Номер провадження 2/201/1992/2026
ЄУН 201/507/26
Соборний районний суд міста Дніпра
У Х В А Л А
30 червня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,
розглянувши заяву про відвід судді Соборного районного суду міста Дніпра Давидовської Т.В. від розгляду цивільної справи №201/507/26
за позовною заявою ОСОБА_1
до Українського державного університету науки та технологій Міністерства освіти України
про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
установив:
24 червня 2026 року представниця Українського державного університету науки та технологій Міністерства освіти України звернувся до суду з заявою про відвід судді Соборного районного суду міста Дніпра Давидовської Тетяни Володимирівни (далі - Давидовської Т.В.) від розгляду цивільної справи №201/507/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача - Українського державного університету науки та технологій Міністерства освіти України, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. В обґрунтування заяви посилається на те, що в неї є сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Давидовської Т.В. у зв`язку з тим, що, як на думку заявниці, суддя порушує засади цивільного судочинства та діє упереджено, прослідковується певна закономірність щодо упередженості та недовіри зі сторони відповідача, яка була відображена, зокрема, в прямих звинуваченнях у приховуванні доказів, що остаточно підтвердило наявність підстав для заявлення відводу, а також у прямому грубому порушення процесуального законодавства з порушенням принципу диспозитивності та рівності сторін судового процесу Зазначене, на думку заявниці, згідно положень п.5 ч.1 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) є підставою для відводу головуючої судді Давидовської Т.В.
Відповідно до ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України учасники справи про вирішення питання про відвід судді не повідомлялись та, оскільки відвід надійшов поза межами судового засідання, розгляд здійснюється судом у порядку письмового провадження.
Вивчивши заяву та матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.
Положеннями ст.36 ЦПК України передбачено підстави для відводу (самовідводу) судді. Зокрема, п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Частиною 2 ст. 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об`єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Наявність безсторонності відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. Об`єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивними та обґрунтованими.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43)
Суд, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб`єктивного критерію, дійшов переконання про відсутність підстави стверджувати, що суддя Давидовська Т.В. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.
За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
Твердження у заяві про відвід про те, що дії судді в цій справі свідчать про наявне упередження, в тому числі ймовірних звинуваченнях з боку судді у приховуванні доказів та прямому грубому порушенні процесуального законодавства з порушенням принципу диспозитивності та рівності сторін, носять характер непідтверджених припущень, які не знайшли свого об`єктивного обґрунтування та розумного пояснення, що могли б бути добросовісно сприйняті та оцінені судом. Викладені у заяві про відвід доводи не можуть свідчити про необ`єктивність та упередженість судді, натомість твердження заявника про протилежне можуть свідчити лише про незгоду заявника із рішенням суду щодо витребування доказів у зв`язку з виникненням обґрунтованих сумнівів у добросовісному виконанні учасниками справи обов`язків щодо доказів.
У такому висновку суд керується тим, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Суд акцентує увагу на тому, що обов`язок забезпечити розгляд справи та ухвалення рішення неупередженим судом є ex officio обов`язком судді, який випливає із завдання судочинства здійснити неупереджений розгляд і вирішення справи. У цій справі суд не знаходить підстав для зняття з себе тягаря judex suspectus.
Отже, передбачені законом підстави для відводу судді відсутні, а тому заява про відвід не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.36, 37, 40 ЦПК України, суд
постановив:
Визнати необґрунтованою заяву представниці Українського державного університету науки та технологій Міністерства освіти України про відвід судді Соборного районного суду міста Дніпра Давидовської Тетяни Володимирівни від розгляду цивільної справи №201/507/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача - Українського державного університету науки та технологій Міністерства освіти України, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Справу №201/507/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача - Українського державного університету науки та технологій Міністерства освіти України, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди передати до канцелярії суду для вирішення питання про відвід судді у порядку ст. 40 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Давидовська