Справа № 161/14890/26
Провадження № 2/161/7225/26
У Х В А Л А
14 липня 2026 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Гриня О.М.
з участю секретаря судового засідання Шолом С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву представника Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» Ільків Соломії Михайлівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, -
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Ільків С.М. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_2 з вищевказаною заявою.
Заяву обґрунтовує тим, що 15.02.2024 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладений комплексний договір (кредиту та застави) № 1/6161059. З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 передано транспортний засіб марки «Toyota RAV4», рік випуску 2023, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 .
У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань, АТ «Креді Агріколь банк» звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб марки «Toyota RAV4», д.р.н. НОМЕР_2 , рік випуску 2023, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .
В процесі позасудового врегулювання спору встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово перетинала кордон на транспортному засобі, що є предметом застави, що підтверджується відповіддю з Державної митної служби України.
Відтак, ОСОБА_1 як власник транспортного засобу, не маючи обмежень для виїзду за межі України та будучи не позбавленою права користування транспортним засобом, може вивезти цей автомобіль за межі України, у тому числі для приховування заставного майна чи його продажу з метою уникнення звернення стягнення на заставний транспортний засіб в рамках виконавчого провадження.
Зазначає, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, оскільки ОСОБА_1 може вчинити дії щодо виїзду, вивезення (переміщення) транспортного засобу, а отже і унеможливить фактичне звернення на зазначене майно в рамках виконавчого провадження.
Посилаючись на викладене, просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій, а саме: заборони виїзду, вивезення (переміщення) транспортного засобу «Toyota RAV4», рік випуску 2023, державний реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , колір зелений за межі території України.
Дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, суд установив таке.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
За змістом пун?ту 4 постанови Пленуму Верховного Суду У?раїни від 22.12.2006 # 9 «Про пра?ти?у застосування судами цивільного процесуального за?онодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням до?азів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно вини? спір та існує реальна загроза неви?онання чи утруднення ви?онання можливого рішення суду про задоволення позову.
Обґрунтованість заяви про забезпечення позову має ґрунтуватись на до?азах, а не на припущеннях.
За пра?ти?ою Європейсь?ого суду з прав людини (рішення у справі «Узан та інші проти Туреччини»), втручання у право мирного володіння майном має бути пропорційним і забезпечувати справедливий баланс між інтересами сторін; заходи, що обмежують права особи, не можуть застосовуватись лише на основі гіпотетичної можливості порушення права заявни?а.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «Toyota RAV4», рік випуску 2023, державний реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 .
Із відповіді Державної митної служби України від 15.06.2026 вбачається, що останній перетин митного кордону України транспортним засобом марки «Toyota RAV4», д.р.н. НОМЕР_2 , рік випуску 2023, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 було здійснено 26.05.2026, а саме на в`їзд в Україну.
Відтак, єдиним до?азом, наданим заявни?ом, є відомості про в`їзд транспортного засобу на територію У?раїни 26.05.2026, тобто про подію, я?а не підтверджує, а спростовує тезу про намір відповідача вивезти майно за межі держави.
Жодних відомостей про подальші перетини ?ордону, спроби виїзду, вчинення дій щодо приховування майна суду не надано.
Посилання заявни?а на те, що відповідач?а «неодноразово перетинала ?ордон» на в?азаному транспортному засобі, не підтверджене жодними до?азами, ?рім єдиного фа?ту в`їзду в У?раїну.
Також, суд враховує, що згідно даних судової системи документообігу суду «Д-3» в провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває цивільна справа № 161/6496/26 за позовом АТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Знаючи про розгляд справи відносно неї, відповідач ОСОБА_1 повернулася до України, що свідчить про відсутність в її діях умислу на вивезення (переміщення) транспортного засобу за межі країни.
Крім цього, сам фа?т наявності у відповідача можливості вчинити певні дії (гіпотетична можливість) не є доказом реальної загрози їх вчинення та не може бути самостійною підставою для забезпечення позову.
За та?их обставин суд дійшов виснов?у, що заявни?ом не доведено існування реальної загрози неви?онання чи утруднення ви?онання можливого рішення суду, а тому підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.
Враховуючи вищенаведене, заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 149, 153, 352-354 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» Ільків Соломії Михайлівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 14 липня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області О.М. Гринь