Ухвала № 137759358 у справі № 873/184/25 від 10.06.2026

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"10" червня 2026 р. Справа№ 873/184/25

Північний апеляційний господарський суд

суддя: Алданова С.О.

за участю секретаря судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.

представники сторін не з`явились

розглянувши подання приватного виконавця Швець Д.С. про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами

у третейській справі № 121/25 (третейський суддя: Мамченко Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Арго"

до 1. Фермерського господарства "Глущак Арго"

2. ОСОБА_1

про стягнення заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв`язку з неналежним та несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Нор-Ест Арго" звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" з позовом до ФГ "Глущак Арго" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв`язку з неналежним та несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 15.12.2025 позов ТОВ "Нор-Ест Арго" до ФГ "Глущак Арго", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв`язку з неналежним та несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з Фермерського господарства "Глущак Арго" (код ЄДРПОУ 39794942, адреса: 31250, Хмельницька область, Волочиський район, с.Писарівка, вул. Молодіжна, буд.31) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 06.09.2007 року Волочиським РВ УМВС України в Хмельницькій області, адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Арго" (код ЄДРПОУ 38953469, адреса: 09800, Київська область, м.Тетіїв, вул.Соборна, буд.3) за Договором поставки №420/25/88 від 20.12.2024 року та Договором поруки №П/420/25/88 від 20.12.2024 року суму заборгованості, пеню, штраф, відсотки річних та інфляційні втрати у загальному розмірі 3 149 133 (три мільйони сто сорок дев`ять тисяч сто тридцять три) гривень 92 копійки. Стягнуто солідарно з Фермерського господарства "Глущак Арго" (код ЄДРПОУ 39794942, адреса: 31250, Хмельницька область, Волочиський район, с.Писарівка, вул. Молодіжна, буд.31) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 06.09.2007 року Волочиським РВ УМВС України в Хмельницькій області, адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Арго" (код ЄДРПОУ 38953469, адреса: 09800, Київська область, м.Тетіїв, вул.Соборна, буд.3) третейській збір у сумі 31 892, 00 (тридцять одна тисяча вісімсот дев`яносто дві) гривні.

АТ "Нор-Ест Арго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 15.12.2025 у третейській справі №121/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Арго" про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 15.12.2025 - задоволено. Видано накази на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 15.12.2025 у третейській справі № 121/25. Стягнуто солідарно з Фермерського господарства "Глущак Арго" (код ЄДРПОУ 39794942, адреса: 31250, Хмельницька область, Волочиський район, с.Писарівка, вул. Молодіжна, буд.31) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 06.09.2007 року Волочиським РВ УМВС України в Хмельницькій області, адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Арго" (код ЄДРПОУ 38953469, адреса: 09800, Київська область, м.Тетіїв, вул.Соборна, буд.3) за Договором поставки №420/25/88 від 20.12.2024 року та Договором поруки №П/420/25/88 від 20.12.2024 року суму заборгованості, пеню, штраф, відсотки річні та інфляційні втрати у загальному розмірі 3 149 133 (три мільйони сто сорок дев`ять тисяч сто тридцять три) гривень 92 копійки. Стягнуто солідарно з Фермерського господарства "Глущак Арго" (код ЄДРПОУ 39794942, адреса: 31250, Хмельницька область, Волочиський район, с.Писарівка, вул. Молодіжна, буд.31) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 06.09.2007 року Волочиським РВ УМВС України в Хмельницькій області, адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Арго" (код ЄДРПОУ 38953469, адреса: 09800, Київська область, м.Тетіїв, вул.Соборна, буд.3) третейській збір у сумі 31 892, 00 (тридцять одна тисяча вісімсот дев`яносто дві) гривень. Стягнуто з Фермерського господарства "Глущак Арго" (код ЄДРПОУ 39794942, адреса: 31250, Хмельницька область, Волочиський район, с.Писарівка, вул. Молодіжна, буд.31) 757 (сімсот п`ятдесят сім) грн. 00 коп. судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Арго" (код ЄДРПОУ 38953469, адреса: 09800, Київська область, м.Тетіїв, вул.Соборна, буд.3) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 06.09.2007 року Волочиським РВ УМВС України в Хмельницькій області, адреса: АДРЕСА_1 ) 757 (сімсот п`ятдесят сім) грн. 00 коп. судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Арго" (код ЄДРПОУ 38953469, адреса: 09800, Київська область, м.Тетіїв, вул.Соборна, буд.3). Стягнуто з Фермерського господарства "Глущак Арго" (код ЄДРПОУ 39794942, адреса: 31250, Хмельницька область, Волочиський район, с.Писарівка, вул. Молодіжна, буд.31) 8 550 (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Арго" (код ЄДРПОУ 38953469, адреса: 09800, Київська область, м.Тетіїв, вул.Соборна, буд.3) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 06.09.2007 року Волочиським РВ УМВС України в Хмельницькій області, адреса: АДРЕСА_1 ) 8 550 (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Арго" (код ЄДРПОУ 38953469, адреса: 09800, Київська область, м.Тетіїв, вул.Соборна, буд.3).

16.03.2026 Північним апеляційним господарським судом видано накази.

На адресу суду від приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Швець Д.С. надійшло подання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді від 06.04.2026 подання приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Швець Д.С. передано на розгляд судді Алдановій С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 призначено до розгляду подання приватного виконавця Швець Д.С. про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами у третейській справі № 121/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2026 розгляд подання приватного виконавця Швець Д.С. про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами у третейській справі № 121/25 відкладено на 06.05.2026 у зв`язку з відсутністю доказів належного повідомлення ОСОБА_1 та заінтересованої особи ОСОБА_2 (дружина ОСОБА_1 )

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 та від 25.05.2026 розгляд подання приватного виконавця Швець Д.С. про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами у третейській справі № 121/25 відкладався.

Представники сторін в судове засідання 10.06.2026 не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлялись у встановленому процесуальним законом порядку, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа від 04.06.2026 та поштовим відправленням на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Приватним виконавцем Швець Д.С. подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань сторін про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, повідомлених про здійснення розгляду подання приватного виконавця Швець Д.С. про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасників справи, суд, вважає за необхідне розглянути подання приватного виконавця Швець Д.С. про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами за відсутності представників учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

ФГ «Глущак Арго», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїм правом на подання відзиву чи пояснень не скористались, що не перешкоджає розгляду по суті подання приватного виконавця.

Суд, розглянувши подання приватного виконавця Швець Д.С. про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами та додані до нього матеріали, дійшов висновку про його задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом, 20.03.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Швець Д.С. відкрито виконавчі провадження:

НОМЕР_3 з примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду №873/184/25 від 16.03.2026 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Нор-ЕСТ Агро» 757,00грн судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду;

НОМЕР_8 з примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду №873/184/25 від 16.03.2026 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Нор-ЕСТ Агро» 8 550, 00 грн витрат на професійну правничу професійну допомогу.

20.03.2026 виконавчі провадження НОМЕР_3 та НОМЕР_8 об`єднано в зведене виконавче провадження НОМЕР_5.

В постановах про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2026, виконавцем було зобов`язано боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей; повідомлено про необхідність виконання вимог виконавчого документа, перерахувавши кошти, основну винагороду приватного виконавця та витрати виконавчого провадження на депозитний рахунок приватного виконавця.

Супровідними листами №131, №135, №140 від 20.03.2026 приватним виконавцем Щвець Д.С. було направлено на адресу стягувача та боржника копії постанов про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, які вручені боржнику 31.03.2026 (а.с.140 т.1).

26.03.2026 приватним виконавцем Швець Д.С. відкрито виконавче провадження НОМЕР_6 з примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду №873/184/25 від 16.03.2026 про стягнення солідарно з ФГ «Глущак Агро» та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Нор-ЕСТ Агро» третейського збору у сумі 31 892, 00грн.

В подальшому виконавче провадження НОМЕР_6 постановою приватного виконавця Швець Д.С. приєднано до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_5.

