Справа № 134/1216/26
2-о/134/48/2026
УХВАЛА
08 липня 2026 року селище Крижопіль
Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Швець Л.В., отримавши заяву в порядку окремого провадження ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,
встановила:
06 липня 2026 року адвокат Лукавський І.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а саме: встановити факт належності ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом серії ННЕ № 622566 на частину земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0941, виданого 15 травня 2019 року приватним нотаріусом Крижопільського районного територіального округу Вінницької області Питель М.С., реєстровий номер 984.
Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 318 ЦПК України.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).
При прийнятті до свого провадження заяви, поданої в порядку окремого провадження, суддя вирішує питання відповідності її вимогам розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України, а також загальним вимогам щодо форми та змісту заяви, передбаченим статтями 175, 177 ЦПК України, які застосовуються з урахуванням особливостей окремого провадження.
Недотримання обов`язкових вимог до змісту заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, а також докази, що підтверджують факт.
Як убачається зі змісту заяви, заявник просить встановити факт належності йому свідоцтва про право на спадщину за законом, однак не зазначає, з якою саме метою необхідне встановлення цього факту, які юридичні наслідки матиме його встановлення та для реалізації якого права заявник звернувся до суду.
Крім того, у заяві не наведено обставин, які б свідчили про неможливість підтвердження належності зазначеного правовстановлюючого документа в позасудовому порядку, не зазначено причин неможливості усунення розбіжностей у написанні прізвища іншим способом, а також не наведено відомостей про звернення до нотаріуса чи іншого компетентного органу та результати такого звернення.
Згідно зі ст. 42 ЦПК України учасниками справи у справах окремого провадження є заявник, інші заінтересовані особи.
Частиною 4 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.
Однак, заявником взагалі не визначено жодної заінтересованої особи, хоча рішення суду про встановлення факту належності правовстановлюючого документа може вплинути на права, обов`язки особи або компетенцію органу, які використовуватимуть це рішення під час вирішення питання щодо реалізації прав заявника. Відсутність визначення заінтересованих осіб позбавляє суд можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Верховний Суд у своїх правових висновках неодноразово зазначав, що встановлення факту, який має юридичне значення, допускається лише за умови, якщо такий факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника, у заяві має бути зазначено мету його встановлення, а також доведено неможливість одержання чи відновлення відповідного документа або підтвердження такого факту в інший спосіб (постанови Верховного Суду від 31 липня 2020 року у справі № 266/1740/19, від 09 січня 2023 року у справі № 331/4944/19, від 08 лютого 2023 року у справі № 938/792/21).
Таким чином, сама лише наявність розбіжностей у написанні прізвища у правовстановлюючому документі не є безумовною підставою для встановлення відповідного факту судом.
Разом із заявою подано документ, який підтверджує оформлення паспорта після зміни прізвища та містить відомості про зміну прізвища заявника, однак заявником не наведено жодних обставин, які б свідчили, що наявність такого документа не дає можливості підтвердити належність йому спірного свідоцтва у позасудовому порядку.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 01 червня 2020 року у справі № 679/1689/16-ц зазначив, що при розгляді справ про встановлення факту належності правовстановлюючого документа заявник повинен надати докази того, що документ належить саме йому, а також що орган, який видав цей документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Заявником не надано доказів того, що належність зазначеного документа неможливо підтвердити в інший спосіб. При цьому до заяви додано документи, які містять відомості про зміну його прізвища, однак не наведено жодних обставин, які б свідчили про недостатність таких документів для підтвердження належності йому спірного свідоцтва у позасудовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України до заяви повинні бути додані її копії та копії всіх доданих документів відповідно до кількості заінтересованих осіб.
За таких обставин заява подана без додержання вимог статті 318 ЦПК України, у зв`язку із чим підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 294, 318 ЦПК України, суддя -
ухвалила:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документазалишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз`яснити заявнику, що у разі не усунення ним недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута йому.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя