П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
29 червня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/1218/26
Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Лук`янчук О.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
На зазначене рішення суду Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом не надано доказів сплати судового збору відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Суд враховує правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 03.03.2026 року по справі 420/12542/25, відповідно до якого перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, які були заявлені у позові, суду апеляційної інстанції необхідно було урахувати, що вимога про визнання протиправним акта, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися їх вчинення тощо), які є наслідком протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою. При цьому тривалість періоду, за який заявляються вимоги, безпосередньо не визначає кількість вимог, проте впливає на те, як ці вимоги будуть оформлені у позові.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення однієї позовної вимоги немайнового характеру.
Згідно п.1 ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року - 3328 грн. 00 коп.
Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить 1597,44 грн (3328 х 0,4 х 150% х 0,8%).
Так, в матеріалах справи міститься платжіна інструкція про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн.
Отже, для розгляду справи необхідно доплатити судовий збір у розмірі - 144 грн.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок № [рахунок приховано], отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101 (ЄДРПОУ 37607526), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Так, ухвалою суду від 05.06.2026 р. первісну апеляційну скаргу було повернуто апелянту, оскільки судовий збір сплачено не в повному розмірі (1453,44 грн замість 1597,44 грн)
До поданої вдруге апеляційної скарги апелянт долучає платіжну інструкцію №2.724113431.1 про сплату судового збору у розмірі 150 грн.
В свою чергу суд, дослідивши наданий військовою частиною НОМЕР_1 доказ сплати судового збору у розмірі 150 грн, суд приходить до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону України "Про судовий збір").
Згідно із ч.2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Аналіз змісту та взаємозв`язку норм Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про судовий збір", а також Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.09.2013 за № 1650/24182, вказують, що розуміння належного платника судового збору пов`язується саме із учасником справи (стороною у справі, третьою особою), зокрема, із суб`єктом який має право звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Належними платниками судового збору є: позивачі щодо подання позову, позивачі, відповідачі, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки щодо подання апеляційної чи касаційної скарги.
Органи державної влади та місцевого самоврядування використовують бюджетні кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, який містить розподіл бюджетних асигнувань.
Згідно з пп. 9 п. 2.6 глави 2 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.06.2012 № 754), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за № 456/20769, судовий збір належить до видатків за кодом економічної класифікації КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки".
Як вбачається з наданої апелянтом платіжної інструкції № 2.724113431.1, виданої АТ КБ ПриватБанк, платником суми судового збору є ОСОБА_2 , код платника - НОМЕР_3 , що підтверджує факт сплати судового збору фізичною особою, а не стороною по справі - суб`єктом владних повноважень в рамках бюджетних асигнувань, передбачених за кодом економічної класифікації КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки".
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги особі, протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали для подання доказів сплати судового збору належним платником.
При цьому, суд враховує, що Військову частину НОМЕР_1 зараховано на фінансове забезпечення до Військової частини НОМЕР_2 з 01.01.2020 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.
Крім того, суд зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення від 16.04.2026 року.
Так, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням, можуть скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу в межах строку, встановленого ч.ч.1,2 ст.295 КАС України.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 року вказана апеляційна скарга залишена без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду.
Станом на 05.06.2026 року ухвала про залишення апеляційної скарги без руху виконана не була, а тому ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2026 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.
23.06.2026 року ГУ ДПС в Одеській області вдруге подано апеляційну скаргу.
В додатках до апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого скаржник зазначає, що у зв`язку з тим, військова частини НОМЕР_2 є бюджетною організацію (не прибутковою), фінансування здійснюється з державного бюджету і проводиться в установленому порядку, який потребує затрату певного часу та наявність виділених коштів на рахунках на ці цілі. Тобто з тривалістю процедури в отриманні необхідної суми на сплату судового збору потребує більше часу для сплати суми судового збору та враховуючи те що майновий/фінансовий стан, а саме відсутність коштів, перешкоджає сплаті судового збору у визначенні строки у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд приходить до наступного.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Положення статті 121 КАС України передбачають можливість продовження встановленого судом процесуального строку за заявою учасника.
Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відповідно, при вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
При цьому, як неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема у постанові від 10.12.2020 року у справі № 826/1402/17, та обставина, що суб`єкт владних повноважень звертається з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є таким, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Таким чином, суд враховує, що апелянт подав первісну апеляційну скаргу у строк, встановлений ст.295 КАС України, а після повернення вказаної апеляційної скарги повторно звернувся до суду без зволікань. Однак, з огляду на те, що скаржником повторно не усунуто недоліки, котрі були підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги; суд доходить до висновку, що вказані обставини окремо не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та, як наслідок, на можливість поновлення строку звернення до суду.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України вбачається, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Отже, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги особі, яка її подала, шляхом надання до суду доказів доплати судового збору належним платником та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 196, 296, 298 КАС України, суддя, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а якщо заяву про поновлення строку не буде подано у визначений строк або причини пропуску строку буде визнано судом не поважними, то відповідно до ст. 299 КАС судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Лук`янчук