Справа № 420/2416/26
УХВАЛА
про визнання заявленого судді відводу необґрунтованим
14 липня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 , поданої за підписом представника - Кияшка Олександра Олександровича про відвід судді Хлімоненковій М.В. у справі №420/2416/26,
В С Т А Н О В И В:
30.01.2026 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Херсонського апеляційного суду, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, у якому позивачка просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність Херсонського апеляційного суду, ЄДРПОУ 42261148 щодо відмови у виготовлені та направлення до ГУ ПФУ в Херсонській області на підставі заяви судді у відставці довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 станом на 01 січня 2026 року виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік"- 3328 гривень, регіонального коефіцієнту -1.1, надбавка за вислугу років:-60%.
- Зобов`язати Херсонський апеляційний суд, ЄДРПОУ 42261148 виготовити та направити до ГУ ПФУ в Херсонській області довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 із зазначенням розміру суддівської винагороди судді виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01 січня 2026 року в розмірі 3328 гривень, регіонального коефіцієнту -1.1, надбавка за вислугу років; 60%.
Ухвалою суду від 04.02.2026 суд вирішив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонського апеляційного суду, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
В подальшому, за клопотанням представника відповідача, ухвалою суду від 06.05.2026 суд зупинив провадження в адміністративній справі №420/2416/26 за позовом ОСОБА_1 до Херсонського апеляційного суду, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №520/26972/24.
Вказану ухвалу позивачка оскаржила до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2026, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року про зупинення провадження скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
25.06.2026 від позивачки надійшло клопотання про поновлення провадження.
Водночас, справа після апеляційного провадження до Одеського окружного адміністративного суду надійшла 30.06.2026, передана судді - 01.07.2026.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 суд прийняв дану справу після апеляційного провадження до розгляду; клопотання позивачки про поновлення провадження у справі - повернув без розгляду.
14.07.2026 від позивачки надійшла заява про відвід судді, мотивована тим, що 06.05.2026 в порушення вимог ст.6, 9,2 36 КАСУ, ст.ч.2 ст.6, 8, 68, 126 Конституції України, суддею незаконно зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №520/26972/24, та 11.06.2026 постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду незаконна ухвала про зупинення провадження була скасована.
Також зазначає, що 25.06.2026 нею було подано клопотання про поновлення провадження у справі та постановлення рішення у відповідності до вимог ст.242 КАСУ в межах процесуального строку -60 днів. В той же час станом на 14.07.2026 рік провадження не поновлено що є порушенням ч.1 ст.237 КАСУ.
Отже на думку позивачки, враховуючи що суддею навмисно незаконно було зупинено провадження так і не поновлено провадження у даній справі, що призводить до порушення вимог ст.6, 13 Європейської Конвенції з прав людини, так і навмисне тривале порушення владою щодо своєчасного отримання перерахунку довічного утримання на яке право гарантоване ст.126 Конституції України з 01.01.2026 року, яке вчинене як судовою владою- уповноваженим органом так і судом який зобов`язаний вирішити спір у розумний строк, наявні підстави для відводу судді Хлімоненкова М.В. на підставі вимог п.4 ч.1 ст.36 КАСУ (за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді), з підстав порушення суддею вимог ст. 6, 13 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, ч.2 ст.8, ч.1 ст.237, Ч.1 ст.258 КАСУ, ст.57 ЗУ №1402-VIII, ст.98 ЗУ «Про Конституційний суд України», ст.ч.2 ст.6, 8, 46, 68, 126,129,130 Конституції України, стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ETS N 177), ч.1 та 2 статті 1 з Протоколом N 12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ETS N 177, з урахуванням якими судом надана перевага на таке порушення з боку уповноваженого органу судової влади (ч.2 ст.8 КАСУ)
Розглянувши подану заяву, суд виходить з наступного.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначено у ст. 40 КАС України, в частинах 3, 4, 11 якої закріплено:
Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно.
За змістом частини першої статті 35 КАС України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 КАС України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.
Також, суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст.39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Водночас, ч.4 ст.36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Слід також зазначити, що відповідно до приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується ставлення суду до сторін у справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
У рішенні по справі "Ветштайн проти Швейцарії" Європейський суд з прав людини зазначив, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, а саме: жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».
Суд враховує, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, обов`язковою є наявність зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту.
В той же час, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами.
Із заяви про відвід слідує, що загалом доводи заявника зводяться до того, що суддею було прийнято у даній справі незаконну ухвалу від 06.05.2026 про зупинення провадження у справі, яка в подальшому була скасована судом апеляційної інстанції, та порушено строки розгляду справи, встановлені КАС України.
Проте, на думку суду, такі аргументи заявника, не можуть свідчити про будь-яку упередженість суду, не є такими, які можуть вплинути на неупередженість або об`єктивність судді Хлімоненкової М.В., не можуть слугувати підставами для відведення судді як такі, що викликали б сумнів у його неупередженості або об`єктивності, а отже вимоги заяви ґрунтуються на особистих припущеннях заявника.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Хлімоненкової М.В. в цілому в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду або об`єктивності при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів поданої заяви про відвід не вбачається.
Суд наголошує, що у розумінні вимог ч.4 ст.36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, відтак посилання заявника у заяві про відвід на прийняття судом ухвали про зупинення провадження у даній справі, яка в подальшому була скасована П`ятим апеляційним адміністративним судом, поза розумним сумнівом не може бути підставою для відводу судді, адже не є свідченням зацікавленості судді у результаті розгляду цієї справи і не може викликати сумнів в неупередженості судді при розгляді даної справи, або наданні переваги відповідачу, тощо.
Що стосується посилання у поданій заяві на порушення строків розгляду даної справи, суддя зазначає, що наведені заявником доводи не можуть вважатися обставинами, які викликають сумнів у безсторонності судді головуючого у справі - Хлімоненкової М.В. та не можуть бути підставою для її відводу, оскільки зводяться до суб`єктивних міркувань позивача щодо ставлення судді до нього, свідчать про незгоду сторони із тривалістю розгляду справи.
Поряд з цим, суд зазначає, що фактчине навантаження на суддю в ООАС в рази перевищує нормативне, що створює об`єктивні перешкоди для розгляду справи у строки, передбачені КАС України.
Інших доводів та доказів існування об`єктивних обставин, які б свідчили про упередженість судді Хлімоненкової М.В. стосовно позивача, зацікавленість судді в певному рішенні у даній справі чи про необ`єктивне ставлення до сторін у справі позивачем суду не зазначено/ не надано й судом при дослідженні заяви позивача про відвід таких не встановлено.
За таких обставин, наявність обставин, передбачених ст. 36 КАС України які обґрунтовано викликають чи можуть викликати сумнів в неупередженості або об`єктивності судді Хлімоненкової М.В. при розгляді даної справи, зі змісту доводів заяви позивача, поданої за підписом її представника, про відвід судді Хлімоненкової М.В. від розгляду даної справи, не вбачається.
Крім того, з огляду на зазначені заявником доводи, вказану заяву подано поза межами установлених ст.39 КАС України строків.
Враховуючи викладене, перевіривши обґрунтування заяви, оцінивши доводи, що мають значення для вирішення заяви, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про відсутність обставин, передбачених ст. 36 КАС України, що могли б викликати обґрунтований сумнів у неупередженості чи об`єктивності судді, доводи заявника є безпідставними та необґрунтованими, не свідчать про наявність передбачених ст.36 КАС України підстав, що перешкоджають або унеможливлюють розгляд даної справи суддею Хлімоненовою М.В., тобто про наявність підстав, передбачених нормами адміністративного процесуального законодавства, за якими суддя, визначений для розгляду цієї справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у відповідності до вимог чинного законодавства, підлягає відводу від розгляду справи, адже останнім не наведено обставин, які прямо та/або опосередковано вказують на наявність сумніву у безсторонності чи неупередженості судді під час вирішення справи.
Відтак, суд приходить висновку про необґрунтованість заявленого позивачем відводу, та відсутність підстав для його задоволення.
З огляду на викладене, враховуючи приписи ч.4 ст.40 КАС України, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді Хлімоненкової М.В. від розгляду цієї справи, вбачається за необхідне передати заяву для визначення судді, яким буде здійснюватися її розгляд, за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.
Керуючись ст.18, 31, 34, 36, 37, 39, 40, 243, 248, 250, 256 КАС України, суд,
У Х В А Л И В:
Заявлений ОСОБА_1 , за підписом представника - Кияшка Олександра Олександровича, відвід судді Хлімоненковій М.В. у справі №420/2416/26,- визнати необґрунтованим.
Передати справу №420/2416/26 для визначення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду судді, що вирішуватиме питання про відвід судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА