справа № 691/1249/25
провадження № 2/691/313/26
УХВАЛА
07 серпня 2026 року Городищенський районний суд Черкаської області
В складі:
судді Савенко О.М.
за участі секретаря судового засідання Шмунь Н.В.
сторони у справі:
представник відповідача, адвокат Дмитренко Р.М.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні письмову заяву позивача ОСОБА_1 про заперечення на дії головуючого в ході розгляду судової справи №691/1249/2025 провадження 2/691/313/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,-
встановив :
В провадженні Городищенського районного суду Черкаської області перебуває на розгляді цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
08 липня 2026 року за вхідним №ЕС4382/26 від ОСОБА_1 Городищенським районним судом Черкаської області зареєстровано заяву із запереченнями на дії головуючого під час розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди. В запереченні щодо дій головуючого судді зазначено, що: спосіб здійснення головуючим керівництва судовим розглядом (процесом), порядок дослідження процесуально значущих обставин, дотримання принципів судочинства та правосуддя (об`єктивності, неупередженості, сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених процесуальним законом); передчасне застереження головуючим щодо інституту зловживання процесуальними правами за відсутності встановлених законом підстав, не відповідає принципам добросовісності учасників процесу, диспозитивності та пропорційності при здійсненні процесуального керівництва; надмірно формальне та вибіркове застосування процесуальних норм, наслідком чого стало непропорційне обмеження процесуальних прав позивача, що не відповідає завданню цивільного судочинства та принципу справедливого судового розгляду; вибіркове та непослідовне здійснення головуючим процесуального керівництва, внаслідок чого правова оцінка процесуальної поведінки позивача була надана до вирішення взаємопов`язаних процесуальних питань та встановлення незалежного складу учасників процесу, змагальності сторін та об`єктивності судового розгляду; передчасне формулювання головуючим висновків про можливі майбутні процесуальні наслідки, що не відповідає принципу об`єктивності судового розгляду та здійснення процесуального керівництва на підставі встановлених, а не ймовірних обставин; вибіркове здійснення головуючим процесуального контролю та надання правової оцінки процесуальної поведінки позивача до завершення вирішення взаємопов`язаних процесуальних питань щодо інших учасників справи, що не відповідає принципам рівності учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, процесуальні рівності та об`єктивності судового розгляду. Позивач просила розглянути ці заперечення щодо дій головуючого під час здійснення процесуального керівництва розглядом справи №691/1249/25, занести ці заперечення до протоколу судового засідання та за результатами розгляду постановити мотивовану ухвалу відповідно до вимог ч.2ст.214 ЦПК України.
07 серпня 2026 року у підготовчому засіданні розглянуто заяву із запереченнями на дії головуючого у судовій справі ОСОБА_1 ..
Позивач ОСОБА_1 , належно повідомлена про виклик до суду, вручено судову повістку, у підготовче засідання не прибула, канцелярією суду зареєстровано клопотання від 06 серпня 2026 року про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження у змісті якого вказано, що станом на дату подання клопотання відомості про розгляд заперечення на дії головуючого та ухвали про прийняття або відхилення заперечень у електронному кабінеті позивача відсутні, а остільки подані заперечення безпосередньо стосуються порядку подальшого здійснення судового розгляду та довіри позивача до процесуального керівництва у справі, то є необхідним відкласти розгляд справи на іншу дату з надісланням до електронного кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд» мотивованої ухвали про розгляд заперечень на дії головуючого і інформуванням про наступну дату та час проведення підготовчого засідання.
У підготовчому засіданні взяв участь представник відповідача, адвокат Дмитренко Р.М., який повідомив, що відповідач ОСОБА_2 інформований про участь в підготовчому засіданні, судову повістку вручено особисто, просив проводити розгляд без його участі та з участю представника і відхилити заперечення на дії головуючого у справі судді, як необґрунтовані та надумані, необхідність позивачу вже протягом тривалого часу визначитися із представництвом її інтересів у суді і не перешкоджати проведенню підготовчого засідання, якщо питання про наявність спору між сторонами у справі ще має місце.
