Справа № 420/35065/24
У Х В А Л А
01 липня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо витребування доказів
ВСТАНОВИВ:
У проваджені Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.
Ухвалою суду від 11.06.2026 року прийнято звіт військової частини НОМЕР_2 від 29.05.2026 (вх. №60138/26 від 29.05.2026) про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №420/35065/24. Встановлено військовій частині НОМЕР_2 новий строк для подачі звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №420/35065/24 та зобов`язати військову частину НОМЕР_2 подати суду звіт про виконання судового рішення протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали про встановлення нового строку для подання звіту.
15.06.2026 року від представника позивача до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 18.06.2026 прийнято до розгляду заяву представника позивача про заміну сторони виконавчого провадження.
Витребувано у військової частини НОМЕР_2 належним чином завірені копії документів:
спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 № Д-321/65/дск;
свідоцтва про державну реєстрацію військової частини НОМЕР_1 ;
документа, який підтверджує факт анулювання умовного найменування та ідентифікаційного коду військової частини НОМЕР_1 ;
документів, на підтвердження здійснення організаційних заходів, відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 № Д-321/65/дск (накази, розпорядження, акти тощо).
Від військової частини НОМЕР_2 надійшла заява про виконання ухвали суду, в якій зазначено, що військова частина НОМЕР_2 не є розпорядником інформації і не може надати завірені копії спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 № Д-321/65/дск. Документи про державну реєстрацію військової частини НОМЕР_1 передані в Міністерство оборони України. Документ, який підтверджує факт анулювання умовного найменування та ідентифікаційного коду військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_2 не надходив, розпорядником зазначеної інформації є Міністерство оборони України.
Також, представником військової частини НОМЕР_2 зазначено, що зміст наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 31.07.2025 №231 жодним чином не врегульовує питання правонаступництва, оскільки стосується виключно питання вирішення подальшого проходження військової служби особовим складом військових частин в частині переміщення певної частини такого особового складу на інші посади та спрямований на оптимізацію процесів передачі та руху особового складу між військовими частинами.
Відповідно до ч. 4 ст. 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно ч. 6, 7, 8 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).
Гарантії Статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є вчинення операцій із доказами на процесуальному рівні. Прийнятність доказів або спосіб їх оцінки за обставинами справи, у першу чергу питання національних судів, чиїм завданням є оцінка доказів у процесі слухання справи (Garcнa Ruiz v. Spain (Гарсіа Руїз проти Іспанії) [ВП], § 28; Farange S.A. v. France (Фаранж проти Франції) (dйc.)).
Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є обов`язковість рішень суду.
Згідно з ч.7, 8 ст.80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Стаття 147 КАС України передбачає, що у разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст.149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема:
невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.
Пунктами 1,3 ч.2 ст. 149 КАС України встановлено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків;
повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення.
Частиною 3 ст. 149 КАС України у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
З огляду на предмет спору, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, дотримання приписів ЄСПЛ та КАС України, суд вважає за необхідне витребувати у Міністерства оборони України належним чином завірені копії:
спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 № Д-321/65/дск;
свідоцтва про державну реєстрацію військової частини НОМЕР_1 ;
документа, який підтверджує факт анулювання умовного найменування та ідентифікаційного коду військової частини НОМЕР_1 ;
документів, на підтвердження здійснення організаційних заходів, відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 № Д-321/65/дск (накази, розпорядження, акти тощо).
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Керуючись ст.ст.72, 77, 79, 80, 147, 149 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Витребувати у Міністерства оборони України належним чином завірені копії:
спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 № Д-321/65/дск;
свідоцтва про державну реєстрацію військової частини НОМЕР_1 ;
документа, який підтверджує факт анулювання умовного найменування та ідентифікаційного коду військової частини НОМЕР_1 ;
документів, на підтвердження здійснення організаційних заходів, відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 № Д-321/65/дск (накази, розпорядження, акти тощо).
Зобов`язати Міністерство оборони України надати витребувані судом документи у строк до 15.07.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України.
Суддя П.П. Марин