Справа № 127/2423/26
Провадження № 22-ц/801/1813/2026
Категорія: 70
Головуючий у суді 1-ї інстанції Романюк Л. Ф.
Доповідач :Оніщук В. В.
УХВАЛА
26 червня 2026 року Справа № 127/2423/26 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді-доповідача Оніщука В. В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 квітня 2026 року,
в с т а н о в и в:
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 квітня 2026 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково та вирішено:
- змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, визначений судовим наказом від 17 квітня 2020 року, виданим Вінницьким районним судом Вінницької області, з 1/4 від заробітку (доходу) відповідача та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, з подальшою індексацією, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання судовим рішенням законної сили, і до досягнення дитиною повноліття;
- припинити стягнення аліментів на підставі судового наказу Вінницького районного суду Вінницької області від 17 квітня 2020 року у справі № 128/547/20;
- в іншій частині позовних вимог - відмовити.
- стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 287,54 грн на користь держави.
Не погоджуючись із таким рішенням суду, ОСОБА_2 08 червня 2026 року засобами поштового подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Також відповідач ставив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи поважність причин його пропуску тим, що про існування ухваленого судового рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 квітня 2026 року у цивільній справі № 127/2423/26 апелянт дізнався лише 07 червня 2026 року, рішення було надіслано судом на застосунок. До цього часу відповідач ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про розгляд справи, не отримував копії судового рішення, позовної заяви, копій ухвал, будь-яких повідомлень та копії судового рішення. Враховуючи викладене, ОСОБА_2 об`єктивно не міг реалізувати право на апеляційне оскарження у встановлений законом строк.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 червня 2026 року було визнано неповажними зазначені ОСОБА_2 підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду, апеляційну скаргу було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення її недоліків, а саме для надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, а також доказів сплати судового збору.
Так, судом було встановлено, що інтереси ОСОБА_2 у суді першої інстанції представляла адвокат Бойко Ю. О., копія оскаржуваного рішення була доставлена у електронний кабінет адвоката 01 травня 2026 року о 08 год 31 хв.
Отже, останнім днем тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги було 01 червня 2026 року (понеділок).
Водночас апеляційна скарга подана, як зазначалося, 08 червня 2026 року.
Враховуючи, що відповідач був достовірно обізнаний про це судове провадження, а також враховуючи вручення оскаржуваного рішення його представнику 01 травня 2026 року, апеляційний суд вважав неповажними зазначені ним підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду.
Копію ухвали ОСОБА_2 отримав 22 червня 2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
26 червня 2026 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 про усунення недоліків, подана засобами поштового зв`язку 25 червня 2026 року, до якої відповідач долучив квитанцію про сплату судового збору.
У заяві ОСОБА_2 зазначає, що 10 березня 2026 року між ним та адвокатом Бойко Ю. О. було укладено договір про надання правничої допомоги у справі №127/2423/26. Правнича допомога адвоката Бойко Ю. О. заключалась в консультації, вивчені та аналізі документів, що були надані, підготуванні та направлені до суду відзиву на позовну заяву по справі №127/2423/26. Адвокатом виконано надані послуги та надано розрахунок вартості послуг за правову допомогу та квитанцію про сплату гонорару (містяться в матеріалах справи). Адвокат пояснив ОСОБА_2 , що він отримає рішення суду шляхом поштового направлення з суду або якщо в нього є застосунок «ДІЯ». Оскільки повноваження адвоката закінчились, після надсилання нею відзиву на позовну заяву, відповідачу не було відомо щодо отримання нею оскаржуваного рішення. Рішення Вінницького міського суду було надіслано ОСОБА_2 07 травня 2026 року на застосунок «ДІЯ» і того ж дня йому стало відомо про його існування. Матеріали справи не містять інформації щодо того, що йому було відомо раніше чи отримано ним вищезазначене рішення.
Розглянувши клопотання суд доходить такого висновку.
Положеннями статті 354 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою - це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями процесуального закону.
Зловживання процесуальними правами не допускається.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку та дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.
Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
«Право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним непрямим шляхом, особливо коли йдеться про умови прийнятності апеляції (пункт 33 рішення ЄСПЛ у справі «Бруалла Гомес де ла Торре проти Іспанії» від 19 грудня 1997 року, заява № 155/1996/774/975). У багатьох випадках ЄСПЛ вирішував, що перш за все національні органи влади, зокрема суди, повинні вирішувати проблеми тлумачення національного законодавства. Це стосується, зокрема, тлумачення судами норм процесуального характеру, таких як строки, що регулюють подання документів або подання скарг. Підхід ЄСПЛ стосовно цього полягає в тому, що процесуальні обмеження не будуть сумісні з пунктом 1 статті 6, якщо вони не переслідують законну мету або якщо немає розумного співвідношення пропорційності між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти. Загалом, процесуальні норми не повинні обмежувати або зменшувати доступ особи таким чином або до такої міри, щоб порушити саму суть права (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» від 16 лютого 2017 року, заява № 18986/06).
ЄСПЛ визнав, що норми, які регулюють умови прийнятності апеляцій, спрямовані на забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, і що зацікавлені особи повинні очікувати, що ці правила будуть застосовані (пункт 52 рішення ЄСПЛ у справі «Мікулова проти Словаччини» від 06 грудня 2005 року, заява № 64001/00).
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.1 договору про надання правничої допомоги №б/н від 10 березня 2026 року:
«Адвокат бере на себе виконання наступної правової роботи: консультування з питань застосування чинного законодавства; представництво та захист інтересів Клієнта в усіх державних, правоохоронних, митних, податкових органах та установах, підприємствах, установах, організаціях, товариствах, незалежно від форм власності та підпорядкування, в тому числі, але не виключно у банківських установах, в органах Державної виконавчої служби, та перед фізичними особами, а також в судах загальної юрисдикції, адміністративних судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій з усіма правами без обмежень; в) подання заяв та отримання документів, що стосуються Клієнта».
Відповідно до п. 2.2. при виконанні зазначених в п. 2.1. обов`язків Адвокат керується чинним законодавством і даним Договором. Для представництва та захисту інтересів Клієнт надає повноваження (доручає) Виконавцю - адвокату Бойко Ю. О., зокрема, отримувати рішення, ухвали, постанови суду.
Таким чином, покликання ОСОБА_2 на те, що повноваження адвоката припинилися після подання відзиву на позовну заяву є необґрунтованими та суперечать умовам договору про надання правничої допомоги №б/н від 10 березня 2026 року та самій суті правничої допомоги.
Зважаючи на викладене, викладені ОСОБА_2 підстави для поновлення строку не є поважними.
Отже, недоліки апеляційної скарги відповідач виконав частково у частині сплати судового збору.
Водночас з метою недопущення обмеження права ОСОБА_2 на доступ до правосуддя та оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вважає за можливе продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання відповідачем обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказаних в ухвалі Вінницького апеляційного суду від 15 червня 2026 року з урахуванням вимог цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 356, 357, 358 ЦПК України,
у х в а л и в:
Визнати неповажними зазначені ОСОБА_2 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 квітня 2026 року.
Продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 квітня 2026 року, вказаних в ухвалі Вінницького апеляційного суду від 15 червня 2026 року, з урахуванням вимог цієї ухвали на п`ять днів з дня отримання її копії.
Роз`яснити, що у разі не виконання у встановлений судом строк зазначених вимог цієї ухвали про подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або якщо наведені у ній підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду В. В. Оніщук