ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
15.06.2026 Справа № 910/6428/24 (910/17392/21 (761/39520/21)
За позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор"
ОСОБА_2
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович
приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна
про визнання недійсними договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння
В межах справи №910/6428/24
За заявою фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Суддя Чеберяк П.П.
Представники сторін :
Від позивача Вегера А.А. - представник, Дикий Ю.О. - представник
Від відповідача 1 не з`явились
Від відповідача 2 Хоменко В.О. - представник
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/6428/24 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність на стадії процедури погашення боргів, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 23.12.2024.
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор", ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна про визнання недійсними договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2021 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор", ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна про визнання недійсними договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 19.04.2022.
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява позивача про зміну (доповнення) предмета позову.
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання позивача про передачу справи за підсудністю до Господарського суду м. Києва.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.07.2022, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 26.12.2022, справу №761/39520/21 передано на розгляд до Господарського суду м. Києва.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу № 910/17392/21 (761/39520/21) передано для розгляду судді Яковенко А.В.
До Господарського суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони правонаступником та клопотання про передачу справи за підсудністю.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.05.2025 (суддя Яковенко А.В.) прийнято справу №910/17392/21 (761/39520/21) до свого провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, повторно розпочато розгляд справи №910/17392/21 (761/39520/21) спочатку.
До Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача 2 - ОСОБА_2 про заперечення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
До Господарського суду м. Києва надійшло клопотання керуючого реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Вегери А.А. про заміну позивача правонаступником та передачі справи за підсудністю.
До Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача 2 - ОСОБА_2 на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду м. Києва (суддя Яковенко А.В.) від 16.09.2025 у справі №910/17392/21 (761/39520/21), залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2025, замінено позивача ОСОБА_3 його правонаступником - ОСОБА_1 , матеріали справи №910/17392/21 (761/39520/21) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор", ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна про визнання недійсними договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння передано для розгляду в межах справи №910/6428/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.01.2026 матеріали справи № 910/6428/24 (910/17392/21 (761/39520/21) передано на розгляд судді Чеберяку П.П.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.02.2026 прийнято справу № 910/17392/21 (761/39520/21) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор", ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна про визнання недійсними договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння до розгляду в межах справи №910/6428/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , підготовче засідання призначено на 06.04.2026.
23.02.2026 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача 2 на позовну заяву.
03.04.2026 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача 2 про закриття провадження у справі.
06.04.2026 до Господарського суду м. Києва надійшло заперечення позивача на клопотання відповідача 2 про закриття провадження у справі.
У судовому засіданні 06.04.2026 було оголошено перерву до 25.05.2026.
25.05.2026 до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про зміну предмету позову.
25.05.2026 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача 2 про долучення доказів до матеріалів справи.
До Господарського суду м. Києва надійшло заперечення щодо заяви позивача про зміну (доповнення) предмету позову.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.05.2026 відкладено розгляд справи на 15.06.2026.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.06.2026 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
12.06.2026 до Господарського суду м. Києва надійшло заперечення відповідача 2 щодо заява позивача про зміну предмету позову.
12.06.2026 до Господарського суду м. Києва надійшло заперечення відповідача 2 щодо клопотання позивача про долучення доказів.
У судовому засіданні 15.06.2026 розглядалось клопотання відповідача 2 про закриття провадження у справі.
Представник відповідача 2 надав пояснення по суті поданого клопотання.
Протокольною ухвалою від 15.06.2026 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача 2 про закриття провадження у справі.
Крім того, у судовому засіданні 15.06.2026 розглядалась заява позивача про зміну (доповнення) предмету позову.
Представник відповідача 2 заперечував щодо задоволення заяви позивача про заміну предмету позову.
Представник позивача надав пояснення по суті поданої заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі у первісній редакції позовної заяви були позовні вимоги про:
- визнання недійсним договору № 20072018/1 від 20.07.2018 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимум фактор» та ОСОБА_2 про відступлення права вимоги за кредитним договором№ 1845 від 18.09.2008;
- визнання недійсним договору від 20.07.2018 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимум фактор» та ОСОБА_2 про відступлення права вимоги за договором іпотеки № 3422 від 18.09.2008 посвідченим приватним нотаріусом КМНО Кияшко А.В.;
- витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2 ;
- стягнення з відповідачів у рівних частках на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 13 166,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу, орієнтований розрахунок якої складає 45 000, 00 грн.
У подальшому, 09.12.2021 позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про зміну (доповнення) предмета позову в якій просить у тому числі:
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 машиномісце № 15 в підземній автостоянці за адресою: АДРЕСА_3 (загальною площею 11,6 кв.м., РНОНМ 248[телефон приховано]);
- гараж АДРЕСА_4 (загальною площею 19,9 кв.м., РНОНМ 248[телефон приховано]).
Окрім того, 25.05.2026 позивач звернувся до суду з заявою про зміну (доповнення) предмету позову в якій просить:
витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):
- квартиру АДРЕСА_2 (загальною площею 70,2 кв.м., РНОНМ 2493929280000);
- квартиру АДРЕСА_2 (загальною площею 70,6 кв.м., РНОНМ 2493945280000);
- машиномісце № 15 в підземній автостоянці за адресою: АДРЕСА_3 (загальною площею 11,6 кв.м., РНОНМ 248[телефон приховано]);
- гараж № 601 за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, ГБК «Гірський» (загальною площею 19,9 кв.м., РНОНМ 248[телефон приховано]).
Дослідивши подану позивачем заяву про зміну (доповнення) предмету позову в справі, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки. Поряд із цим, підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача (відповідачів). Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача (відповідачів) на захист проти позову.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/2470/21.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі Bellet v. France від 04.12.1995 р.). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").
Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на те, що "застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007 р.)".
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").
Також Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).
При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 05.12.2018 р. (справа № 11-989заі18), згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.
Судом встановлено, що вказана вище заява позивача про зміну (доповнення) предмету позову відповідає вимогам, встановленим ст. 46 Господарського процесуального кодексу України та подана у строк встановлений законом, а тому така заява приймається судом до розгляду.
Отже, подальший розгляд справи здійснюється судом, з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову від 25.05.2026.
Відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи, у випадках встановлених частиною другою статті 202 Кодексу.
Частиною 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або в ухвалі.
Відповідно до частини 3 статті 216 Господарського процесуального кодексу України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засіданні або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутні в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому засіданні, повідомляються про судове засідання ухвалами.
Згідно п.1 ч.2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи.
Керуючись статтями 46, 216, 233-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову від 25.05.2026.
2. Встановити відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали суду, а для подання заперечень на відповідь на відзив (у випадку їх подання) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
3. Встановити позивачу строк для подання відповідей на відзиви на позовну заяву (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) протягом 5 днів з дня отримання відзивів.
4. Відкласти розгляд справи на 31.08.2026 о 12:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 1.
5. Викликати для участі у судовому засіданні учасників провадження у справі.
6. Повідомити сторін про можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.
7. Запропонувати учасникам судового процесу для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання подати до суду заяву (засобами поштового зв`язку, на електронну пошту суду (підписану, за наявності, електронним підписом) або до скриньки для кореспонденції, встановленої у приміщенні канцелярії суду) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon із зазначенням його облікового запису (логіну).
8. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.
Ухвала набрала законної сили 15.06.2026 та оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Чеберяк