Справа № 420/35065/24
УХВАЛА
15 вересня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про заміну відповідача (боржника) в адміністративній справі
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії задоволено частково, а саме:
визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 23.09.2024 № 491 «Про результати службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 505 від 14.09.2024»;
зобов`язано військову частину НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_4 ) грошове забезпечення з урахуванням премії за вересень 2024 року та додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів № 168 від 28.02.2022, в повному обсязі та виплатити з урахуванням вже виплачених сум;
в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 р. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року залишено без змін.
Одеським окружним адміністративним судом 15 вересня 2025 року видано виконавчий лист №420/35065/24 щодо зобов`язання військову частину НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_4 ) грошове забезпечення з урахуванням премії за вересень 2024 року та додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів № 168 від 28.02.2022, в повному обсязі та виплатити з урахуванням вже виплачених сум.
Представником позивача подано до суду з заявою, в якій просить: замінити відповідача (Боржника) в адміністративній справі № 420/35065/24, а саме військову частину НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) на військову частину НОМЕР_2 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ).
В обґрунтування заяви представник заявника зазначає, що 05.12.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 7975693 (ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження: 3ЕЕГГ3Г16Б12) та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів. Однак станом на 15.03.2026 командир військової частини НОМЕР_1 не вжив заходів до виконання рішення суду, а саме не скасував наказ військової частини НОМЕР_1 від 23.09.2024 року № 491. Невиконання командиром військової частини НОМЕР_1 рішення суду в частині скасування наказу від 23.09.2024 № 491 фактично унеможливлює реалізацію похідної позовної вимоги щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням премії за вересень 2024 року та додаткової грошової винагороди, передбаченої Постанова Кабінету Міністрів України № 168. Скасування вказаного наказу є первинною (базовою) юридичною підставою для здійснення відповідних фінансових нарахувань. До моменту приведення у відповідність внутрішніх управлінських актів військової частини НОМЕР_1 до рішення суду, фінансовий орган об`єктивно позбавлений можливості здійснити коректний розрахунок грошового забезпечення, оскільки підставою для проведення таких Документ сформований в системі «Електронний суд» 13.06.2026 3 нарахувань є саме наказ командира. За відсутності його формального скасування зберігається правова колізія між судовим рішенням, що набрало законної сили, та чинним внутрішнім актом, який продовжує існувати в правовому полі. Таким чином, без виконання основної вимоги - скасування протиправного наказу - виконання похідної вимоги щодо нарахування та виплати коштів є юридично та фактично неможливим.
Військова частина НОМЕР_2 не є стороннім суб`єктом щодо спірних правовідносин, а була безпосереднім учасником адміністративної справи № 420/35065/24 на всіх стадіях її судового розгляду - у суді першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи та на стадії виконання судового рішення. Більше того, саме військова частина НОМЕР_2 у спірний період здійснювала фінансове забезпечення проходження військової служби Позивача, проводила нарахування та фактичну виплату грошового забезпечення, а тому володіє всією необхідною інформацією, документами та організаційними можливостями для реалізації судового рішення в частині проведення відповідних перерахунків та виплат. При цьому правова позиція військової частини НОМЕР_2 , викладена у звіті про виконання рішення суду, фактично зводиться до формального посилання на відсутність прямої вказівки у резолютивній частині рішення суду щодо покладення обов`язку саме на військову частину НОМЕР_2 .
Також представник заявника вказує, що командир військової частини НОМЕР_2 відповідно до системи військового управління та підпорядкування наділений організаційно-розпорядчими та контрольними повноваженнями щодо підлеглих військових формувань, які входили до структури відповідного командування, у тому числі щодо військової частини НОМЕР_1 до моменту її розформування. З огляду на зазначене, командир військової частини НОМЕР_2 не лише мав можливість враховувати судове рішення, яке набрало законної сили, але й зобов`язаний був вживати всіх передбачених законом та статутами заходів для усунення виявлених судом порушень законодавства, скасування протиправних управлінських рішень, виправлення допущених підлеглими посадовими особами порушень та забезпечення реального поновлення порушених прав військовослужбовця ще до ліквідації (розформування чи перетворення) військової частини НОМЕР_1 . Фактично судовим рішенням встановлено протиправність наказу військової частини НОМЕР_1 від 23.09.2024 №491. Відтак після набрання рішенням законної сили командування військової частини НОМЕР_2 , як орган військового управління, до структури якого входила військова частина НОМЕР_1 , повинно було вжити заходів щодо приведення внутрішньої службової документації у відповідність до судового рішення та забезпечення його фактичного виконання.
