УХВАЛА
13 липня 2026 року
м. Київ
справа № 371/483/22
провадження № 61-8749ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 30 січня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради Київської області до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, реєстратора Бучанської районної державної адміністрації Макаренка Володимира Вікторовича, третя особа: Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення,
ВСТАНОВИВ:
30 червня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Ситник Т. А., через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миронівського районного суду Київської області
від 30 січня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня
2026 рокуу зазначеній справі.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів
у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вбачається, що оскаржену постанову суд апеляційної інстанції ухвалив
29 квітня 2026 року, повний текст постанови складено 19 травня 2026 року, касаційну скаргу надіслано засобами через підсистему «Електронний суд» 30 червня 2026 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яке мотивовано тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах строку на касаційне оскарження, проте Верховний Суд 25 червня 2026 року касаційну скаргу повернув. А тому заявниця вважає, що існують поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень та просить його поновити.
Відповідно до положень статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів
з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску
з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
За відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень вперше
із касаційною скаргою на рішення Миронівського районного суду Київської області від 30 січня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 квітня
2026 рокуОСОБА_1 звернулася 10 червня 2026 року, тобто у межах строку
на касаційне оскарження.
Верховний Суд ухвалою від 25 червня 2026 року вказану касаційну скаргу повернув (провадження № 61-7812ск26).
Вдруге із касаційною скаргою на вказані судові рішення заявниця звернулася
до Верховного Суду 30 червня 2026 року.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належному судовому процесі.
Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення
чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами окремої особи. Дотримання строків стосується всіх учасників спору, які мають право на справедливий суд.
Слід зазначити, що під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Проаналізувавши наведені заявницею обставини справи, враховуючи, що заявниця після повернення касаційної скарги повторно звернулася до суду касаційної інстанції у розумний строк, колегія суддів дійшла висновку, що сукупність вказаних обставин дає підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень на підставі частини третьої статті 390 ЦПК України.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на пункти 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України щодо
її форми і змісту. Судовий збір сплачено.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
За таких обставин касаційне провадження у зазначеній справі необхідно відкрити.
Крім того, заявниця просить зупинити виконання рішення Миронівського районного суду Київської області від 30 січня 2026 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року, до закінчення касаційного провадження.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання
про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції
за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Заява (клопотання) про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення
або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо.
Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення
або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням (дією) судового рішення.
Вирішуючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суд виходить
з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення
є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення
у визначеному законом порядку.
Статтею 18 ЦПК України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові
для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за
її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися
на припущеннях, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається
як на підставу своїх вимог чи заперечень.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання
про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Сама по собі наявність у суду касаційної інстанції права на зупинення виконання судового рішення та незгода сторони із цим рішенням не є підставою для зупинення його виконання.
Зупинення виконання (дії) рішення є винятковим заходом і має застосовуватися лише у випадках, коли це дійсно необхідно для запобігання негативним наслідкам, які не можна буде виправити в майбутньому у разі скасування судового рішення.
Отже, враховуючи обов`язковість судового рішення, клопотання про зупинення його виконання або зупинення його дії має бути достатньо обґрунтованим та відповідати законодавчо закріпленим гарантіям врахування прав та інтересів усіх учасників справи, забезпечувати збалансованість їх інтересів.
Ураховуючи наведене, а також те, що оскарження судового рішення в касаційному порядку не є безумовною підставою для зупинення його виконання або зупинення його дії судом касаційної інстанції, оскільки доводи клопотання не містять підстав та обґрунтувань для зупинення виконання або дії оскарженого судового рішення
і заявницею не надано належних доказів на підтвердження клопотання, тому
у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Миронівського районного суду Київської області від 30 січня 2026 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року, слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Миронівського районного суду Київської області від 30 січня 2026 року та постанови Київського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року.
Відкрити касаційне провадження у цій справі.
Витребувати з Миронівського районного суду Київської області справу
№ 371/483/22 за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури
в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради Київської області до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, реєстратора Бучанської районної державної адміністрації Макаренка Володимира Вікторовича, третя особа: Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів»,
про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом
її повернення.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Миронівського районного суду Київської області від 30 січня 2026 року,
яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 квітня
2026 року, відмовити.
Іншим учасникам справи надіслати копії касаційної скарги та доданих до неї документів.
Роз`яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет
та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів,
що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який
за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк
до 27 серпня 2026 року. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву
та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров