ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"22" червня 2026 р. Справа № 903/1215/25
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Кульчій І.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 20 травня 2026 року (повний текст складено 25.05.2026) у справі №903/1215/25 (суддя Якушева І.О.)
за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації
третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Ківерцівського національного природного парку "Цуманська пуща"
до 1) Луцької районної державної адміністрації Волинської області
2) Головного управління Держгеокадастру у Волинській області
3) Олицької міської ради
4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Поля Волині"
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Волинської області від 20 травня 2026 року позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації № 342 від 19.12.2013 "Про затвердження технічних документацій із землеустрою" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населених пунктів Ківерцівського району, Волинської області з кадастровим номером [номер приховано]:06:000:1619 площею 7,1905 га.
Визнано незаконним та скасовано п. 12 додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області № 11-ОТГ від 03.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" щодо передачі з державної власності у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:06:000:1619 площею 7,1905 га.
Визнано незаконним та скасовано п. 12 додатку до рішення Олицької селищної ради №2/8 від 24.12.2020 "Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Олицької об`єднаної територіальної громади в особі Олицької селищної ради" щодо прийняття із земель державної власності у комунальну власність та реєстрації комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:06:000:1619 площею 7,1905 га.
Ухвалено усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності Олицької селищної (нині - міської) ради на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:06:000:1619 площею 7,1905 га у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 7,1905 га з кадастровим номером [номер приховано]:06:000:1619, укладений 10.08.2021 між Олицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поля Волині".
Ухвалено усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Поля Волині" на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:06:000:1619 площею 7,1905 га у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ухвалено усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:06:000:1619 площею 7,1905 га з цільовим призначенням "01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", категорія земель - "Землі сільськогосподарського призначення" шляхом скасування її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Ухвалено усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом зобов`язання Олицької міської ради повернути у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) земельну ділянку площею 7,1905 га з кадастровим номером [номер приховано]:06:000:1619.
Ухвалено усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Поля Волині" повернути з незаконного користування у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) земельну ділянку площею 7,1905 га з кадастровим номером [номер приховано]:06:000:1619.
Стягнуто з Луцької районної державної адміністрації на користь Волинської обласної прокуратури 7267,20 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.
Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на користь Волинської обласної прокуратури 7267,20 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.
Стягнуто з Олицької міської ради на користь Волинської обласної прокуратури 7267,20 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити; застосувати строки позовної давності до даних позовних вимог.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги, зокрема, на рішення суду встановлюються у таких розмірах - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З огляду на викладене, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області при зверненні до суду з апеляційною скаргою слід було сплатити судовий збір в розмірі 40 878,00 грн (3028?9?150%).
Поряд з цим, суд звертає увагу скаржника на те, що частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на вищевикладені приписи Закону України "Про судовий збір" та враховуючи те, що апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2026 у справі №903/1215/25 подано засобами електронного зв`язку в електронній формі через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", розмір судового збору, який необхідно було сплатити скаржнику за подання апеляційної скарги на вказане рішення місцевого господарського суду становить 32702,40 грн (40878,00?0,8).
Разом з тим, до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом розмірі та порядку.
При цьому, апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання скаржник посилається на відсутність коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що підтверджується випискою з рахунка за кодом економічної класифікації 2800, а також на військову агресію російської федерації проти України.
Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
При цьому навіть за наявності таких умов вирішення питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, положення пунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб незалежно від їх майнового стану, а положення пункту 3 цієї норми можуть застосовуватися до юридичних осіб лише у справах, предметом яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав або відшкодування шкоди здоров`ю.
Предмет спору у даній справі не належить до зазначеної категорії, а тому визначені законом підстави для застосування статті 8 Закону України «Про судовий збір» відсутні.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 звернула увагу на необхідність індивідуальної оцінки обставин конкретної справи при вирішенні питання щодо сплати судового збору та врахування фактичної можливості особи виконати відповідний процесуальний обов`язок.
Однак наведені скаржником обставини та подані докази не свідчать про існування об`єктивних і непереборних перешкод для сплати судового збору.
Надана виписка з рахунку за кодом економічної класифікації видатків 2800 лише підтверджує стан відповідного бюджетного рахунку на певну дату, проте сама по собі не доводить неможливості забезпечення сплати судового збору в установленому законом порядку.
Скаржником не надано доказів вжиття заходів щодо отримання необхідного фінансування, перерозподілу бюджетних асигнувань, звернення до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня чи інших дій, спрямованих на виконання процесуального обов`язку зі сплати судового збору.
Посилання на фінансування установи з Державного бюджету України, відсутність коштів за окремим кодом економічної класифікації видатків та необхідність проходження внутрішніх бюджетних процедур не можуть бути підставою для звільнення від виконання вимог процесуального закону, оскільки обов`язок сплати судового збору є однаковим для всіх учасників судового процесу.
Також суд відхиляє посилання скаржника на військову агресію російської федерації проти України, оскільки зазначена обставина має загальний характер та не підтверджує існування саме для заявника об`єктивних перешкод у сплаті судового збору.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" право на суд не є абсолютним та може обмежуватися державою, зокрема шляхом встановлення обов`язку зі сплати судового збору. Сам по собі обов`язок сплатити судовий збір не свідчить про порушення права на доступ до правосуддя.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (залишення без руху).
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи те, що апелянтом не додано доказів сплати судового збору в установленому законом порядку і розмірі, а клопотання про відстрочення сплати судового збору апеляційним судом залишено без задоволення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
При цьому, суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів пункту 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Господарського суду Волинської області від 20.05.2026 у справі №903/1215/25 - залишити без руху.
3. Скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду доказів сплати судового збору в установленому законом порядку і розмірі.
4. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кульчій І.М.