Справа № 509/1175/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2026 року суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Козирський Є.С., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Дідуренко С.В., про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №509/1175/21,
ВСТАНОВИВ:
07.07.2026 р. до Овідіопольського районного суду Одеської області клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Дідуренко С.В., про скасування заходів забезпечення позову по справі №509/1175/21 (провадження №8/1175/21).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, від 07.07.2026 року, в моє провадження була розподілена вищевказана позовна заява за єдиним унікальним номером судової справи 509/1175/26, номер провадження 2-зз/509/19/26.
Ознайомившись з матеріалами даного клопотання вважаю за необхідне заявити самовідвід, виходячи з наступного.
В проваджені судді Овідіопольського районного суду Одеської області Гандзія Д.М. знаходиться заява ОСОБА_1 , учасники справи: Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шипков Єгор Олексійович, Державне підприємство «Сетам», ОСОБА_2 , Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», Приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Могила Марина Михайлівна, про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, (справа №509/1175/21).
В відповідності до встановленого АСДС порядку, клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається судом, в проваджені якого знаходиться цивільна справа, в рамках якої судом приймались міри забезпечення позову.
Таким чином, клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Дідуренко С.В., про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №509/1175/21, повинно було бути переданим до розгляду судді Гандзію Д.М., в проваджені якого знаходиться цивільна справа №509/1175/21.
Суд, як передбачено в ст.2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Дана норма втілена в національному законодавстві, зокрема в ч.1 ст.7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», яка регламентує, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Законом України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», визначено, що інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 р. у справі «Zand v.Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Відповідно до ч.1 ст.23 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначенні законом.
Згідно із ч.1 ст.56 цього ж Закону, суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотримання засад і правил судочинства.
Згідно з ч.1 ст. 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Вищевказані обставини свідчать про наявні порушення порядку визначення судді, в тому числі при повторному автоматизованому розподілу судової справи між суддями.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Згідно ч.1 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Згідно положень Кодексу суддівської етики, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов`язків.
Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов`язків. Обґрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.
З врахуванням обґрунтованості заяви про самовідвід з підстав, передбачених ст.36 ЦПК України, наявність порушення порядку визначення судді для розгляду справи при реєстрації позовної заяви, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення сумніву щодо неупередженості судді під час проведення судового розгляду та вирішення даної справи, суд приходить до переконання, що заява про самовідвід підлягає до задоволення.
У зв`язку з вищевикладеним, з метою недопущення будь-яких сумнів щодо безсторонності, об`єктивності й неупередженості судді, впевненості громадськості у чесному процесі та підтримки довіри суспільства до судової влади, оскільки вбачається наявність обставин, які можуть викликати об`єктивно обґрунтовані побоювання в неупередженості та безсторонності судді, а тому вважаю за доцільне заявити собі самовідвід у розгляді клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Дідуренко С.В., про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №509/1175/21.
Враховуючи, що самовідвід є вмотивованим та обґрунтованим, з метою попередження порушення вимог ч.5 ст.36 ЦПК України, що може призвести до скасування рішення, суддя вважає за необхідне заяву про самовідвід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 41 ЦПК України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву головуючого судді Козирського Є.С., про самовідвід від розгляду клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Дідуренко С.В., про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №509/1175/21, - задовольнити.
Клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Дідуренко С.В., про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №509/1175/21, передати до канцелярії Овідіопольського районного суду Одеської області для повторного автоматизованого перерозподілу іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.С. Козирський