справа № 752/16169/26
провадження №: 2-к/752/15/26
У Х В А Л А
про направлення справи за підсудністю
22.06.2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши цивільну справу за клопотанням ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішень іноземного суду на території України, боржник ОСОБА_2 , -
В С Т А Н О В И В :
У червні 2026 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішень іноземного суду на території України, боржник ОСОБА_2 .
В своєму клопотанні заявник просить визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішень Секції сімейного права, дитинства та дієздатності Інстанційного суду міста Аліканте, Площа № 2 (колишній Суд першої інстанції № 10 міста Аліканте), Королівство Іспанія, ухвалених у справі № 680/2024 та виконавчому провадженні № 314/2026 щодо боржника - ОСОБА_2 на користь стягувача - ОСОБА_1 , а саме: рішення суду (Sentencia № 268/2025 від 29 вересня 2025 в частині стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 у розмірі 225,00 євро щомісячно з індексацією, починаючи з моменту ретроактивного нарахування (з 2024 року) та на майбутнє - до досягнення дитиною повноліття, а також 50% надзвичайних витрат на дитину; ухвали про примусове виконання (Auto de ejecuci?n forzosa) № 314/2026 від 15 квітня 2026 року, якою відкрито процедуру примусового виконання рішення суду № 268/2025 та визначено розмір заборгованості, що підлягає стягненню у загальному розмірі 12663,30 євро, яка складається з: 9741,00 євро основного боргу (в тому числі 4950,00 євро боргу за аліментів за період з червня 2024 року по березень 2026 року та 4791,00 євро боргу за надзвичайними витратами), а також 2922,30 євро відсотків та судових витрат; видати два окремі виконавчі листи на примусове виконання зазначених рішень для уникнення колізій при використанні різних предметів стягнення.
Ознайомившись з матеріалами клопотання, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно статті 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Відповідно до ч.1 ст.462 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Згідно ст.463 ЦПК України, рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
Відповідно до ч.1 ст.464 ЦПК України, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.
Подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду та його розгляд має відбуватись з дотриманням певних умов, зокрема ст.ст. 466-467 ЦПК України.
Пленум Верховного Суду України у п.1 своєї Постанови №12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» від 24 грудня 1999 року роз`яснив, що розгляд судами клопотань про визнання і виконання рішень іноземних судів є особливою формою взаємної правової допомоги, яка надається Україною та іншими державами учасницями відповідних міжнародних договорів.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник зазначає, що оскільки боржниці належить майно, розташоване в межах територіальної юрисдикції Голосіївського району м. Києва, дане клопотання подано з дотриманням правил територіальної підсудності, встановлених ч. 1 ст. 464 ЦПК України.
При цьому, положенням ч. 2 ст. 464 ЦПК України встановлено, що якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.
Відповідно до довідки з Єдиного державного демографічного реєстру № 2911063 від 22.06.2026 ОСОБА_2 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , що не відноситься територіально до Голосіївського району м. Києва.
Таким чином, боржник ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання, відповідно до якого і визначається територіальна юрисдикція даної цильвіної справи, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 464 ЦПК України.
Згідно із ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про направлення справи за інстанційною юрисдикцією до Сторожинецького районного суду Чернівецької області, для розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.465-466 ЦПК України, суддя, -
П О С Т А Н О В И В :
Цивільну справу за клопотанням ОСОБА_1 про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішень іноземного суду на території України, боржник ОСОБА_2 передати до Сторожинецького районного суду Чернівецької області, для розгляду за підсудністю.
Ухвалу суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Ю. Мазур