УХВАЛА
2 липня 2026 року місто Київ
Справа № 757/11474/25-ц
Апеляційне провадження № 22-ц/824/13467/2026
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 9 жовтня 2026 року (у складі судді Ільєвої Т.Г.)
у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про стягнення безпідставно набутих коштів та моральної шкоди
ВСТАНОВИВ
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 9 жовтня 2026 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник позивача 15 червня 2026 рокуроку подав через систему «Електронний суд» до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Позивачем до апеляційної скарги додано клопотання, яким просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, зазначаючи, що копія оскаржуваного рішення на адресу позивача не надходила. При цьому ОСОБА_2 є учасником бойових дій, а тому вдома буває вкрай рідко, що ускладнює його можливість щодо вибору належного та якісного виконавця послуг з правничої допомоги. Вказує, що договір про надання правничої допомоги з адвокатом Приходьком С.В. було укладено тільки 01.06.2026, після чого з`явилась можливість підготовки та подачі апеляційної скарги.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Також необхідно зазначити, що судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву.
Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 3 статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Скаржник зазначає, що оскаржуване рішення не отримував. Однак, згідно матеріалів справи позовну заяву було подано представником ОСОБА_2 - адвокатом Цимбалюком М.Г. До позову було долучено Ордер на надання правничої допомогу, згідно якому Цимбалюк М.Г. діє в інтересах ОСОБА_3 у Печерському районному суду міста Києва, Київському апеляційному суді. Адвокат позивача брав участь у розгляді спору, подавав заяви до суду. 9 жовтня 2025 року просив про розгляд справи без участі позивача та його представника. В подальшому ОСОБА_4 , як представнику позивача, було надіслано копію оскаржуваного рішення 23 листопада 2025 року. В матеріалах справи відсутня заява чи повідомлення суду про припинення повноважень ОСОБА_4 як представника позивача.
Отримавши копію постанови 23 листопада 2025 року сторона позивача мала право на поновлення строку для апеляційного оскарження до 23 грудня 2025 року включно. Разом з тим апеляційну скаргу подано 15 червня 2026 року, тобто після півроку з кінця передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України строку.
Обґрунтування причин неможливості подати апеляційну скаргу у вищезазначений строк клопотання позивача не містить.
Посилання ж на зміну представника вже після шести місяців з дати ухвалення оскаржуваного рішення як на підставу для поновлення строку є формальним та юридично необґрунтованим, оскільки зміна адвоката чи укладення нового договору сама по собі не є поважною причиною пропуску процесуального строку.
Суд звертає увагу, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою є правом сторони, а не обов`язком, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених нормами ЦПК України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи наведене, апеляційний суд визнає неповажним причини пропуску строку, зазначені в клопотанні.
З огляду на те, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження вказані в клопотанні визнаються судом неповажними, скаржнику надається право в десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, а подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, недоліки необхідно усунути в строк який не може перевищувати 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Крім того скаржником не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги, посилаючись на звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги як учасника бойових дій.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону України «Про судовий збір»).
Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Зі змісту цієї норми права вбачається, що вона має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018року у справі №490/8128/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, провадження № 14-730цс19 та інших.
З огляду на зміст апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, а також аналізуючи позовну заяву, ОСОБА_5 оскаржує судові рішення у справі про стягнення безпідставно набутих коштів та моральної шкоди, посилаюись на те, що право вимоги було відступлено, а вподальшому судом виконавчий лист було визнано таким , що не підлягає виконанню, у зв`язку з його добровільним виконанням зобов`язання чинному держателю права вимоги. Тобто зазначений спір не пов`язаний із захистом порушених прав ОСОБА_2 саме як учасника бойових дій.
Згідно пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, сума судового збору становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент подання позовної заяви), ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсотка ціни позову але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімумів.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки при подачі позовної заяви судовий збір за майнові вимоги підлягав сплаті у розмірі 4 722,93 грн, то при подачі апеляційної скарги необхідно було сплатити 5 667,51 грн (4 722,93 х150%х0,8)
Таким чином, ОСОБА_2 необхідно сплатити 5 667,51 грн на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Солом.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету 22030101
та надати до суду оригінал квитанції про сплату вказаних коштів.
Враховуючи вищенаведене, скаржнику необхідно подати до Київського апеляційного суду оригінал документу про сплату судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також у разі несплати судового збору, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Таким чином, вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для подачі квитанції про сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В.
УХВАЛИВ
Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Шевченківського районного суду м. Києвавід 12 листопада 2025 року - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків не більше 10 днів з дати отримання ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подачі апеляційному суду заяви з зазначенням інших підстав для поновлення строку та документу про сплату судового збору.
Попередити скаржника, якщо у визначений судом строк він не подасть заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або вказані ним підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, йому буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Попередити заявника, якщо у визначений судом строк він не усуне недоліки своєї апеляційної скарги (не подасть докази сплати судового збору), апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Желепа О.В.