Справа №522/25961/25-Е
Провадження №2/522/3274/26
УХВАЛА
18 червня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
головуючої - судді Косіциної В.В.,
секретаря судового засідання - Гресько Б.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Полякова Олександра Олександровича про зупинення провадження у справі,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗІНГ» до ОСОБА_1 про стягнення простроченої заборгованості за договором лізингу.
Судове засідання по справі призначено на 18 червня 2026 року.
17 червня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Полякова Олександра Олександровича про зупинення провадження у справі, у якому заявник просив зупинити провадження у справі до моменту набрання законної сили рішенням у справі №522/14964/23.
У судове засідання, призначене на 18 червня 2026 року з`явився представник позивача та представник відповідача.
Судом заслухано думку учасників справи з приводу вказаного клопотання. Представник позивача заперечував проти задоволення позову. Представник відповідача підтримав заявлене клопотання, зазначивши, що значна частина суми, що позивач просить стягнути складається з відсотків за користування, а тому, провадження у справі на думку представника відповідача слід зупинити.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Клопотання про зупинення мотивовано тим, ОСОБА_1 було подано позов про захист прав споживачів, припинення нарахування відсотків та наразі ця справа розглядається апеляційним судом, у зв`язку з чим, на думку представника відповідача існують підстави для зупинення провадження у справі.
Проте, з вказаними доводами позивача не можна погодитися з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року у справі № 761/33089/20 (провадження № 61-18470св21) вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов`язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов`язаність справ - пов`язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що «метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду».
У Постанові КЦС ВС від 27.09.2023 у справі № 588/1156/21 вказано, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи. Отже, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з порушенням пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, оскільки не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 588/1040/23, так і щодо того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Верховний Суду наголошує, що дії відповідача ОСОБА_2 , який наполягає на зупиненні провадження у справі з апеляційного перегляду рішення, ухваленого не на його користь, не відповідають принципу добросовісності. За таких обставин інститут зупинення провадження у справі не може бути застосований у цій справі на шкоду інтересам позивача, меті цього інституту та принципам цивільного судочинства. При цьому Верховний Суд звертає увагу, що зупинення провадження у справі, яка переглядається, до набрання законної сили рішенням у справі № 588/1040/23, порушує вимоги закону щодо розумності строку розгляду справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
Зупинення провадження у справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи у стані невизначеності, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Зазначене в сукупності свідчить про те, що провадження у справі підлягає зупиненню на підставі п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України у разі:
- наявності іншої судової справи в суді;
- наявність припущення щодо того, що рішення в іншій справі може мати значення для справи, що розглядається;
- неможливість розгляду справи, що розглядається до вирішення іншої справи.
Предметом позову у справі що розглядається є стягнення заборгованості за договором лізингу у розмірі 497 662,12 гривень, з яких 94 670,66 гривень заборгованість за лізинговими платежами, 12 830,71 гривень пеня, 46 811,40 гривень відсотків річних, 20 580,79 інфляційне збільшення, 322 555,68 гривень наустойка, а також вилучення у відповідача об`єкту лізингу.
Предметом у справі №522/14964/23, до набрання рішенням законної сили в якій позивач просить зупинити провадження у справі є зобов`язання ТОВ «Бест Лізинг» здійснити перерахунок лізингових платежів, сплачених за період з 16.12.2021 по 13.02.2023 у розмірі 306 229, 78 грн за публічним договором про надання фінансового лізингу № 211215-1/ФЛ-Ф-А від 15.12.2021, а саме виключити із належної до сплати суму коштів, що складають відсотки (комісію) за користування предметом лізингу згідно з графіком лізингових платежів відповідно до додатку до договору про надання фінансового лізингу від 15.12.2021 та зарахувати суму у розмірі 306 229, 78 грн у рахунок погашення відшкодування частини вартості об`єкта лізингу.
Проте, у справі що розглядається, відповідач не позбавлений можливості надати власний контрозрахунок, у якому було б обґрунтовано, чому грошова сума у розмірі 306 229,78 гривень підлягає зарахування у рахунок погашення платежів.
При цьому, у справі що розглядається, суд під час визначення того, чи є обґрунтованим загальний розмір заборгованості відповідача не позбавлений можливості врахувати положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
За таких обставин, підстави вважати, що справу №522/25961/25-Е неможливо розглянути до набрання законної сили рішенням у справі №522/14964/23 - відсутні, у зв`язку з чим, клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
Пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.
Ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі не зазначені у переліку ухвал, визначеному частиною першою статті 353 ЦПК України, які можуть бути оскаржені окремо від рішення.
КЦС ВС в ухвалі від 06 грудня 2023 року у справі № 753/1798/22 зробив висновок, оскільки ухвала суду першої інстанції про відмову у зупиненні провадження у справі не належить до вичерпного переліку ухвал, що підлягають оскарженню окремо від рішення суду, тому суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 43, 222, 251-254 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Полякова Олександра Олександровича про зупинення провадження у справі - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, ухвалене за наслідками розгляду справи.
Повний текст ухвали складено та підписано 29 червня 2026 року.
Суддя Косіцина В.В.