Справа № 727/10797/25
Провадження № 2-с/727/225/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі головуючого судді В.Г.Смотрицького розглянув заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування судового наказу від 04 вересня 2025 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
04 вересня 2025 року суддею Шевченківського районного суду м. Чернівці виданий судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «МАКС КЛІН СІТІ» заборгованість за надані послуги з вивезення побутових відходів, інфляційні втрати, 3 проценти річних та судовий збір.
До суду від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25.05.2026 надійшла заява про скасування судового наказу оскільки вважають, що вимоги заявника є необґрунтованими. Також просили поновити пропущений строк на подання заяви про скасування судового наказу.
Ознайомившись з заявою, клопотанням та матеріалами справи приходжу до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
У обґрунтування поновлення строку заявники зазначають, що про існування судового наказу від 04 вересня 2025 року вони дізнались 17.03.2026р. через портал «Судова влада України», оскільки понад 30 років проживають у Греції.
Наприкінці березня 2026 року вони вперше звернулись до суду з заявою про скасування судового наказу. Але ухвалою суду від 30.04.2026р. заява була повернута їм без розгляду через ненадходження коштів судового збору внаслідок технічної помилки оператора зв`язку кошти не були зараховані на рахунок відповідного отримувача.
Вони вдруге звернулись до суду з заявою про скасування судового наказу. Але ухвалою суду від 26.05.2026р. через відсутність підпису одного з заявників у заяві вона була повернута їм без розгляду.
Втретє вони звернулись до суду вже в червні 2026 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Суд вважає, що вказані заявниками обставини, на які вони посилаються за як на поважні причини пропуску строку звернення до суду з заявою про скасування судового наказу не є такими, підстав для поновлення строку немає з огляду на таке.
Звернувшись вперше у березні 2026р. ( заява надійшла до суду вже у квітні 2026 року ) заявники не сплатили судовий збір, внаслідок чого ухвалою суду від 07.04.2026р. заява була залишена без руху ( водночас суд повинен був відразу на підстав ст. ст. 170 ч. 5 п. 1, ст. 170 ч. 6 ЦПК України повернути заяву без розгляду).
Ухвалою суду від 30.04.2026р. заява була повернута заявникам без розгляду через ненадходження коштів судового збору бо кошти не були зараховані на рахунок відповідного отримувача.
Звернувшись вдруге в травні 2026 року з аналогічною заявою один з заявників не підписав її, що теж стало підставою для суду ухвалою від 26.05.2026 повернути заяву без розгляду.
З наведеного вище можна зробити висновок, що спочатку заявники не сплати судовий збір, потім надали суду квитанцію про його сплату, але мабуть невірно вказали реквізити, куди необхідно зарахувати кошти. Посилання заявників на те, що це сталось внаслідок технічної помилки оператора зв`язку, не підтверджується жодними доказами. Вдруге звернувшись з заявою один з заявників не підписав її. Тобто все це сталося через неналежне використання заявниками своїми процесуальними правами під час звернення до суду, Ці обставини, що виникли, об`єктивно залежали від волі заявників.
Також необхідно зазначити, що жодних доказів тому, коли саме державним виконавцем було заблоковано банківські рахунки заявника у клопотанні про поновлення строків заявники не повідомили і доказів цьому не надали.
У пунктах 93-96 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19 зазначила, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників … судочинства та своєчасного виконання ними передбачених … певних процесуальних дій. Інститут строків … сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників … процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
У справі № 500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлюють чи ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, що виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) цю обставину підтверджено належними й допустимими засобами доказування.
На думку суду зазначені заявниками в заяві про поновлення строку обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду з заявою про скасування судового наказу, відповідно підстав для поновлення строку немає.
Згідно з ст. 171 ч. 2 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Також у своїй заяві заявники крім скасування судового наказу просять визнати це підставою для припинення заходів примусового виконання, негайного вилучення відомостей про них з Єдиного реєстру боржників та скасування постанови про арешт коштів на рахунках боржників, стягнути з стягувача на їхню користь судові витрати, пов`язані з розглядом трьох заяв про скасування судового наказу.
Але під час розгляду заяви про скасування судового наказу суд немає права вирішувати ці питання.
Що стосується повороту виконання судового наказу, то заявниками не надано суду жодних доказів тому, що кошти з їхніх рахунків були списані і перераховану стягувачу. Суд же ж позбавлений права самостійно збирати докази з цього приводу.
На підставі наведеного вище, суд вважає, що заява заявників про скасування судового наказу про стягнення заборгованості подана з порушенням відповідного строку, а тому підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 14, 126, 127, 170, 171, 258-260 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в поновленні пропущеного строку на звернення із заявою про скасування судового наказу.
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування судового наказу повернути без розгляду заявникам.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручене у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Суддя: