.2020 № 753/22860/17, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Виходячи із системного аналізу наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновків про необхідність задоволення заяви представника позивача - адвоката Турбаєвського Ю.В. про забезпечення позову в рамках суми позову, а саме, 2 062 109 грн (два мільйони шістдесяти дві тисячі сто дев`ять )грн. 53 коп.
При цьому, вирішуючи питання щодо співмірності та адекватності зазначених заходів забезпечення позову із позовними вимогами, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, та висновки Верховного Суду у постанові від 23.03.2020 у справі № 910/7338/19.
Також, з матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову не вбачається, що застосуванням судом вищевказаних заходів забезпечення позову можуть бути порушені права та інтереси третіх осіб.
Суд вважає, що зазначений вид забезпечення позову відповідає позовним вимогам, є співмірним предмету позову, не порушує прав відповідача. До такого висновку суд дійшов із урахуванням правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 19 лютого 2021 року по справі № 643/12369/19.
Суд виходить із того, що застосування вищезазначеного виду забезпечення позову сприятиме зокрема запобіганню ускладненню ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача.
Щодо обставин реальної загрози невиконання рішення, суд вважає за необхідне зауважити на тому, що метою забезпечення позову є вжиття заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Зазначена позиція суду відповідає правовій позиції Верховного суду, викладеній у постанові від 05 березня 2025 року по справі № 446/1155/24, та у постанові від 19 лютого 2021 року по справі № 643/12369/19.
Верховний Суд у складі Великої Палати у постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, а також у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 та постанові від 03 березня 2023 року у cправі № 905/448/22 дійшов висновку, що у справах де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову.
У пункті 23 постанови від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
За викладених обставин, суд дійшов висновків, що забезпечення позову у даній справі, в наведений спосіб, не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
За висновками суду, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів позивача та можливих третіх осіб. Невжиття таких заходів може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, а відтак заява про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом, а не обов`язком суду, за винятком випадків, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України (постанова КЦС ВС від 30.05.2019 року, справа № 456/2438/17).
Інформація щодо наявності підстав для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення позову, в матеріалах справи не міститься.
Враховуючи вищевикладене, а також принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову предмету позову, суд приходить до висновку щодо задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.149-154, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Турбаєвскього Ю.В. про забезпечення позовупо цивільній справі № 523/12169/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів.
Накласти арешт на все майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; контактний телефон: НОМЕР_4 ) у межах суми позовних вимог у розмірі 2 062 109 грн (два мільйони шістдесяти дві тисячі сто дев`ять)грн. 53 коп.
Ухвала набирає законної сили негайно з дня її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: К.О. Далеко