справа № 691/1249/25
провадження № 2/691/313/26
УХВАЛА
08 червня 2026 року Городищенський районний суд Черкаської області
В складі:
головуючого судді Савенко О.М.
за участю секретаря судового засідання Шмунь Н.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні письмове клопотання ОСОБА_1 про залучення до розгляду судової справи №691/1249/25 в якості представника за довіреністю у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди,-
встановив :
В провадженні Городищенського районного суду Черкаської області перебуває на розгляді цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.
21 травня 2026 року за вхідним №ЕС3078/26 від ОСОБА_1 , доньки позивача ОСОБА_2 , Городищенським районним судом Черкаської області зареєстровано заяву про залучення до судового розгляду в якості представника за довіреністю під час розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування підстав для залучення до участі в судовій справі в якості представника за довіреністю зазначено, що ціна позову у справі становить 50000 грн. і вона є малозначною, тому відповідно до ст.62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної особи. Для забезпечення участі в судовому засіданні 16 травня 2026 року державним нотаріусом Городищенської державної нотаріальної контори Бідною М.О. посвідчено довіреність за змістом якої ОСОБА_2 уповноважує ОСОБА_1 бути її представником, в тому числі з усіма правами що надані законом позивачу.
08 червня 2026 року у підготовчому засіданні розглянуто заяву ОСОБА_1 ..
Позивач ОСОБА_2 , належно повідомлена про виклик до суду, вручено судову повістку 02 червня 2026 року, у підготовче засідання не прибула, попередньо зареєстровано заяву від 13 травня 2026 року про розгляд без її участі. У підготовчому засіданні взяла дистанційно, в режимі відео конференції з використанням власних технічних засобів, участь ОСОБА_1 з наміром бути залученою в якості представника за дорученням ОСОБА_1 та просила задоволити подану нею заяву, і вирішити питання про її участь в судових засіданнях у відсутність позивача ОСОБА_2 , яка є її матір`ю, та не змогла бути присутньою у судовому засіданні.
Представник відповідача, адвокат Дмитренко Р.М. взяв участь в судовому засіданні та заперечив, щодо наявності підстав для залучення в якості представника за дорученням доньки позивача ОСОБА_1 , остільки за обраним позивачем способом захисту її прав та інтересів, такий вид представництва не допускається. Відповідач ОСОБА_3 інформований про участь в судовому засіданні, судову повістку вручено особисто 28 травня 2026 року.
За таких обставин, беручи до уваги, що позивач і відповідач належно повідомлені про виклик до суду, є можливим продовжити підготовче засідання без їх участі.
Суд, розглянувши заяву сторони позивача, обговоривши з учасниками процесу питання складу сторін у справі, вступ у справу в якості представника за дорученням в інтересах позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, приходить до рішення про відсутність правових підстав для вступу до участі в розгляді цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, в якості представника позивача за дорученням, її доньки, ОСОБА_1 , в силу наступного.
Згідно ч.ч.1,2 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до п.4 ч.4 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Із змісту наданих стороною позивача письмових доказів на обґрунтування заяви, до суду надано Витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей від 16 травня 2026 року (а.с.46), посвідчену довіреність від 16 травня 2026 року державним нотаріусом Городищенської державної нотаріальної контори Бідною М.О. за змістом якої ОСОБА_2 уповноважує ОСОБА_1 бути її представником, в тому числі з усіма правами що надані законом позивачу (а.с.49-50).
Відповідно до частин першої, другої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч.ч. 1, 3ст.237 Цивільного кодексу України).
Згідно частин першої, другої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Статтею 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Разом з тим, відповідно до пп.11 п.16-1 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 132-1 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Верховний Суд, висловив свою позицію в постанові від 27 грудня 2018 року по справі №589/3937/17, де робить кілька висновків: суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду; справа може бути визнана малозначною лише за постановлення ухвали суду про віднесення її до категорії малозначних; справа не може бути малозначною в силу закону, якщо серед позовних вимог наявні вимоги немайнового характеру.
Згідно до матеріалів судової справи позивач ОСОБА_2 звернулася в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди і просила за змістом позовних вимог прийняти до розгляду та відкрити провадження за цією позовною заявою (а.с.1-4). 23 вересня 2025 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження, розпочато підготовче провадження, про що постановлено ухвалу суду, яку скеровано сторонам для відому та виконання (а.с.40). 07 жовтня 2025 року ОСОБА_2 подано заяву про залучення до участі у справі в якості законного представника ОСОБА_1 (а.с.50). 24 березня 2026 року у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_2 про залучення до участі у справі в якості законного представника ОСОБА_1 відмовлено з постановленням ухвали Городищенського районного суду Черкаської області (а.с.80-83). 12 січня 2026 року у підготовчому засіданні подано клопотання ОСОБА_2 про залучення співвідповідача (а.с.60-61). Таким чином, із прийнятих судом рішень не встановлено, що судом було прийнято рішення про розгляд цивільної справи, як малозначної справи і сторона позивача відповідного клопотання не заявляла при зверненні до суду, обираючи для себе належний спосіб захисту. Розпочато стадію підготовчого провадження. Посилання ОСОБА_1 на малозначність справи для забезпечення представництва за дорученням, після відмови у задоволенні клопотання про вступ у справу як законного представника позивача, та виходячи виключно із посилання ОСОБА_1 , як представника заявника, до часу ухвалення судом відповідного процесуального рішення, є передчасним, і суд не погоджується із тим, що лише сам розмір позовної вимоги з ціною 50000 грн., є достатнім аргументом для суду, оскільки вищевказана цивільна справа відповідно до п. 1 ч. 6 ст.19 ЦПК України не може бути визнаною судом малозначною, коли розгляд справи вже розпочато, ухвали суду про віднесення її до категорії малозначних не постановлялося, за час перебування справи у провадженні суду сторонами було подано до суду ряд клопотань, які не вирішені, заявлено клопотання про залучення співвідповідача у справі, позивач має право більшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, між сторонами існує спір, то за таких обставин є обгрунтованим розглядати цивільну справу в загальному позовному провадженні, відтак представником позивача у цій справі може бути виключно адвокат.
Документами, що підтверджують повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч.4 ст. 62 ЦКП України).
Суд з повагою ставиться до прав та інтересів позивача ОСОБА_2 , але при прийнятті процесуального рішення має діяти у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства, прийняте судом рішення за клопотанням ОСОБА_1 , не суперечать конституційній нормі щодо права особи на отримання професійної правничої допомоги. Законодавче закріплення доручення саме адвокатам представництва інтересів особи у справах, які не відносяться до категорії малозначних, внаслідок складності та істотності правових наслідків, покликане забезпечити дотримання прав та інтересів особи, їх належний захист та виконання завдань цивільного судочинства.
В підготовчому засіданні сторони у справі не заявляли клопотань про перехід розгляду справи із загального позовного провадження в спрощене позовне провадження, відтак є необхідним продовжити підготовче засідання та повідомити позивача і відповідача про прийняте судом рішення у їх відсутність. ОСОБА_1 не була позивачем до суду та відповідно ініціатором відкриття провадження у справі в інтересах матері ОСОБА_2 , та не набула статусу учасника справи, який має право самостійно, без процесуальних на те повноважень від позивача, вступати у розгляд справи в якості представника заявника, до часу ухвалення відповідного рішення судом. Суд, просить звернути увагу, сторону позивача, на дотримання вимог ст.44 ЦПК України в частині добросовісного користування процесуальними правами та обов`язок суду запобігати зловживанню процесуальними правами учасником процесу, і пропонує перейти до безпосереднього проведення підготовчого засідання, яке розпочато 06 жовтня 2025 року та триває наразі.
Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року в справі №761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Враховуючи, що дана справа не є малозначною, як зазначає ОСОБА_1 , то представництво інтересів позивача у суді може здійснюватися виключно адвокатом, а тому у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яка не є стороною у справі, а подала клопотання як представник заявника, про допущення до участі у справі в якості представника по дорученню ОСОБА_2 , слід відмовити.
Керуючись ст.ст.58,60 ЦПК України, суд -
постановив :
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до розгляду судової справи №691/1249/2025 в якості представника за довіреністю у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Розгляд цивільної справи (підготовче засідання) за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди здійснювати у складі сторін: позивач, відповідач, представник відповідача.
Копію ухвали суду надіслати позивачу, відповідачу, для відому, як сторонам у справі, які не приймали участі в судовому засіданні.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, яка розглядається, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://gd. ck. court. gov. ua.
Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О. М. Савенко