Ухвала № 138249897 у справі № 148/1904/26 від 16.07.2026

Справа №: 148/1904/26

Провадження № 2-а/148/26/26

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного позовного провадження

16 липня 2026 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В С Т А Н О В И В:

До Тульчинського районного суду надійшли матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви суд дійшов наступного.

Позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 160-161 КАС України.

За вимогами ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Справа підсуднаТульчинському районному суду Вінницької області.

У відповідності до ч. 6 ст. 12, ст. 257 КАС України, дана справа є незначною за складністю, у зв`язку з чим, має розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.,

Позивач у позовній заяві, з поміж іншого, просить поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки з 31.10.2024 перебуває в місцях позбавлення волі, про оскаржувану постанову від 07.11.2024 дізнався в місцях позбавлення волі, з огляду на що вважає, що строк на оскарження вищезазначеної постанови пропущений з поважних причин.

Вирішуючи клопотання про поновлення позивачу пропущеного строку, який встановлений законом для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд зважає на наступне.

Так, положеннями ч. 2 ст. 286 КАС України визначено, що позов щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Згідно із положеннями ч. 1ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду підлягає задоволенню, причини пропуску строку звернення до суду визнаються судом поважними, оскільки з 31.10.2024 позивач перебуває в місцях позбавлення волі, про оскаржувану постанову від 07.11.2024 дізнався вже знаходячись в місцях позбавлення волі.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано статтею 133 КАС України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України - суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положенням статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік осіб, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, і такими умовами є: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічні висновки щодо застосування вищезгаданої норми викладені Верховним судом у змісті постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

У Рішенні від 20 січня 2025 року у справі № 2-р(ІІ)/2025 Конституційний Суд України зробив висновок про те, що надання суду на підставі частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" дискреційного повноваження з відстрочення або розстрочення сплати стороною судового збору на певний строк з огляду на її майновий стан має правомірну мету - забезпечення доступу до суду та є додатковим засобом підтримувальної дії (affirmative action) держави в ділянці реалізації прав на судовий захист для осіб, які перебувають у складному майновому становищі.

Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та за наявності обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними і допустимими доказами.

Звільнення від сплати судового збору дійсно є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізовує на підставі оцінки доказів, наданих особою. Водночас свобода розсуду суду під час вирішення питання про звільнення особи від сплати судового збору не є необмеженою.

Зокрема, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік. Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у змісті постанови від 23 листопада 2023 року у справі № 215/7312/20, а також ухвали Великої Палати Верховного Суду від 10 травня 2019 року у справі № 9901/166/19.

Позивачем в обгрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору надано лише довідку, що ув`язнений ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , утримується в державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)» з 31.10.2024 по теперішній час.

За період перебування в установі ОСОБА_1 не працюв, доходів від трудового використання не мав, грошової допомоги сім`ї не надавав, знаходиться на повному державному забезпеченні.

Між тим суд враховує, що звертав увагу позивача на те, що документи на підтвердження скрутного матеріального становища мають бути подані відповідно до п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» однак нехтуючи зауваженнями суду позивач знову надав тільки довідку про перебування у ВК № 1. Крім того позивачем не надано документів, які підтверджували відсутність у позивача рухомого та нерухомого майна, зареєстрованого на території України.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

У зв`язку з переліченими вище обставинами, зазначені позивачем у клопотанні про звільнення від сплати судового збору та доданих документів на підтвердження заявлених у клопотанні вимог не можуть вважатися допустимими та достатніми для звільнення від такої сплати, відтак, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, задоволенню не підлягає.

Між тим, враховуючи майновий стан позивача та докази надані останнім, суд вважає за необхідне відстрочити сплату судового збору позивачу до ухвалення рішення у справі.

Щодо клопотання про витребування доказів, суд виходить зі слідуючого.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною четвертою статті 9 КАС України визначено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до приписів статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Частиною сьомою статті 80 КАС України передбачено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 КАС України).

Згідно з частиною шостою статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Враховуючи вищенаведене, з метою об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи, а також керуючись принципом офіційного з`ясування обставин справи в адміністративному процесі, Суд вважає за необхідне витребувати у відповідача належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та винесення оскаржуваної постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст. 171, 268, 269, 286 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення з адміністративним позовом до суду, задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору в розмірі 665,60 грн. до ухвалення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Прийняти до розгляду та відкрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Справу розглядати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження, визначенихст. 286 КАС України, без виклику учасників справи на підставі матеріалів справи (у письмовому провадженні).

Призначити судове засідання на 27.07.2026 р. о 16.00 год. в залі судового засідання Тульчинського районного суду, що знаходиться за адресою: м. Тульчин, вул. Перемоги, 16.

Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що стали підставою для притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності та винесення оскаржуваної постанови.

З метою дотримання строків розгляду справи, визначених ч.1 ст. 286 КАС України, визначити відповідачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду (ч. 3 ст. 162 КАС України). У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

При цьому суд зазначає про обов`язок відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, надати всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов.

Згідно ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення до початку розгляду справи по суті.

Копію ухвали надіслати учасникам справи, повідомивши про можливість отримання інформації щодо справи в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://tl.vn.court.gov.ua/sud0226/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.О.Дамчук