За таких обставин, беручи до уваги, що позивач і відповідач належно повідомлені про виклик до суду, є можливим продовжити підготовче засідання без їх участі в частині розгляду заяви із запереченнями на дії головуючого під час розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, з повідомленням про прийняте судом рішення у їх відсутність, остільки суд має своїм обов`язком відповідно до ст.214 ЦПК України розглянути такі у судовому засіданні.
Суд, розглянувши заяву із запереченнями на дії головуючого під час розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, приходить до рішення про відхилення цих заперечень позивача, в силу наступного.
Згідно ч.ч.1,2 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до п.4 ч.4 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Згідно до матеріалів судової справи позивач ОСОБА_1 звернулася в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди і просила за змістом позовних вимог прийняти до розгляду та відкрити провадження за цією позовною заявою (а.с.1-4). 23 вересня 2025 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження, розпочато підготовче провадження, про що постановлено ухвалу суду, яку скеровано сторонам для відому та виконання (а.с.40).
Позивача ОСОБА_1 подала до суду заяву із запереченнями на дії головуючого, які мотивує тим, що:спосіб здійснення головуючим керівництва судовим розглядом (процесом), порядок дослідження процесуально значущих обставин, дотримання принципів судочинства та правосуддя (об`єктивності, неупередженості, сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених процесуальним законом); передчасне застереження головуючим щодо інституту зловживання процесуальними правами за відсутності встановлених законом підстав, не відповідає принципам добросовісності учасників процесу, диспозитивності та пропорційності при здійсненні процесуального керівництва; надмірно формальне та вибіркове застосування процесуальних норм, наслідком чого стало непропорційне обмеження процесуальних прав позивача, що не відповідає завданню цивільного судочинства та принципу справедливого судового розгляду; вибіркове та непослідовне здійснення головуючим процесуального керівництва, внаслідок чого правова оцінка процесуальної поведінки позивача була надана до вирішення взаємопов`язаних процесуальних питань та встановлення незалежного складу учасників процесу, змагальності сторін та об`єктивності судового розгляду; передчасне формулювання головуючим висновків про можливі майбутні процесуальні наслідки, що не відповідає принципу об`єктивності судового розгляду та здійснення процесуального керівництва на підставі встановлених, а не ймовірних обставин; вибіркове здійснення головуючим процесуального контролю та надання правової оцінки процесуальної поведінки позивача до завершення вирішення взаємопов`язаних процесуальних питань щодо інших учасників справи, що не відповідає принципам рівності учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, процесуальні рівності та об`єктивності судового розгляду.
Суд з повагою ставиться до прав та інтересів ОСОБА_1 , і звертає увагу позивача, що при прийнятті процесуальних рішень у справі за клопотанням сторін, має діяти у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства, прийняті судом рішення не можуть суперечити основним засадам, принципам цивільного судочинства, якими є: верховенство права, повага до честі та гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов`язковість судового рішення, неприпустимість зловживання процесуальними правами, та інші.
Згідно до ч.1ст.214 Цивільного процесуального кодексу України при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні.
Згідно ч. 2 ст.214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Згідно ч.3 ст.214 ЦПК України, у разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.
Предметом регулювання статті 214 ЦПК України є процесуальні дії головуючого судді безпосередньо під час керівництва ходом судового засідання та спрямування судового розгляду.
З врахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, суд вбачає, законним розглянути заперечення на дії головуючого судді саме у судовому засіданні (підготовче провадження) з участю сторін у справі із занесенням їх до протоколу судового засідання, та не погоджується із позицією викладеною у клопотанні позивача від 06 серпня 2026 року про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження, у змісті якого вказано, що станом на дату подання клопотання відомості про розгляд заперечення на дії головуючого та ухвали про прийняття або відхилення заперечень у електронному кабінеті позивача відсутні.
