ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"07" липня 2026 р. Справа № 918/1192/25
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Павлюк І.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. 3075/26 від 25.06.2026) на рішення Господарського суду Рівненської області від 25.05.2026 у справі №918/1192/25 (повний текст складено 27.05.2026)
за позовом ОСОБА_1
до відповідача ОСОБА_2
про визнання дій неправомірними та стягнення в сумі 375 000 грн 00 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.05.2026 у справі №918/1192/25 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою поштовим зв`язком 23.06.2026, в якій просить поновити позивачу строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Рівненської області у справі №918/1192/25. Прийняти до розгляду нові докази на підставі ч. 3 ст. 269 ГПК України. Скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 25.05.2026 та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зупинити провадження у справі № 918/1192/25 у зв`язку зі смертю відповідача 10.06.2026 до вступу у справу спадкоємців. Звільнити від сплати судового збору.
03.07.2026 матеріали справи №918/1192/25 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
За змістомстатті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, клопотання (заява) про відновлення процесуального строку повинне містити пояснення щодо причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Відповідно до абзацу 7 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Рівненської області ухвалене 25.05.2026, повний текст складено та підписано 27.05.2026.
Вказане рішення доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 27.05.2026 об 16:17 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.111).
Отже, враховуючи, що рішення суду ухвалене 25.05.2026, повний текст складено та підписано 27.05.2026, то останнім днем 20-денного строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення є 16.06.2026.
Однак, до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на зазначене рішення апелянт звернувся 23.06.2026 засобами поштового зв`язку, тобто з пропущенням встановлених процесуальних строків.
Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт у своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження посилається на те, що у позовній заяві скаржником вказано про відсутність електронного кабінету, паперового тексту рішення поштою скаржник не отримував, мав незадовільний стан здоров`я у червні 2026 року та проходив лікування. Про оскаржуване рішення скаржник дізнався з ЄДРСР.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними з огляду на наступне.
Зі змісту статті 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідно до чинного законодавства, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Сама ж наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Як зазначено вище, Європейський суд з прав людини у пункті 41 свого рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд звертає увагу, що у матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа (а.с.111), з якої вбачається, що ОСОБА_1 доставлено а електронному вигляді рішення від 25.05.2026 у справі №918/1192/25 до його електронного кабінету 27.05.2026.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження причини не можна вважати поважними, а наведені скаржником обставини об`єктивно непереборними та такими, що не давали змоги позивачу вчасно звернутись до суду із апеляційною скаргою, оскільки позивач отримав оскаржуване рішення до свого електронного кабінету, а тому відповідно до положень статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення повного тексту судового рішення вважається 27.05.2026 та саме з цієї дати останній вважається таким, що отримав оскаржуване рішення.
У зазначеному клопотанні апелянт не наводить жодних обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення, підтверджені належними доказами та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду із відповідною апеляційною скаргою у встановлені законом строки.
Аналогічного висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 06.10.2025 у справі №916/4915/24 зазначивши про те, що зареєструвавши Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, учасник справи має усвідомлювати, що будь-які документи у справах, в яких останній бере участь, будуть надсилатись йому саме в електронній формі шляхом їх направлення до Електронного кабінету, а тому суд вважає, що учасник справи повинен був з певною періодичністю вживати заходи для перевірки повідомлень направлених до його Електронного кабінету.
Суд не приймає до уваги доводи скаржника про те, що у скаржника відсутній електронний кабінет, оскільки з відповіді №37279257 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС вбачається, що ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС 06.03.2020.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 6 ГПК).
Крім того, відповідно до частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 7 статті 42 ГПК України, встановлено, що якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Судом встановлено, що в матеріалах апеляційної скарги відсутні докази, які підтверджують надсилання копії апеляційної скарги відповідачу ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 258 ГПК України, оскільки скаржником не додано до апеляційної скарги належних доказів надсилання копії апеляційної скарги відповідачу.
Відповідно до положень частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. 3075/26 від 25.06.2026) на рішення Господарського суду Рівненської області від 25.05.2026 у справі №918/1192/25 залишити без руху.
2. Запропонувати скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду належні докази надсилання копії апеляційної скарги відповідачу ОСОБА_2 та надати суду апеляційної інстанції відповідну заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо існують інші поважні підстави для поновлення строку.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Павлюк І.Ю.