СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/1371/26
ун. № 759/15395/25
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Біляка М.О., за участю представника позивача, адвоката Цапенка С.С. представника відповідача, адвоката Чорного С.О., розглянувши в судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики.
01 серпня 2025 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначив розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, розпочав підготовче провадження у справі.
24 лютого 2026 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті.
15 червня 2026 року до суду надійшло клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі про зупинення провадження у справі.
Клопотання мотивоване тим, що:
- предметом цього позову є вимога про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики № 24/11/2023 від 24.11.2023 в сумі 5 193 782,00 грн, що еквівалентно 124 116,00 доларів США;
- 08 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання вказаного договору позики недійсним;
- до завершення розгляду справи про визнання договору позики недійсним розгляд цієї справи є об`єктивно неможливим, оскільки в разі визнання договору недійсним підстава для стягнення боргу перестане існувати.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася. У клопотанні просила провести судове засідання без її участі.
Представник позивача, адвокат Цапенко С.С., у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що клопотання подане з метою затягування справи; зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду; провадження у справі по визнання договору позики недійсним ще не відкрите. З наведених підстав просив у задоволенні клопотання відмовити.
Представник відповідача, адвокат Чорний С.О., в судовому засіданні клопотання підтримав, просив зупинити провадження у справі з метою уникнення в подальшому юридичної невизначеності. Також зазначив, що в разі задоволення позову про визнання договору позики недійсним, розгляд цієї справи буде позбавлений сенсу, адже підстава для стягнення боргу відпаде.
Вислухавши представників сторін та дослідивши клопотання про зупинення провадження у справі суд дійшов таких висновків.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
У постанові Верховного Суду від 15 серпня 2023 року у справі № 174/760/21 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення».
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, в суду є імперативний обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, але лише в тому разі, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Водночас відповідно до ч. 3 ст. 210 ЦПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3, 4-1, частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.
Отже, процесуальний закон установлює імперативну заборону для зупинення провадження у справі за п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, на стадії розгляду справи по суті.
З огляду на те, що розгляд цієї справи по суті вже розпочався, в суду відсутні процесуальні підстави для зупинення провадження у справі за п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, тому в задоволенні клопотання третьої особи суд відмовляє.
З урахуванням викладеного, оцінку доводам сторін щодо можливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі про визнання договору позики недійсним суд не надає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 210, 251, 258-261, 353ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики, відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повна ухвала суду складена 22 червня 2026 року
Суддя Ю.В. Кравченко