Справа № 161/14890/26 Головуючий у 1 інстанції: Гринь О. М.
Провадження № 22-ц/802/1154/26 Доповідач: Здрилюк О. І.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 серпня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Здрилюк О. І.,
суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,
секретар судового засідання Власюк О. С.,
з участю представника позивача Ільків С. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, за апеляційною скаргою позивача Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 липня 2026 року про відмову у забезпеченні позову,
В С Т А Н О В И В :
У липні 2026 року Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» звернулося до Луцького міськрайонного суду Волинської області із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить у рахунок погашення заборгованості за укладеним між сторонами Комплексним договором (кредиту та застави) № 1/6161059 від 15.02.2024, що станом на 05.07.2026 становить 690 777,29 грн, звертути стягнення на майно, що є предметом застави, а саме: транспортний засіб марки «Toyota RAV4», 2023 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , зеленого кольору, що належить ОСОБА_1 , шляхом продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження із встановленням початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій на користь АТ «Креді Агріколь Банк».
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій, а саме: заборони виїзду, вивезення (переміщення) за межі території України транспортного засобу марки «Toyota RAV4», рік випуску 2023, державний реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 , колір зелений.
Заяву обґрунтовано тим, що в процесі позасудового врегулювання спору встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово перетинала кордон на транспортному засобі, що є предметом застави, що підтверджується відповіддю з Державної митної служби України.
Банк вважає, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, оскільки ОСОБА_1 , як власник транспортного засобу, не маючи обмежень для виїзду за межі України та будучи не позбавленою права користування транспортним засобом, може вчинити певні дії щодо виїзду, вивезення (переміщення) транспортного засобу за межі України, у тому числі для приховування заставного майна, чи його продажу з метою уникнення звернення стягнення на заставний транспортний засіб в рамках виконавчого провадження, а отже і унеможливить фактичне звернення на зазначене майно в рамках виконавчого провадження.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 липня 2026 року в задоволенні заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач АТ «Креді Агріколь Банк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу та прийняти нове судове рішення - про задоволення заяви про забезпечення позову.
Від відповідача відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала із наведених у ній підстав і просить її задовольнити.
Будучи належним чином повідомлена про день та годину розгляду справи (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України), відповідач у судове засідання не з`явилася і її неявка відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити, а ухвалу суду скасувати з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявни?ом не доведено існування реальної загрози неви?онання чи утруднення ви?онання можливого рішення суду.
Проте, до такого висновку суд дійшов помилково, з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення утруднення або неможливості виконання рішення.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Так, із матеріалів справи вбачається, що АТ «Креді Агріколь Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, а саме на належний їй транспортний засіб марки «Toyota RAV4», 2023 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , зеленого кольору в рахунок погашення заборгованості за укладеним між сторонами Комплексним договором (кредиту та застави) № 1/6161059 від 15.02.2024, що станом на 05.07.2026 становить 690 777,29 грн.
В одночасно поданій із позовом заяві про забезпечення позову позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення певних дій, а саме: заборони виїзду, вивезення (переміщення) цього транспортного засобу за межі України (а.с.74-75).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/18 виснувала, що при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову «…ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії».
У цій справі предметом спору є транспортний засіб марки «Toyota RAV4», 2023 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , зеленого кольору, який належить відповідачу ОСОБА_1 і який є предметом застави відповідно до укладеного між сторонами Комплексного договору (кредиту та застави) № 1/6161059 від 15.02.2024.
За змістом позовної заяви підставою звернення з позовом є бажання позивача захистити своє право на погашення заборгованості за цим Комплексним договором (кредиту та застави) № 1/6161059 від 15.02.2024, розмір якої станом на 05.07.2026 становить 690 777,29 грн, шляхом звернення стягнення на заставлений транспортний засіб.
Необхідність забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії в заяві про забезпечення позову обґрунтовано посиланням на те, що згідно з даними Державної митної служби України відповідач ОСОБА_1 неодноразово перетинала кордон на транспортному засобі, що є предметом застави і банк вважає, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, оскільки ОСОБА_1 , як власник транспортного засобу, не маючи обмежень для виїзду за межі України та будучи не позбавленою права користування транспортним засобом, може вчинити певні дії щодо виїзду, вивезення (переміщення) транспортного засобу за межі України, у тому числі для приховування заставного майна, чи його продажу з метою уникнення звернення стягнення на заставний транспортний засіб в рамках виконавчого провадження, а отже і унеможливить фактичне звернення на зазначене майно в рамках виконавчого провадження.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду».
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що «…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу».
У цій справі пред`явлено вимоги майнового характеру про звернення стягнення на заставне майно - транспортний засіб.
У разі задоволення позову судове рішення підлягатиме примусовому виконанню.
Даними державної митної служби України підтверджено перетин митного кордону України спірним транспортним засобом.
Без вжиття заходів забезпечення позову жодних перешкод для повторного неодноразового перетину митного кордону України спірним транспортним засобом немає.
Вимоги щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вивезення (переміщення) за межі території України транспортного засобу є співмірними з предметом позовної вимоги.
Разом із тим вимога щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони виїзду за межі території України до задоволення не підлягає, оскільки відповідач не позбавлена права виїзду за межі території України будь-яким іншим способом, аніж шляхом використання спірного транспортного засобу.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви зроблені без належного урахування предмета та підстав позову, дослідження та оцінки наданих позивачем доказів, з порушенням норм процесуального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування ухвали суду з прийняттям нового судового рішення.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» задовольнити частково.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 липня 2026 року про відмову у забезпеченні позову скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову у цій справі.
Заборонити ОСОБА_1 та/або будь-якій іншій фізичній чи юридичній особі вчиняти дії щодо вивезення (переміщення) за межі території України транспортного засобу марки «Toyota RAV4», рік випуску 2023, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 , колір зелений.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя
Судді