УХВАЛА
про повернення касаційної скарги
22 червня 2026 року
м. Київ
справа № 160/20920/25
адміністративне провадження № К/990/27838/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026 у справі №160/20920/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області про відмову у призначенні пенсії №047050031442 від 11.04.2025;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області зарахувати до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах:
за Списком № 1 період роботи з 02.09.1994 по 31.10.1994;
за Списком № 1 період роботи з 19.08.1996 по 30.09.2001;
за Списком № 1 період роботи з 01.10.2001 по 06.02.2003;
за Списком № 1 період роботи з 07.02.2003 по 31.03.2007;
за Списком № 2 період роботи з 01.04.2007 по 31.08.2020;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за наслідками прийнятого Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, здійснити нарахування та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 з дати звернення за пенсією 03.04.2025 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2025,залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області про відмову у призначенні пенсії №047050031442 від 11.04.2025.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області зарахувати до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 період роботи з 01.04.2007 по 31.08.2020.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.06.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На адресу Верховного Суду 16.06.2026 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2025, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026 та ухвалити нове рішення про задоволенні позову у повному обсязі.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбачених статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено, що скаржником не вказано підстави касаційного оскарження відповідно до вимог процесуального закону. Заявник касаційної скарги зазначає, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно частини першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень, з огляду на положення частини четвертої статті 328 КАС України, є зазначення у касаційній скарзі:
- норм матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга (пункт 1 цієї правової норми);
- норм матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (пункт 2 цієї правової норми);
- норм матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (пункт 3 цієї правової норми).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини 4 статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини 4 статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Приписами пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України передбачено, що підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частини 1 зазначеної правової норми, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною другої і третьою статті 353 цього Кодексу.
Водночас, в поданій позивачем касаційній скарзі відсутнє посилання на конкретний пункт частини четвертої статті 328 КАС України з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на відповідній підставі.
Фактично, у касаційній скарзі позивач висловлює незгоду саме зі здійсненою судами першої та апеляційної інстанцій оцінкою встановлених у справі обставин у взаємозв`язку з наданими на їх підтвердження доказами та доводить необхідність зміни такої (на його користь), що не може бути визнано належним обґрунтуванням неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Отже, заявником не викладено передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави касаційного оскарження, за яких оскаржувані судові рішення у цій справі можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції.
В касаційній скарзі позивач, серед іншого, вказує на те, що судом першої інстанції було неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, не встановлено обставини, які були доведені належними та допустимими доказами, а також було порушено норми матеріального та процесуального права.
Разом з тим у касаційній скарзі відсутнє посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та відповідні пункти частини другої, третьої статті 353 цього Кодексу, які є підставою касаційного оскарження та які, на думку скаржника, є підставою для скасування судових рішень у цій справі.
Разом з цим ОСОБА_2 , посилаючись на пункт 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Колегія суддів наголошує, що посилання на підпункти пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не звільняє особу від обов`язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину 4 статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд ще раз наголошує, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 334 КАС України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026 у справі №160/20920/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Шарапа