26.03.2026 приватним виконавцем Швець Д.С. відкрито виконавче провадження НОМЕР_7 з примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду №873/184/25 від 16.03.2026 про стягнення солідарно з ФГ «Глущак Агро» та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Нор-ЕСТ Агро» за Договором поставки №420/25/88 від 20.12.2024 та Договором поруки №П/420/25/88 від 20.12.2024 суми заборгованості, пеню, штраф, відсотки річні та інфляційні втрати у загальному розмірі 3 149 133,92грн.

В подальшому виконавче провадження НОМЕР_7 постановою приватного виконавця Швець Д.С. приєднано до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_5.

Супровідними листами №173, №178, №186, №187 від 26.03.2026 приватним виконавцем Щвець Д.С. було направлено на адресу стягувача та боржника копії постанов про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_5, які вручені боржнику 03.04.2026 (а.с.146 т.1, зворотній бік).

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 26.03.2026 №470091920, №470092527, №470092683 за боржником значиться зареєстроване нерухоме майно, земельні ділянки, а саме:

- земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:018:0022, загальною площею 1,3844 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район (бувший Волочинський), село Писарівка (за межами населеного пункту), на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Щербатюк Н.М., зареєстровано за №2353 від 15.12.2021;

- земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:018:0021, загальною площею 1,3823 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район (бувший Волочинський), село Писарівка (за межами населеного пункту), на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Щербатюк Н.М., зареєстровано за №2358 від 16.12.2021;

- земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:018:0024, загальною площею 1,2929 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район (бувша Писарівська сільська рада), село Писарівка (за межами населеного пункту), на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Щербатюк Н.М., зареєстровано за №1044 від 10.04.2024.

Укладання договорів купівлі продажу земельних ділянок проводилось за згодою дружини покупця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 15.09.2015, що підтверджується відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №0[телефон приховано] від 27.03.2026.

Вищезазначені земельні ділянки, ОСОБА_1 набув у власність під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За умовами частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частинами першою, другою статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №11-рп/2012 від 25.04.2012 невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За умовами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок. За певних обставин така затримка може бути виправданою, але вона не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").

У рішенні по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Суд зазначає, що порядок розгляду подання про визначення частки майна боржника у спільному майні передбачений статтею 335 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Так само Велика Палата Верховного Суду зазначає, що розгляд подання державного чи приватного виконавця за правилами статті 443 Цивільного процесуального кодексу України не забезпечує учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції за наявності спору про право, у зв`язку із чим стаття 443 Цивільного процесуального кодексу України підлягає застосуванню винятково, якщо немає спору про право (пункти 55, 56 постанови від 08.06.2022 у справі № 2-591/11).

У п. 72 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №367/252/24 від 10.09.2025 зроблено висновок, що якщо суд під час розгляду подання виконавця встановить, що боржник володіє майном спільно з іншим із подружжя, продовжує перебувати в шлюбі або після його розірвання не має жодних неврегульованих спорів щодо спільного майна, і обставини придбання такого майна під час перебування у шлюбі є очевидними і неспростовними, то суд, пославшись на презумпцію спільності майна подружжя, вправі вирішити подання виконавця по суті і визначити частку боржника в спільному майні.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про наявність спору про право на майно не надходили, що свідчить про відсутність існування такого спору та про можливість розгляду подання приватного виконавця Швець Д.С. по суті в порядку ст.335, 336 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначалось раніше, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 15.09.2015, що підтверджується відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №0[телефон приховано] від 27.03.2026. ОСОБА_1 набув у власність земельні ділянки під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 .

Колегія зазначає, що ОСОБА_2 обізнана про розгляд даної справи, що підтверджується поштовим повідомленням Укрпошта (а.с.180, 192, 205).

Згідно з п.3 ч.1 ст.57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю чоловіка, дружини є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Статтею 60 Сімейного кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Приписи статті 60 Сімейного кодексу України містять презумпцію спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована й один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільної сумісної власності на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування такої презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Частиною першою статті 61 Сімейного кодексу України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до частини першої статті 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч.1 ст.73 Сімейного кодексу України за зобов`язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

В силу частин першої, другої статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Частиною першою статті 356 Цивільного кодексу України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

За положеннями частини першої статті 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно з вимогами частини другої статті 370 Цивільного кодексу України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №367/6231/16-ц зазначено, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яка може бути об`єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.