Представником військової частини НОМЕР_2 подано заперечення на заяву про заміну сторони, які обґрунтовані тим, що за наявної інформації, відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 № Д-321/65/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році», директиви Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22.05.2025 № Д-22/ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у Силах територіальної оборони Збройних Сил України в 2025 році», з 01.08.2025 введено в дію новий штат, яким, зокрема, передбачені штатно-організаційні зміни, направлені на розформування військової частини НОМЕР_1 як окремого батальйону територіальної оборони Збройних Сил України, та переміщення особового складу та матеріальних засобів до складу військової частини НОМЕР_2 , які і так перебували на її бухгалтерському обліку та їй належали. Разом із тим, в жодному із наявних у розпорядженні військової частини НОМЕР_2 документів не зазначено щодо правонаступництва прав та обов`язків (компетенції) військової частини НОМЕР_1 . З урахуванням наведеного вказує, що питання правонаступництва прав та обов`язків військової частини НОМЕР_1 вищим командуванням ще не вирішено, про що фактично зазначено в листі ТВО начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_6 від 12.03.2026 №760/15/7491, направленому у відповідь на скаргу адвоката Сергія Баладиги щодо можливих протиправних дій посадових осіб військової частини НОМЕР_7 , яка аналогічним чином перебувала на забезпеченні військової частини НОМЕР_2 та розформована з 01.08.2025 на підставі тієї самої директиви.
Представник військової частини НОМЕР_2 стверджує, що військова частина НОМЕР_2 не є правонаступником військової частини НОМЕР_1 , та, крім того, не є зобов`язаною стороною у справі №420/35065/25.
В судовому засіданні, призначеному на 20.07.2026 на 11:30 учасники справи участі не приймали, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином у відповідності до вимог КАС України.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд розглядає заяву представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду у письмовому провадженні, оскільки відсутня потреба заслухати свідка чи експерта.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Приписами ст. 379 КАС України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником (ч.1). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 4).
Отже, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (ч.1). Стягувачом є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (ч.2).
В ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив (абз. 1 ч.5).
Таким чином, процесуальне правонаступництво завжди пов`язане з участю особи як сторони у справі у судовому процесі, в тому числі, у процесі виконання рішення суду. Заміна сторони у виконавчому провадженні новою особою пов`язана з можливістю участі такої особи саме у вже відкритому/триваючому виконавчому провадженні.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 грудня 2023 року у справі №805/2628/18-а.
Системний спосіб тлумачення указаних норм свідчить про те, що підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб`єкта владних повноважень є або припинення суб`єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень.
Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під цим терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 524/4478/17 та від 20 лютого 2019 року у справі № 826/16659/15.
05.12.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову ВП №79756937 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №420/35065/24 виданого 15.09.2025 щодо зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням премії за вересень 2024 року та додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів №168 від 28.02.2022, в повному обсязі та виплатити з урахуванням вже виплачених сум.
Станом на 16.09.2026 виконавче провадження не завершено.
Разом з тим, відповідно до директиви Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від "22" травня 2025 року №Д-22/ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у Силах територіальної оборони Збройних Сил України в 2025 році» визначено:
« 8. Командиру військової частини НОМЕР_8 : до 31 липня 2025 року переформувати: Командування військової частини НОМЕР_9 ( АДРЕСА_1 ), що утримується за штатом № 57/633-01,....., військову частину НОМЕР_10 ( АДРЕСА_1 ), що утримується за штатом № 57/760-01,....., військову частину НОМЕР_11 ( АДРЕСА_1 ), що утримується за штатом № 57/761-01,....., військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), що утримується за штатом № 57/762-01,....., військову частину НОМЕР_12 ( АДРЕСА_1 ), що утримується за штатом № 57/763-01,....., військову частину НОМЕР_13 ( АДРЕСА_1 ), що утримується за штатом № 57/764-01,....., військову частину НОМЕР_7 ( АДРЕСА_1 ), що утримується за штатом № 57/765-01,....., військову частину НОМЕР_14 ( АДРЕСА_1 ), що утримується за штатом № 57/771-01,....., у військову частину НОМЕР_2 , утримувати за штатом № 58/182-01,....., дислокувати на попередніх фондах, підпорядкувати командиру військової частини НОМЕР_2 , умовне найменування - військова частина НОМЕР_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_5 . Умовні найменування - військові частини НОМЕР_15 , НОМЕР_11 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_14 та ідентифікаційні коди - 26623460, 26623566, 26623552, 26623595, 26623684, 26629787, 26637433 - анулювати;».
