ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
24 червня 2026 року м. Ужгород № 260/2543/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому: 1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) грошового забезпечення військовослужбовця за період з 05.03.2022 р. по 07.06.2024 р. із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи за відповідним законом України про державний бюджет України станом на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року, на 01 січня 2024 року відповідно 2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) грошове забезпечення військовослужбовця за період з 05.03.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у 2022 році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів. 3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у 2023 році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів. 4. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 року по 07.06.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у 2024 році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів. 5. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 05.03.2022 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 07.06.2024 року із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. 6. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення військовослужбовця за період з 05.03.2022 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 07.06.2024 року із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 7. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо непризначення та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, згідно частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та члені їх сімей». 8. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, згідно частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та члені їх сімей».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 23 червня 2026 року залучено до участі в адміністративній справі № 260/2543/26 в якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відзиві на позовну заяву відповідачем було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, а у випадку ненадання доказів поважності пропуску строку для звернення з позовною заявою - залишити позовну заяву без розгляду.
Вирішуючи вказане клопотання, суд вказує наступне.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі № 990/156/23 зазначила, що норма статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX (далі Закон № 2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 дійшов таких висновків: якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону № 2352-IX, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-IX).
З доданих до позовної заяви документів убачається, що наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 07.06.2024 № 160 позивач виключений зі списків особового складу частини з 07.06.2024.
Верховний Суд у постанові від 12.12.2025 у справі № 460/7194/24 вказав, що основним орієнтиром, який дозволив би однозначно визначати момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права на виплату належного йому розміру грошового забезпечення, є дата ознайомлення військовослужбовця з документом, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат. Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, постановленій у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду. Чинне законодавство не передбачає форми такого документа та способу його доведення військовослужбовцю. Водночас такими документами можуть бути розрахункові листи, відомості про нараховане і виплачене грошове забезпечення, фінансові повідомлення або інші документи, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання), які роботодавець зобов`язаний надати під час виплати грошового забезпечення та з яких працівник (військовослужбовець) може об`єктивно встановити розмір виплаченої йому суми, її складові та можливу неповноту виплат. Саме з моменту ознайомлення з відповідним документом у військовослужбовця виникає реальна можливість і об`єктивна необхідність оцінити правильність здійснених нарахувань, виявити допущені порушення, що і буде усвідомленим сприйняттям особи наявності/відсутності порушеного права щодо належних виплат.
На думку суду, саме з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 07.06.2024 № 160 позивач мав дізнатися про порушення свого права щодо отримання одноразової грошової допомоги при звільненні.
При цьому грошовий атестат та довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії позивач отримав 18.07.2024 (а.с. 23-24). Тобто з цього часу позивач повинен був дізнатися про нарахування та виплати йому грошового забезпечення у неналежному розмірі та невиплату індексації грошового забезпечення.
У позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до суду та вказує, що після проходження військової служби позивач не має можливості вести звичайний спосіб життя та вимушений витрачати час на психологічну реабілітацію, однак доказів вказаного до суду не подано.
Позивач також вказує, що у період з 20.08.2024 року по 23.08.2024 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Іршавська МЛ», що підтверджується випискою №8863 із медичної карти стаціонарного хворого та в період з 05.12.2024 року по 10.12.2024 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Іршавська МЛ», що підтверджується випискою №12529 із медичної карти стаціонарного хворого; 06.05.2025 року позивачу продовжено ІІІ групу інвалідності, пов`язану із захистом Батьківщини, що підтверджується Витягом з рішення ЕКОПФО №108/25/615/В від 06.05.2025 року; 15.05.2025 року позивачу встановлено статус особи з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується посвідченням особи з інвалідністю внаслідок війни серії НОМЕР_5 та пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 .
Суд враховує подані докази, однак зазначає, що такі лише частково підтверджують поважність пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою у конкретно визначений період, оскільки позивачем не наведено обґрунтувань пропуску строку звернення до суду протягом всього періоду з 07.09.2024 по 20.04.2026 (вимога щодо одноразової грошової допомоги при звільненні) та з 18.10.2024 по 20.04.2026 (решта позовних вимог за період з 19.07.2022).
Суд вказує, що цей позов було подано до суду лише 20.04.2026, тобто із значним пропуском тримісячного строку звернення до суду, та в порушення вимог частини шостої статті 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до статті 171 частини 13 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 169, 171, 248 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачеві строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, що зазначені в описовій та мотивувальній частинах цієї ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст.240 КАС України.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя М.М. Луцович