Справа №2-483/10 пров. №4-с/478/1/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2026 року смт. Казанка
Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Іщенко Х.В. розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 про визнання протиправними дії/бездіяльність державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у Баштанському районі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Станкевича Вадима Олександровича, скасування постанови про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно та банківськи рахунки боржника, -
В С Т А Н О В И В:
11.06.2026 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із скаргою, в якій просив суд зробити розрахунок заборгованості, зобов`язати державного виконавця, закрити виконавче провадження № 22595203, зобов`язати державного виконавця зняти арешт на рухоме та нерухоме майно а також банківські рахунки боржника а також зобов`язати державного виконавця повернути кошти, направлені на картковий рахунок стягувача в сумі 4772 грн.
Ознайомившись зі змістом скарги, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ЦПК України.
ЦПК України не передбачено можливості залишення без руху скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Так, згідно ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження`рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Згідно п. 17 Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року, справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.
Відповідно до п. 2,5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Це положення знаходиться у прямому процесуальному зв`язку із положенням ч. 1 ст. 450 ЦПК України, за якою скарга розглядається судом за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Як вбачається із матеріалів справи, скаржник звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця про визнання протиправними дії/бездіяльність державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у Баштанському районі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Станкевича Вадима Олександровича, скасування постанови про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно та банківськи рахунки боржника, зобов`язати державного виконавця, закрити виконавче провадження № 22595203 а також зобов`язати державного виконавця повернути кошти, направлені на картковий рахунок стягувача в сумі 4772 грн.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 447 ЦПК України скарга повинна містити ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження, стороною в якому виступає скаржник (боржник).
Так, скарга не містить чітко викладених обставин справи, що унеможливить в майбутньому суд, належним чином встановити обґрунтованість вимог скаржника (позивача).
Так, висуваючі вимогу про закриття виконавчого провадження та скасування накладеного в рамках виконавчого провадження арешту на майно, позивачем не зазначено який саме оскаржуємий документ підлягає скасуванню: дату прийняття рішення, яку конкретно постанову державного виконавця, на яке майно було накладено арешт чи лише на банківскі рахунки та коли скаржник оримав оскаржувані документи.
Не конретизована підстава (визначена законом) для закриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», мають право сторони виконавчого провадження:
- стягувач (самостійно або через представника);
- боржник (самостійно або через представника).
З матеріалами виконавчого провадження, особа має можливість ознайомитися особисто, звернувшись до відповідного органу державної виконавчої служби/офісу приватного виконавця, або самостійно - за допомогою АСВП. В ході особистого ознайомлення з матеріалами справи боржник, як сторона виконавчого провадження має право робити копії (фотокопії) з документів виконавчого провадження та виписки з них.
З вказаного вбачається, що скаржник (боржник) мав можливість зробити копії (отримати) оскаржуємих документів як доказ на підставу заявлених скаржником вимог.
Проте виходячи зі змісту поданої заяви (скарги) та долучених до неї документів, встановлено, що до неї не долучено самих оскаржуємих документів, на підставі якого здійснюється стягнення у вказаному виконавчому провадженні, про скасування яких просить скаржник (постанова про відкриття виконавчого провадження, постанови про накладення арешту на майно, банківські рахунки боржника тощо), а також не долучено доказів дати їх отримання заявником.
Отже, враховуючи викладене неможливо встановити документи згідно винесення яких скаржник оскаржує дії чи бездіяльність виконавця та дати їх отримання.
Також заявником до суду не надано безпосередньо тексту самої скарги на дії державного виконавця, у якій мають бути викладені зміст і суть вимог, обґрунтування порушення прав, а також правові підстави для скасування процесуальних рішень чи дій виконавця. Долучено лише копії фіскальних чеків та описів вкладення про направлення кореспонденції на адресу ДВС. Суд позбавлений можливості розглядати вимоги, матеріальний та процесуальний зміст яких йому фізично невідомий.
Відсутність оскаржуваного рішення/відповіді ДВС та первинного звернення: Скаржник зазначає про смерть стягувача, однак до матеріалів справи не долучено копію його письмового звернення до органу ДВС із цього приводу, а також офіційну відповідь або процесуальне рішення (постанову) державного виконавця, прийняту за результатами розгляду такого звернення (або докази бездіяльності ДВС). Без цих документів суд не може встановити предмет оскарження та перевірити законність дій або бездіяльності державного виконавця.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним залишити скаргу на дії/бездіяльність органу примусового виконання без руху для приведення скарги у відповідність до вимог чинного законодавства та надати скаржнику строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 175, 177, 185, 447, 448 Цивільного процесуального кодексу України, -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_1 про визнання протиправними дії/бездіяльність державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у Баштанському районі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Станкевича Вадима Олександровича, скасування постанови про накладення арешту на рухоме/нерухоме майно та банківськи рахунки боржника, - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, - 5 днів, з дня отримання даної ухвали.
Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків скарги, відповідно до ст. 185 ЦПК України скарга буде визнана неподаною та повернута скаржникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Х.В. Іщенко