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 31.07.2025 №231 установлено:
« 1. Відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 травня 2025 року № Д-321/65/дск "Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році, директиви Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22 травня 2025 року № Д-22/ДС "Про проведення додаткових організаційних заходів у Силах територіа ьної оборони Збройних Сил України в 2025 році та наказу начальника Регіонального управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 26 травня 2025 року № 46/дск, з 01 серпня 2025 року ввести в дію штат № 58/182-01 - військова частина НОМЕР_2 , чисельністю ... військовослужбовців (офіцерів сержантів -..., солдатів - ...), зі ... штатної чисельності на - ... посад військовослужбовців (офіцерів -..., сержантів -..., солдатів -...):
1.3. Військову частину НОМЕР_16 вважати НОМЕР_20 батальйоном територіальної оборони військової частини НОМЕР_2 .
Підстава: спільна директива Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 травня 2025 року № Д-321/65/дск "Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році", директива Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22 травня 2025 року № Д-22/ДС "Про проведення додаткових організаційних заходів у Силах територіальної оборони Збройних Сил України в 2025 році" та наказ начальника Регіонального управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 26 травня 2025 року № 46/дск. штат № 58/182-01 - військова частина НОМЕР_2 , затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України (вх. № 6215 дск від 02.07.2025).».
Враховуючи доводи представника військової частини НОМЕР_2 , що зміст наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 31.07.2025 №231 жодним чином не врегульовує питання правонаступництва, оскільки стосується виключно питання вирішення подальшого проходження військової служби особовим складом військових частин в частині переміщення певної частини такого особового складу на інші посади та спрямований на оптимізацію процесів передачі та руху особового складу між військовими частинами, ухвалою суду від 01.07.2026 року витребувано у Міністерства оборони України належним чином завірені копії:
спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 № Д-321/65/дск;
свідоцтва про державну реєстрацію військової частини НОМЕР_1 ;
документа, який підтверджує факт анулювання умовного найменування та ідентифікаційного коду військової частини НОМЕР_1 ;
документів, на підтвердження здійснення організаційних заходів, відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 № Д-321/65/дск (накази, розпорядження, акти тощо).
На виконання ухвали суду від 01.07.2026 від Міністерства оборони України надійшла відповідь від 31.08.2026 (вх. №100015/26), в якій зазначено, що відповідно до проведених організаційних заходів визначених директивами Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 травня 2025 року №Д-321/65/ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році", а також Директиви Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22.05.2025 №Д-22/ДСК, військову частину НОМЕР_1 переформовано у військову частину НОМЕР_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_5 ), а умовне найменування «військова частина НОМЕР_1 » та ідентифікаційний код - анульовано. Таким чином, військова частина НОМЕР_2 вважається прямим правонаступником військової частини НОМЕР_1 .
Так, відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 № Д-321/65/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році», директиви Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22.05.2025 № Д-22/ДС «Про проведення додаткових організаційних заходів у Силах територіальної оборони Збройних Сил України в 2025 році», з 01.08.2025 введено в дію новий штат, яким, зокрема, передбачені організаційні заходи щодо розформування окремих батальйонів територіальної оборони Збройних Сил України (в тому числі військової частини НОМЕР_1 ), як окремих військових частин (суб`єктів владних повноважень).
На підставі вищезазначеної Директиви проводяться штатно-організаційні зміни, що пов`язані з переходом батальйонів на лінійну структуру; особовий склад розформованих військових частин вибув до нових місць служби; озброєння, військова техніка, матеріальні засоби та майно передано за підпорядкованістю. Як суб`єкти владних повноважень, окремі батальйони територіальної оборони Збройних Сил України, зокрема військова частина НОМЕР_1 , вважаються розформованими.
Таким чином, у спірних правовідносинах суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволенні заяви представника позивача шляхом заміни боржника у виконавчому листі та сторони у виконавчому провадженні - військову частину НОМЕР_1 на військову частину НОМЕР_2 .
Керуючись ст. ст. 205, 248, 256, 295, 297, 379, КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву представника позивача про заміну відповідача (боржника) в адміністративній справі - задовольнити.
Замінити боржника - військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), у виконавчому листі №420/35065/24 та у виконавчому провадженні №79756937 з виконання судового рішення в адміністративній справі №420/35065/24 на військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України, та може бути оскаржена у відповідності до ст. 295, 297 КАС України.
Суддя Марин П.П.