ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
18 червня 2026 року Львів Справа № 380/14879/25 пров. № А/857/19418/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Москаля Р. М.
суддів - Димарчук Т. М.
Сала П. І.
перевірив апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі № 380/14879/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 21 травня 2026 року суддя залишив апеляційну скаргу без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених частиною 1 статті 295 КАС України та надав скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржник до суду подав заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що право відповідача на апеляційний перегляд судового рішення було фактично реалізоване ним шляхом подання відзиву на апеляційну скаргу позивача у справі, апеляційне провадження за якою було відкрито до подання відповідачем власної апеляційної скарги. На думку апелянта, подання ним апеляційної скарги фактично є зміною форми реалізації його права на апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги відповідають аргументам, наведеним у відзиві на апеляційну скаргу позивача. Також апелянт зазначає, що на момент подання апеляційної скарги тривав апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою позивача, рішення суду першої інстанції не набрало законної сили, а тому пропуск строку на апеляційне оскарження не вплинув на права та обов`язки учасників справи. У зв`язку з цим апелянт вважає, що відмова у поновленні строку на апеляційне оскарження буде проявом надмірного формалізму.
Проаналізувавши матеріали справи та заявлене клопотання, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на таке:
оскарженим рішенням суд першої інстанції позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнив частково: - визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не підготовки висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та подачі його до Головного управління Національної гвардії України; - зобов`язав військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з приводу призначення і виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у зв`язку із загибеллю батька - військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України солдата ОСОБА_2 , пов`язаною із захистом Батьківщини, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Позивачка оскаржила рішення від 09.03.2026 в апеляційному порядку в межах встановленого КАС України тридцятиденного строку.
Відповідач не оскаржував рішення від 09.03.2026 в апеляційному порядку в межах встановленого КАС України тридцятиденного строку, що сплив 10.04.2026 (отримав копію рішення 10.03.2026); скерував апеляційну скаргу до суду лише 13.05.2026.
Доводи апелянта на обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зводяться до того, що він фактично реалізував право на апеляційний перегляд судового рішення шляхом подання 11.04.2026 відзиву на апеляційну скаргу позивачки, тому подання 13.05.2026 апеляційної скарги є лише зміною форми реалізації такого права.
Оцінюючи цей аргумент, апеляційний суд керується такими мотивами:
апеляційна скарга та відзив на апеляційну скаргу є самостійними та відмінними за змістом заявами, що мають різне процесуальне призначення, а також подаються в різному порядку та строки.
Так, апеляційна скарга - це офіційний процесуальний документ, за допомогою якого учасник судового процесу (або особа, чиїх прав воно стосується) вимагає скасувати чи змінити рішення суду першої інстанції, якщо вважає його незаконним, необґрунтованим або ухваленим з помилками; містить обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права (ч. 2 ст. 296 КАС України). Водночас відзив на апеляційну скаргу подається в письмовій формі процесуальним опонентом апелянта та повинен містити обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги (п. 3 ч. 2 ст. 304 КАС України). Отже, подання відзиву на апеляційну скаргу процесуального опонента за своїм призначенням є способом навести контраргументи на доводи апелянта, а не "прихованою" апеляцією чи способом наводити власні аргументи щодо протиправності оскарженого іншою особою рішення, адже для досягнення таких цілей слід подавати власну апеляційну скаргу. Оскільки подання відзиву на апеляційну скаргу іншого учасника справи не є факультативним способом оскаржити рішення, то ця обставина не звільняє особу від виконання процесуальних обов`язків, в т.ч. дотримання строків подання апеляційної скарги, для реалізації права на апеляційний перегляд судового рішення.
Отже, наведені ВЧ НОМЕР_1 обставини (подання відповідачем відзиву на апеляційну скаргу позивача на рішення суду, яким позовні вимоги задоволено частково) не доводять існування об`єктивних перешкод, які б перешкоджали цій особі своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з власною апеляційною скаргою.
Так само безпідставними в контексті вирішення питьання про дотримання строків звернення до суду є доводи апелянта-відповідача про те, що на момент подання ним апеляційної скарги вже було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивачки та здійснювався апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції. Факт відкриття апеляційного провадження за скаргою іншого учасника справи жодним чином не змінює порядку та строків реалізації особою права на апеляційне оскарження рішення суду та не звільняє його від обов`язку дотримуватися вимог процесуального закону. Таким чином, наявність у провадженні суду апеляційної інстанції апеляційної скарги позивачки не є обставиною, яка перешкоджала відповідачу своєчасно подати апеляційну скаргу.
Також суд відхиляє доводи апелянта про те, що пропуск строку не вплинув на права інших учасників справи та що рішення суду першої інстанції не набрало законної сили, оскільки питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вирішується з огляду на наявність чи відсутність поважних причин його пропуску, а не через призму оцінки впливу можливих наслідків такого пропуску для інших учасників справи.
Суд відхиляє як очевидно помилкові доводи апелянта про те, що відмова у поновленні строку на апеляційне оскарження за наведених обставин буде проявом "надмірного формалізму". Відповідач свідомо обрав власну стратегію процесуальної поведінки у цій справі та розраховував висловити свою незгоду із рішенням суду, не подаючи апеляційної скарги. Той факт, що відповідачу не вдалося реалізувати цей задум, стосується питання добросовісності його представників та обраної ними процесуальної стратегії, а не питання існування об`єктивних перешкод вчасного звернення до суду з апеляційною скаргою. Однак інститут поновлення процесуальних строків спрямований на забезпечення доступу до суду особи, що їх пропустила з об`єктивних та поважних причин, а не на виправлення процесуальної бездіяльності учасника справи, який мав реальну можливість, проте не бажав діяти відповідно до процесуального акону.
Підсумовуючи наведені мотиви, колегія суддів дішла виснову, що наведені апелянтом доводи не доводять існування поважних причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення, оскільки свідчать про помилковість обраної ним процесуальної стратегії, а не про існування об`єктивних та незалежних від волевиявлення апелянта обставин, які унеможливлювали своєчасне подання апеляційної скарги.
Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оскільки суд дійшов висновку, що вдруге вказані апелянтом (після залишення його апеляційної скарги без руху на підставі ухвали від 21.05.2026, якою визнано неповажними первісно наведені причини пропуску строку подання апеляційної скарги, а.с.117) причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, то у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 01 червня 2026 року
Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 01 червня 2026 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі №380/14879/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Р. М. Москаль
судді Т. М. Димарчук
П. І. Сало