УХВАЛА
01 липня 2026 року
м. Київ
справа № 761/9885/21
провадження № 61-7989св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Кантемір Василь Іванович, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 червня 2025 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
У серпні 2021 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ спільного майна подружжя.
Шевченківський районний суд міста Києва рішенням від 09 червня 2025 року первісний та зустрічний позови задовольнив частково.
У порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :
- визнав за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 1/2 частку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке було зареєстроване за нею на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння від 03 жовтня 2008 року;
- визнав за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:007:0086, площею 0,2654 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку було зареєстроване за нею на підставі договорів купівлі-продажу від 03 жовтня 2008 року;
- визнав за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на нежитлове приміщення, загальною площею 90,7 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яке зареєстроване за ним на підставі договору інвестування будівництва та довідки про виконання умов такого договору;
- визнав за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на транспортний засіб «Hyundai Grandeur», 2008 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 .
Стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 475 867,41 грн, з яких 1 464 063,41 грн становить грошова компенсація вартості частки у спільному майні подружжя, а 11 804,00 грн - витрати зі сплати судового збору.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 11 350,00 грн.
У задоволенні інших вимог первісного та зустрічного позовів відмовив.
Шевченківський районний суд міста Києва додатковим рішенням від 15 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково.
Стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані із розглядом справи, у сумі 17 387,00 грн.
У задоволенні решти вимог заяви відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 25 травня 2026 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнив частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 червня 2025 року в частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості частки у спільному майні подружжя змінив, збільшивши розмір такої компенсації з 1 464 063,41 грн до 3 032 210,18 грн, а загальний розмір коштів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , - до 3 044 014,18 грн.
В іншій частині рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 червня 2025 року щодо позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , які стосувалися нежитлового приміщення загальною площею 90,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , гаражного боксу № НОМЕР_2 у напівпідземному гаражі площею 39,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , а також транспортного засобу «Hyundai Grandeur», 2008 року випуску, залишив без змін.
Додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 липня 2025 року змінив, збільшивши розмір витрат, пов`язаних із розглядом справи, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , із 17 387,00 грн до 31 709,75 грн.
У червні 2026 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 червня 2025 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 травня 2026 року в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості 1/2 частки від 51,6 % нежитлового приміщення, загальною площею 90,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , у сумі 1 114 124,16 грн, грошової компенсації вартості 1/2 частки квартири АДРЕСА_4 , у сумі 1 568 146,77 грн, а також витрат, пов`язаних із розглядом справи, у розмірі 31 709,75 грн, залишивши без змін судові рішення у частині стягнення грошової компенсації вартості іншого майна у сумі 349 939,25 грн, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні відповідних вимог.
Верховний Суд ухвалою від 17 червня 2026 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали з Шевченківського районного суду міста Києва.
24 червня 2026 року матеріали справи № 761/9885/21 надійшли до Верховного Суду.
Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
З огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії та складності справи, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Кантемір Василь Іванович, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 червня 2025 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 травня 2026 року призначити до судового розгляду.
Справу розглянути у порядку спрощеного позовного провадження у складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко