ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8078/26 Справа № 208/10953/25 Суддя у 1-й інстанції - Гречана В. Г. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
06 липня 2026 року м.Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Макарова М.О., ознайомившись із апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 23 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області, Полтавське обласне відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про відшкодування матеріальної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 23 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області, Полтавське обласне відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про відшкодування матеріальної шкоди.
У апеляційній скарзі представник скаржник ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, зазначаючи про поважність причин його пропуску. Він зазначає, що копія рішення суду першої інстанції в паперовому вигляді позивачу не направлялась та отримана ним не була, тому строки звернення з цією скаргою до апеляційного суду пропущено з поважної причини, вони не становлять критично великого терміну, враховуючи становище позивача (інвалідність, вимушену необхідність евакуації з місць активних бойових дій, тяжке матеріальне становище і таке інше).
Перевіривши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, а також матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу подано з пропуском процесуального строку, а наведені підстави для його поновлення є неповажними з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржуване рішення суду від 23 квітня 2026 року надіслано судом першої інстанції для оприлюднення 24 квітня 2026 року, зареєстровано 24 квітня 2026 року, забезпечено надання загального доступу 27 квітня 2026 року.
Як вбачається з матеріалів справи, копія вказаного рішення Заводського районного суду м. Кам`янського від 23 квітня 2026 року надійшла до електронного кабінету представника позивача - Смаля Олега Павловича у підсистемі «Електронний суд» 25 квітня 2026 року о 21:17 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
Матеріалами справи встановлено, що інтереси позивача під час розгляду справи у суді першої інстанції представляв адвокат Смаль Олег Павлович на підставі ордеру на надання правничої допомоги та договору доручення про надання правової (правничої) допомоги. Професійна правнича допомога надавалася позивачу протягом усього періоду розгляду справи в суді першої інстанції. Зокрема, представником було подано до суду через підсистему «Електронний суд» позовну заяву, підготовлено та подано відповідь на відзив, а також забезпечено безпосередню участь у судових засіданнях з метою захисту прав та інтересів позивача.
Крім того, дану апеляційну скаргу також подано до суду апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд» представником позивача Смалем О.П.
У відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 272, абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до пункту 42 Положення про ЄСІТС у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
За змістом ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами п. 2 ч. 6 статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Частиною сьомою статті 272 ЦПК України встановлено, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 квітня 2026 року у справі № 569/967/25 дійшов висновку, що надіслання (електронної) копії рішення адвокату як представнику сторони на його офіційну електронну адресу в ЄСІТС є, у розумінні частин п`ятої, сьомої статті 18 КАС України (стаття 14 ЦПК України), належним способом вручення судового рішення представнику сторони, що на підставі частини сьомої статті 251 КАС України (стаття 272 ЦПК України) вважається врученням цієї копії судового рішення також і особі, яку цей представник (адвокат) представляє.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 480/8341/22.
У цій же постанові Верховний Суд дійшов висновку, що сам факт ненадіслання судом першої інстанції (безпосередньо) позивачеві копії судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду справи, на паперових носіях (тобто засобами поштового зв`язку), але за наявності підтвердження належного надіслання (як і вручення) копії судового рішення представнику позивача (адвокату) із застосуванням ЄСІТС, не дає достатніх підстав вважати, що позивач не отримав судового рішення, відповідно, не міг знати про результат розгляду своєї справи, з яким він, власне, не погоджується.
Так, на виконання вимог ч. 7 ст. 14 та ч. 5 ст. 272 ЦПК України копія рішення суду була надіслана до зареєстрованого в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС електронного кабінету представника позивача Смаля О.П., яка йому направляється в електронній формі через зазначену підсистему автоматично.
Таким чином, направлення рішення суду через підсистему «Електронний суд» здійснено у повній відповідності до норм ЦПК України та прирівнюється до належного вручення. Факт належного надсилання та вручення судового рішення підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.
З огляду на викладене, апеляційний суд відхиляє вказані представником скаржника доводи щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та вважає їх безпідставними, оскільки відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставку копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Саме з моменту фіксації доставки повного тексту рішення до Електронного кабінету представника апелянта - Смаля О.П. розпочався перебіг передбаченого законом строку на апеляційне оскарження, який скаржником було пропущено.
Стала практика Верховного Суду наголошує, що доставлення судового рішення до Електронного кабінету є належним способом його вручення. Посилання представника апелянта на неотримання позивачем копії рішення суду в паперовому вигляді не спростовує факт отримання рішення суду та не є поважною причиною пропуску строку. Скаржник мав об`єктивну можливість ознайомитися з рішенням та вчасно подати скаргу, проте не скористався своїм процесуальним правом у межах встановленого законом строку.
Отже, вказані представником апелянта підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження слід визнати неповажними, оскільки вони не свідчать про існування об`єктивних причин, які б перешкоджали позивачу звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою у строки передбачені чинним законодавством.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Аleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, пункт 27, рішення від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» (Тrukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99 від 14 жовтня 2003 року).
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу, в розумінні статті 127 ЦПК України, оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.
Отже, встановлення процесуальних строків передбачено законом з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.
Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ.
Норми Цивільного процесуального кодексу України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 204/2113/14-ц, від 25 листопада 2020 року у справі № 2-9436/2007, від 17 листопада 2021 року у справі № 2-517/07.
Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Частиною другою статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
На підставі викладеного, апеляційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення копії ухвали для звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення цього строку.
Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 23 квітня 2026 року залишити без руху для усунення недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання даної ухвали в зазначений строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка подала скаргу.
Суддя М.О. Макаров