Справа №:755/21622/25
Провадження №: 2/755/5596/26
У Х В А Л А
"09" липня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Мовчан А.С.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - Рог Анастасії Сергіївни про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання правочину недійсним, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання правочину недійсним.
27.05.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України.
В підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 підтримала заявлене клопотання та просила його задовольнити з підстав викладених у письмовому клопотанні.
Представник позивача ТОВ «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» - Удовіков В.М. заперечував щодо закриття провадження у справі та просив відмовити у задоволенні клопотання з підстав викладених у письмових запереченнях.
Інші учасники у справі в підготовче судове засідання не з`явились, про день та час проведення судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Суд, вислухавши доводи представників сторін, вивчивши клопотання про закриття провадження у справі, вивчивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Звертаючись до суду із клопотання про закриття провадження представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 посилалася на те, що у провадженні Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області розглядалася справа № 263/9761/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 15.05.2019. В межах зазначеної справи ТОВ «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» подало зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу техніки та комплектуючих від 15.05.2019. За результатами розгляду справи: рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 07.06.2021, у задоволенні зустрічного позову ТОВ «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним - відмовлено повністю; у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» про стягнення заборгованості - відмовлено повністю. Постановою Донецького апеляційного суду від 27.10.2021, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги первісного позову задоволено, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» про визнання договору недійсним залишено без змін, відтак воно набрало законної сили. 23.02.2023 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду винесено постанову за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» на постанову Донецького апеляційного суду, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» залишено без задоволення, а постанову Донецького апеляційного суду - без змін. Таким чином, рішення у справі № 263/9761/20 набрало законної сили у частині відмови у задоволенні вимоги про визнання спірного договору недійсним. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача. У зустрічному позові у справі № 263/9761/20 і в позові у поточній справі № 755/21622/25 матеріально-правова вимога є абсолютно ідентичною -визнання недійсним договору купівлі-продажу техніки та комплектуючих від 15.05.2019. Зазначає, що позивач обґрунтовує вимоги тими ж самими фактами: визнання договору недійсним та фіктивністю правочину. Сторонами Договору купівлі-продажу від 15.05.2019 є ТОВ «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» та ОСОБА_1 . Саме між цими сторонами розглядався зустрічний позов у справі № 263/9761/20. Крім того, у справі № 263/9761/20 судами було встановлено, що договір купівлі-продажу від 15.05.2019 є реальним правочином, товар був фактично переданий покупцю відповідно до погодженої специфікації, що підтверджується актом приймання-передачі, а сам договір був фактично виконаний сторонами. Таким чином, факт реального укладення та фактичного виконання договору купівлі-продажу від 15.05.2019 вже встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили. З огляду на наведене, позивач не вправі повторно ставити під сумнів факт реальності та виконання договору купівлі-продажу від 15.05.2019, оскільки зазначені обставини вже встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, та є обов`язковими для врахування судом під час розгляду цієї справи.
Як убачається із заявлених ТОВ «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК» позовних вимог у даній справі, які пред`явлені останнім до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , позивач просить суд: визнати недійсним з моменту вчинення договір купівлі-продажу техніки та комплектуючих від 15.05.2019, укладений між фізичною особою ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТБУДІНВЕСТ АК», в особі директора Овсяннікова Гліба Костянтиновича.
Тлумачення пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина друга статті 256 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 761/7978/15-ц зазначено, що «позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 зазначено, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.05.2021 у справі № 161/8523/18 зазначено, що «вказана підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору».
Результат аналізу пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.
Вказана підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
У пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 320/9224/17 зазначено, що «за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі».
Отже, суд закриває провадження у справі, якщо в позовах одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного з цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що склад учасників цивільного процесу, матеріально-правові вимоги та обставини, що обґрунтовують звернення до суду, у даній цивільній справі та у справі № 263/9761/20 не є тотожними, оскільки відповідачем по зустрічному позову у справі № 263/9761/20 був ОСОБА_1 , в той же час, в даній справі відповідачами є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Крім того, обґрунтовуючи даний позов, позивач наводяться обставини, що свідчать про нерозумність та недобросовісність поведінки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . За наявності таких обставин зазначені позови не можуть бути визнані тотожними, оскільки в них не співпадають сторони та підстави позову, відтак у суду відсутні підстави для закриття провадження у даній цивільній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України. Поряд з цим, представником відповідача у достатній мірі не обґрунтовано клопотання щодо кожного із факторів, які визначені у пункті 3 частини першої статті 255 ЦПК України в розрізі тотожності даній цивільній справі.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про закриття провадження у справі.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 255, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про закриття провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 14.07.2026.
Суддя: