ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
07 липня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 682/1121/26
Провадження № 22-ц/820/1935/26
Хмельницький апеляційний суд у складі судді-доповідача П`єнти І.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
02 липня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Хмельницького апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2026 року.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору. Натомість ОСОБА_1 подала клопотання про відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення за результатами апеляційного розгляду.
Обґрунтовуючи клопотання, скаржниця зазначає, що є військовослужбовицею та проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , та сплата судового збору одночасно з поданням апеляційної скарги істотно ускладнює реалізацію її права на судовий захист. Посилаючись на ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», просить відстрочити сплату судового збору.
На підтвердження викладених обставин скаржницею надано копію довідки форми № 5 від 26.06.2026 про проходження нею військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .
Дослідивши доводи клопотання та матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Згідно з частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у поряду, визначеному законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Підстави, розмір та порядок сплати судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
За приписами п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Таким чином, для звільнення від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов`язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов`язаною із обороною України.
Із матеріалів справи вбачається, що предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором. Отже, спірні правовідносини не пов`язані з виконанням ОСОБА_1 військового обов`язку чи проходженням військової служби, а також не стосуються її правового чи соціального статусу як військовослужбовця.
У справах, не пов`язаних із проходженням військової служби чи виконанням військового обов`язку, військовослужбовці можуть бути звільнені від сплати судового збору, а також їм може бути зменшено розмір, відстрочено або розстрочено сплату судового збору на підставі ч. 1 та 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням майнового стану заявника.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року передбачено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 5 ст. 136 ЦПК України, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Судом встановлено, що, звертаючись із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, ОСОБА_1 не надала доказів, які б підтверджували її майновий стан.
На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути подані, зокрема, відомості про доходи за попередній календарний рік, довідка про склад сім`ї, документи про перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи щодо наявності або відсутності коштів на рахунках, довідка податкового органу про перелік відкритих рахунків, а також інші докази, які дають можливість оцінити майновий стан особи.
Оскільки таких доказів суду не надано, підстав для відстрочення сплати судового збору не вбачається, у зв`язку з чим клопотання ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
За таких обставин, скаржниці необхідно сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі або надати належні докази свого майнового стану, які підтверджують наявність підстав для відстрочення його сплати.
Порядок сплати судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зі змісту рішення суду першої інстанції вбачається, що ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом майнового характеру до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16980 грн, яка складається з 6000 грн заборгованості за тілом кредиту, 6780 грн прострочених процентів, 1200 грн прострочених платежів за комісією за видачу кредиту та 3000 грн процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.
Згідно з п. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року 3328 грн.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1.1.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Оскільки 1,5 відсотка ціни позову (16980 грн) становить менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судовий збір за подання позову становив 3328 грн.
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2026 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» 13980 грн заборгованості за кредитним договором та 2192,01 грн судового збору, у решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ТОВ «Бізнес Позика», стягнувши з неї лише 6000 грн заборгованості за тілом кредиту, а в задоволенні вимог про стягнення 6780 грн процентів та 1200 грн комісії відмовити.
Таким чином, рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог на суму 7980 грн, що становить 47 % від загальної ціни позову.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, судовий збір становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1.1.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відтак, судовий збір, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви щодо оспорюваної частини вимог, становить 1564 грн 16 коп. (3328 грн х 47 %).
Відповідно до пп. 6.2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги фізичною особою або фізичною особою - підприємцем на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру.
Отже, за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2346,24 грн (3328 грн х 47% х 150%) за такими реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у Хмел.обл/Хмельниц. мтг/22030101,
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37971775,
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.),
Код банку отримувача (МФО) - 899998,
рахунок отримувача - [рахунок приховано],
Код класифікації доходів бюджету - 22030101,
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі ____ (номер справи), Хмельницький апеляційний суд.
Судовий збір буде зарахований при умові правильного зазначення всіх платіжних реквізитів.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення за результатами апеляційного розгляду відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2026 року залишити без руху та надати скаржниці строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для сплати судового збору у розмірі 2346,24 грн, або подання документів, які підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Оригінал документа про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати, подати до апеляційного суду.
У разі невиконання вимоги суду до вказаного строку апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. П`єнта