УХВАЛА
14 липня 2026 року
м. Київ
справа № 502/1487/21
провадження № 61-8595ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт
«Усть-Дунайськ» на рішення Кілійського районного суду Одеської області
від 15 березня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 квітня
2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Усть-Дунайськ», треті особи: Профспілкова організація Усть-Дунайського Морського торговельного порту, Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліксир-Україна» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Усть-Дунайськ» (далі - ДП «МТП «Усть-Дунайськ»), треті особи: Профспілкова організація Усть-Дунайського Морського торговельного порту (далі - ПО Усть-Дунайського МТП), Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліксир-Україна» (далі - ТОВ «Еліксир-Україна»), про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 15 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року, позов задоволено частково.
Визнано наказ № 315-к від 09 серпня 2021 року про звільнення ОСОБА_1
у зв`язку зі скороченням штату незаконним.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді в.о. начальника відділу кадрів ДП «МТП «Усть-Дунайськ».
Стягнуто з ДП «МТП «Усть-Дунайськ» на користь ОСОБА_1 :
- середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення з 10 серпня 2021 року по 15 березня 2024 року в розмірі 291 481,12 грн,
з подальшим утриманням зі вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів;
- відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 000,00 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь
ОСОБА_1 із ДП «МТП «Усть-Дунайськ» середнього заробітку за один місяць
у сумі 9 444,16 грн за вирахуванням податків та зборів.
Стягнуто з ДП «МТП «Усть-Дунайськ» на користь держави судовий збір у сумі 2 910,52 грн.
Стягнуто з ДП «МТП «Усть-Дунайськ» на користь ОСОБА_1 судовий збір
у розмірі 1 816,00 грн.
26 червня 2026 року представник ДП «МТП «Усть-Дунайськ» - адвокат Грубнік В. І. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 15 березня
2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року (повний текст постанови виготовлено 08 червня 2026 року, касаційна скарга надійшла до суду 29 червня 2026 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2026 року касаційну скаргу представника ДП «МТП «Усть-Дунайськ» - адвоката Грубніка В. І. залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано сплатити судовий збір на надати докази направлення касаційної скарги всім учасникам справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
13 липня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від представника ДП «МТП «Усть-Дунайськ» - адвоката Грубніка В. І. надійшла заява про усунення недоліків та квитанція про сплату судового збору.
В ухвалі Верховного Суду від 01 липня 2026 року зазначено, що представнику заявника необхідно сплатити судовий збір та надати докази надсилання листом з описом всім учасникам справи копії касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду
в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Однак, представником заявника так і не було надано доказів надсилання касаційної скарги учаснику справи - позивачці ОСОБА_1 .
Отже, станом на 14 липня 2026 року вимоги, викладені в ухвалі Верховного Суду
від 01 липня 2026 року, не виконані, що перешкоджає Верховному Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, а тому касаційна скарга представника ДП «МТП «Усть-Дунайськ» - адвоката Грубніка В. І. підлягає визнанню неподаною та поверненню.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України
у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт
«Усть-Дунайськ» на рішення Кілійського районного суду Одеської області
від 15 березня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 квітня
2026 року вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць