Справа № 738/1547/26
№ провадження 2/738/758/2026
У Х В А Л А
07 липня 2026 року місто Мена Чернігівської області
Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi судді Волошиної Н.В., розглянувши заяву судді Волошиної Надії Василівни про самовідвід від розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неналежним наданням стоматологічних послуг.
встановив:
До Менського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неналежним наданням стоматологічних послуг, яку за наслідками автоматизованого розподілу передано судді Волошиній Н.В..
Суддя Волошина Н.В. подала заяву про самовідвід від розгляду справи з тих підстав, що відповідачем у справі є ФОП ОСОБА_2 , яка є лікарем стоматолог, чиї послуги та лікування отримує вона та члени її сім`ї на постійній основі, і такі обставини можуть викликати сумніви щодо неупередженості судді у сторін по справі та у стороннього спостерігача.
Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Відвід (самовідвід) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
У рішенні від 09 листопада 2006 року у справі "Білуга проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення, оскільки йдеться про довіру, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати в людей.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу.
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
У своєму рішенні від 08 квітня 2010 року у справі "Фельдман проти України" (заяви № 76556/01 та 38779/04) Європейський суд з прав людини визнав порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності.
У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Правовими нормами ст. 40 ЦПК України визначений порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу, зокрема, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість;
Враховуючи наведені вище обставини, виходячи із засад розумності, виваженості та закріплених принципів судочинства, з метою уникнення сумнівів у учасників справи щодо об`єктивності і неупередженості судді при розгляді даної справи та забезпечення об`єктивного розгляду справи, недопущення подальших сумнівів учасників справи при прийнятті рішень при розгляді позовної заяви ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неналежним наданням стоматологічних послуг, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про самовідвід судді.
З огляду на те, що суд прийшов до висновку про задоволення заяви судді про самовідвід, необхідно передати цивільну справу №738/1547/26 (номер провадження 2/738/758/2026) за позовною заявою ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неналежним наданням стоматологічних послуг - для вирішення питання про визначення іншого судді для її розгляду в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 36, 40, 41 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву судді Волошиної Надії Василівни про самовідвід від розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неналежним наданням стоматологічних послуг - задовольнити.
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неналежним наданням стоматологічних послуг - передати на розгляд іншому судді Менського районного суду Чернігівської області, в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Ухвала не оскаржується.
Суддя Н.В. Волошина