Проаналізувавши заперечення позивача ОСОБА_1 на дії головуючого, суд робить висновок, що вони ґрунтуються на незгоді з процесуальними рішеннями суду, якими вирішені клопотання сторони позивача щодо представництва її інтересів у судовому процесі. У вказаних ухвалах наведені мотиви для прийняття судом таких процесуальних рішень із посиланням на норми процесуального закону. Незгода позивача з процесуальними рішеннями суду не свідчить про невідповідність цих ухвал вимогам закону та про порушення процесуальних прав учасників справи, зокрема позивача. Згідно ч.2 ст.383 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Без вирішення питання про можливість розпочати кожного разу підготовче засідання у відсутності сторони позивача, суд не може через наявність клопотань позивача про необхідність представництва її інтересів у судовій справі, рухатися згідно до вимог ст.196,ст.197,ст.198 ЦПК України та провести підготовче засідання, як і ухвалити процесуальні рішення за іншими клопотаннями сторони позивача, наприклад про залучення співвідповідача. На думку суду, розглядаючи і вирішуючи клопотання позивача про представництво його інтересів у судовому процесі, суд навпаки, своїми рішеннями у виді постановлених ухвал, орієнтує і роз`яснює позивачу, що не можна припуститися помилки, є необхідним отримати правничу допомогу у визначений чинним законодавством спосіб, як і обрати особу яка може представляти інтереси в суді, інакше саме незаконні дії і рішення головуючого можуть мати наслідком порушення прав та інтересів сторін у справі, скасування прийнятих судових рішень.Як головуюча у справі суддя, не погоджуюся, що мої дії вказують на передчасну необ`єктивність чи непропорційний підхід до сторін, формують думку про недотримання принципу рівності учасників процесу, остільки вирішення взаємопов`язаних між собою процесуальних питань в підготовчому засіданні є обов`язком головуючого судді і забезпечує в такий спосіб дотримання принципів об`єктивності, неупередженості, змагальності. Саме по собі попередження суду про недопустимість зловживання процесуальними правами не є порушенням, остільки суд перед початком підготовчого засідання роз`яснив позивачу і відповідачу їх права і обов`язки в підготовчому засіданні, зокрема ст..44 ЦПК України в якій пунктом першим визначено - учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Так само суд має застосовувати процесуальні норми послідовно та однаково до всіх учасників справи. Тривалість підготовчого судового засідання відповідно до норм національного процесуального закону у системному застосуванні із нормами міжнародного права має забезпечувати ефективну реалізацію учасників у представленні позицій, доказах, саме тому судом і зверталася увага на необхідність його проведення, як то визначено ст.189 ЦПК України. В діях головуючого судді відсутнє непропорційне обмеження процесуальних прав позивача, остільки саме сторона позивача, заявляє клопотання, які підлягають розгляду і вирішенню.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвненції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та такі критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про занесення до протоколу судового засідання у судовій справі №691/1249/2025 провадження 2/691/313/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди заперечень позивача на дії головуючого і відхилення заперечень позивача на дії головуючого, оскільки судом забезпечено можливість учасникам справи у рівній мірі ефективно реалізувати процесуальні права у межах закону.Для висновку про конкретне порушення з боку судді недостатньо лише загального посилання, необхідно встановити конкретні дії, час їх вчинення, процесуальну ситуацію, права позивача, які були обмежені, та порівняти підхід суду до інших учасників справи. Саме це дозволяє відмежувати звичайне процесуальне керівництво від його неналежного або упередженого здійснення.
Керуючись ст.214 ЦПК України, суд -
постановив :
Відхилити заперечення позивача ОСОБА_1 на дії головуючого в ході розгляду судової справи №691/1249/2025 провадження 2/691/313/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
Продовжити підготовче засідання у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в складі суду: головуючий суддя Савенко О.М., секретар судових засідань Шмунь Н.В., позивач, відповідач, представник відповідача.
Про прийняте судом рішення повідомити сторони у справі.
Копію ухвали суду надіслати для відому позивачу, відповідачу, як сторонам у справі, які не приймали участі в підготовчому засіданні.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, яка розглядається, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://gd. ck. court. gov. ua.
Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О. М. Савенко