УХВАЛА
14 липня 2026 року
м. Київ
справа №380/22663/25
адміністративне провадження № К/990/30469/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Жука А.В., Білак М.В.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 за період з 30.01.2020 року по 15.09.2025 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, а також одноразової допомоги при звільненні, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року (станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, 01.01.2024). Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату належного ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 15.09.2025 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, а також одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та на 01.01.2024 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти відмовлено.
Не погодившись з цим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу залишено без руху з підстави несплати судового збору.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2026 року у задоволенні заяви про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу повернуто заявникові.
30 червня 2026 року за допомогою підсистеми "Електронний суд" відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2026 року у цій справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 328 КАС України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржуване рішення суду першої інстанції не було переглянуто в суді апеляційної інстанції, адже судом апеляційної інстанції було повернуто апеляційну скаргу відповідачеві.
З огляду на те, що частиною першою статті 328 КАС України передбачено право на оскарження рішення суду першої інстанції лише після апеляційного перегляду справи, тому рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Щодо оскарження в суді касаційної інстанції ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2026 року слід зазначити наступне.
Так, предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Згідно з частиною третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Як встановлено Судом, заявник касаційної скарги оскаржує ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2026 року, якою апеляційну скаргу повернуто заявникові на підставі частини другої статті 298 КАС у взаємозв`язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, у зв`язку з невиконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 15 червня 2026 року, а саме у зв`язку із несплатою судового збору.
З оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що скаржник на виконання вимоги ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху від 04 жовтня 2024 року надіслав заяву про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги, проте колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для її задоволення.
В касаційній скарзі відповідачем викладені доводи (заперечення) по суті заявлених позовних вимог, проте відсутні будь-які доводи щодо, на думку скаржника, неправомірного повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги через постановлення оскаржуваної ухвали від 26 червня 2026 року, що свідчить про необґрунтованість поданої касаційної скарги в частині оскарження цієї ухвали.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2026 року у цій справі.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді С.А. Уханенко А.В. Жук М.В. Білак