Для спільної сумісної власності характерною є неконкретизованість часток співвласників. Так, відповідно до приписів норми стаття 372 Цивільного кодексу України закон встановлює презумпцію рівності часток співвласників у праві спільної сумісної власності. Дана презумпція може бути спростована домовленістю співвласників або законом, або рішенням суду. Достатніми підставами для зміни розміру часток можуть послугувати міра фінансової, трудової чи іншої участі кожного із співвласників в придбанні, утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, вчинення співвласником дій, що порушують права інших співвласників тощо. Обставини, які можуть послугувати для збільшення або зменшення частки співвласників мають мати істотне значення.

Отже, спільне майно подружжя за відсутності домовленості між ними слід ділити порівну, з урахуванням обставин, що мають значення у справі, призначення речей, їх фактичного перебування у володінні одного з подружжя та намірів щодо володіння та використання майна кожним з подружжя. Виникнення режиму спільної сумісної власності подружжя на все придбане за час шлюбу майно презюмується, доки інший з подружжя не довів протилежного.

Як вже зазначалось, ОСОБА_1 набуто у власність земельні ділянки під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 . Таким чином, право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як подружжя, на об`єкт нерухомого майна (земельні ділянки) презюмується.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону України "Про виконавче провадження").

В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження"примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (стаття 10 цього Закону).

Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Належним доказом вжиття усіх передбачених законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дій, є повне виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду відображена в постанові від 29.10.2021 у справі №916/1714/20.

Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дій, що є недопустимим з огляду на положення статті 129-1 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене, за змістом положень статей 1, 5, 6, 11, 18 Закону України "Про виконавче провадження" метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, а виконавці при здійсненні виконавчого провадження наділені широким колом повноважень та зобов`язані неухильно дотримуватись прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною 1 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно з ч.5 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна; при цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено мінімально допустимого строку для звернення до суду приватного виконавця із поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами та звернення стягнення на майно.

При цьому, відповідно до вимог п.п. 1, 3, 6 ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", боржник зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Як встановлено з матеріалів справи, боржник не виконав своїх зобов`язань передбачених п.п. 1, 3, 6 ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Приватним виконавцем Швець Д.С. на підставі відомостей з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 26.03.2026 №470091920, №470092527, №470092683 було встановлено перелік нерухомого майна, зареєстрованого на праві власності за ОСОБА_1 , в тому числі, право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами [номер приховано]:02:018:0022, [номер приховано]:02:018:0021, [номер приховано]:02:018:0024, які були набуті у власність ОСОБА_1 .

Задовольняючи подання державного виконавця про визначення частки майна боржника, яким він володіє спільно із іншими особами, суд повинен виходити із того, що визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення з нього боргу.

Як вже зазначалось, про наявність спору про право на вищезазначене майно (земельні дялінки) від ОСОБА_3 не надходило.

Оскільки ОСОБА_1 має заборгованість, яка в добровільному порядку не сплачена та наявного в нього майна недостатньо для погашення заборгованості в повному обсязі, суд дійшов висновку про необхідність задоволення подання приватного виконавця Швець Д.С. та визначити належну боржнику частку у спільному майні подружжя для подальшого погашення вказаної заборгованості.

Керуючись статтями 234, 335, 338 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити подання Приватного виконавця Швець Діани Сергіївни про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами та звернення стягнення на нерухоме майно.

2. Визначити частку майна боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у нерухомому майні - земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:018:0022, загальною площею 1,3844га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький (бувший Волочинський) район, с.Писарівка (за межами населеного пункту) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2297497568209 - у розмірі 1/2 частини.

Визначити частку майна боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у нерухомому майні - земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:018:0021, загальною площею 1,3823га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький (бувший Волочинський) район, с.Писарівка (за межами населеного пункту) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2297489668209 - у розмірі 1/2 частини.

Визначити частку майна боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у нерухомому майні - земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:018:0024, загальною площею 1,2929га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький район (бувший Писарівська сільська рада) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2062765868209 - у розмірі 1/2 частини.

Ухвала набирає законної сили з дня її ухвалення, порядок і строки оскарження визначені ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.06.2026.

Суддя С.О. Алданова