Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про повернення позовної заяви в частині
22 червня 2026 року Справа № 520/13964/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
у с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо не зарахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи у Спецторг «Гастроном» з 03.10.1978 по 01.02.1980, у Дзержинському Райпищепиторг з 02.02.1980 по 24.10.1980, у Дергачівському філіалі Харківського «Заводу імені Малишева» з 18.11.1980 по 17.07.1984, у Районному відділі народної освіти з 03.11.1986 по 15.07.1994, у Дергачівському районному відділі культури з 18.07.1994 по 22.04.1997, у Відділенні державного казначейства у Дергачівському районі з 23.04.1997 по 31.12.1997;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з моменту її призначення - тобто з 01.02.2022, з урахуванням проведених виплат, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи у Спецторг «Гастроном» з 03.10.1978 по 01.02.1980, у Дзержинському Райпищепиторг з 02.02.1980 по 24.10.1980, у Районному відділі народної освіти з 03.11.1986 по 15.07.1994, у Дергачівському районному відділі культури з 18.07.1994 по 22.04.1997, у Відділенні державного казначейства у Дергачівському районі з 23.04.1997 по 31.12.1997, у Дергачівському філіалі Харківського «Заводу імені Малишева» з 18.11.1980 по 17.07.1984.
Оскільки суддя перебувала у відпустці, розгляд справи здійснюється в перші дні після відпустки.
Ухвалою судді від 02.06.2026 адміністративний позов залишено без руху. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви шляхом обґрунтування строку звернення до суду із адміністративним позовом.
11.06.2026 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків.
Заява про усунення недоліків мотивована тим, що існують достатні підстави для відкриття провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 до початку 2026 року не мала інформації про те, що не повинна нести надмірний тягар у вигляді неврахування періодів роботи через помилки роботодавця, її пенсія була призначена напередодні повномасштабного вторгнення, вона була вимушена переміститися до безпечного регіону та діяла в межах можливостей для захисту своїх прав, порушення має триваючий характер, а строки звернення до суду щодо пенсійних виплат мають спеціальний режим застосування; повернення позову через пропуск строку не може бути підставою для відмови у захисті порушеного права та легалізації бездіяльності держави, тому просить суд поновити строк на звернення та відкрити провадження. Відтак вважає причини пропуску такого строку поважними, а відтак просить його поновити.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа "Мельник проти України") погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція викладено у постанові Верховного Верховний від 31.03.2021 (справа №240/12017/19, адміністративне провадження №К/9901/15971/20) дійшов до таких правових висновків.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У постанові Великої Палити Верховного Суду від 30.01.2019 (справа № 706/1272/14-ц) зазначено: "Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися" у статті 261 ЦК України дає підстави для висновку про презумпцію можливості й обов`язку особи знати про стан її майнових прав. А тому недостатньо доведення факту, через який позивач не знав про порушення його цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за захистом до суду. Позивач повинен також довести, що він не міг дізнатися про порушення його цивільного права. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення права можна було отримати раніше".
Крім цього, у вказаній постанові висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Копії листів відповідача, якими надана відповідь на звернення позивача, свідчить про те, що вчиняти активні дії, спрямовані на з`ясування обставин неврахуванням страхового стажу при призначенні пенсії, позивач почав вчиняти лише у травні 2026 року. Лист відповідача від 19.05.2026 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене вище, приходжу до переконання про те, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог:
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з моменту її призначення - тобто з 01.02.2022 по 27.11.2025, з урахуванням проведених виплат, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи у Спецторг «Гастроном» з 03.10.1978 по 01.02.1980, у Дзержинському Райпищепиторг з 02.02.1980 по 24.10.1980, у Районному відділі народної освіти з 03.11.1986 по 15.07.1994, у Дергачівському районному відділі культури з 18.07.1994 по 22.04.1997, у Відділенні державного казначейства у Дергачівському районі з 23.04.1997 по 31.12.1997, у Дергачівському філіалі Харківського «Заводу імені Малишева» з 18.11.1980 по 17.07.1984.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) 13 січня 2011 року ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 36, Series A № 18)".
Доступ до правосуддя включає не лише можливість подати заяву до суду. На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.
Наведене у сукупності дозволяє суду дійти висновку, що можливість звернення до суду з даним позовом за спірний період, залежала виключно від волевиявлення самого позивача.
Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку звернення до суду, внаслідок чого у задоволенні заяви про поновлення такого строку слід відмовити.
Отже, позивачем недоліки не усунено, так як причини пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог за вищевказані періоди, вказані в клопотанні позивача, суд визнає не поважними.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу
За наведених обставин, позовну заяву в частині позовних вимог за період з 01.02.2022 по 27.11.2025, необхідно повернути позивачу.
Керуючись статтями 122, 123, 165, 169, 186 КАС України,
п о с т а н о в и в:
У клопотанні позивача про поновлення строку звернення до суду із позовними вимогами за період з 01.02.2022 по 27.11.2025 - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог за період з 01.02.2022 по 27.11.2025 - повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви в частині позовних вимог не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Ухвала складена та підписана суддею 22.06.2026.
Суддя М. І. Садова