ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
"15" липня 2026 р. Справа № 924/1226/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Петухов М.Г.
судді Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Пацьола О.О.
за участю представників сторін:
позивача: Єрашов І.Є. адвокат
відповідача: Кобеляцький Д.М. адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду клопотання Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про призначення судової товарознавчої експертизи у справі №924/1226/25
за позовом Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг"
про стягнення 340 612,56 грн штрафу
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" про стягнення 340 612,56 грн штрафу.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2026 у справі №924/1226/25 в задоволенні позову Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" 340 612,56 грн штрафу відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2026 року у справі №924/1226/25, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ «Херсонська ТЕЦ» задовольнити у повному обсязі та стягнути з ТОВ «Опттехторг» штраф у розмірі 340 612,56 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи та зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам спору.
Апелянт зазначає, що 23.06.2025 між АТ «Херсонська ТЕЦ» та ТОВ «Опттехторг» укладено договір №227 на поставку трубопровідної арматури, а 14.07.2025 відповідач поставив товар на загальну суму 2 132 866,80 грн за видатковою накладною №1407/1 та товарно-транспортною накладною №1 від 14.07.2025.
На думку скаржника, суд першої інстанції безпідставно не врахував обставини збройної агресії Російської Федерації та об`єктивну неможливість дотримання двадцятиденного строку приймання продукції за якістю, встановленого Інструкцією П-7.
Зазначає, що місто Херсон із жовтня 2022 року перебуває під постійними артилерійськими обстрілами, а проведення вхідного контролю 631 одиниці трубопровідної арматури в умовах відсутності стабільного електропостачання та постійної загрози життю працівників було фактично неможливим. На підтвердження наявності форс-мажорних обставин позивачем подано сертифікат від 06.10.2025, який на переконання скаржника, суд необґрунтовано оцінив критично.
Апелянт зазначає, що вже 28.07.2025 підприємство зазнало обстрілу, внаслідок якого було пошкоджено обладнання та виробничі приміщення. Незважаючи на це, позивач розпочав проведення вхідного контролю з 14.08.2025 та оформив відповідні акти від 14.08.2025, 15.08.2025, 18.08.2025 та 19.08.2025, під час якого були виявлені суттєві недоліки поставленого товару. Крім того, скаржник вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення Інструкції П-7, фактично надавши їм характеру абсолютного преклюзивного строку та не врахувавши обставини непереборної сили.
Апелянт наголошує, що Інструкція П-7 не є єдиним допустимим способом доведення неналежної якості товару, оскільки відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказами можуть бути будь-які дані, на підставі яких встановлюються обставини справи. Зазначає, що на підтвердження неналежної якості товару позивачем подано акти проведення вхідного контролю від 14.08.2025, 15.08.2025, 18.08.2025 та 19.08.2025, акт приймання №1 від 02.09.2025, вимогу від 26.08.2025 про заміну неякісного товару, першу частину експертного висновку Херсонської торгово-промислової палати від 24.02.2026, фотоматеріали та таблицю кількості арматури із зазначенням виявлених невідповідностей.
Також скаржник посилається на пункт 2.5 договору №227 від 23.06.2025, яким передбачено гарантію якості товару протягом гарантійного строку та зазначає, що повідомлення про виклик представника відповідача від 02.09.2025 було направлене саме у зв`язку з виявленням недоліків у межах гарантійного строку.
За доводами апеляційної скарги, під час проведення вхідного контролю встановлено конкретні недоліки поставленої продукції, а саме: відсутність заглушок на сполучних поверхнях, наявність задирів, невідповідність кількості отворів у фланцях засувок умовам договору, невідповідність матеріалу корпусу засувок вимогам закупівлі, а також відсутність паспортів та технічної документації на частину товару.
Окремо апелянт вказує на необґрунтовану відмову суду першої інстанції у призначенні судової експертизи. Зазначає, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.01.2026 відмовлено у задоволенні клопотання про призначення експертизи з мотивів неподання позивачем висновку експерта, виготовленого на його замовлення, хоча стаття 99 Господарського процесуального кодексу України не передбачає такої підстави для відмови. Скаржник зазначає, що після отримання першої частини висновку Херсонської торгово-промислової палати від 24.02.2026 звернувся з клопотанням про повернення до стадії підготовчого провадження, однак суд відмовив у його задоволенні, чим позбавив позивача можливості долучити експертний висновок, зменшити позовні вимоги та повторно порушити питання про призначення судової експертизи.
При цьому апелянт вважає необґрунтованими висновки суду щодо невідповідності експертного висновку вимогам Інструкції П-7, оскільки відповідач листом від 03.09.2025 відмовився направити свого представника для участі у перевірці якості товару, а проведення дистанційного дослідження за фотоматеріалами було зумовлене бойовими діями у місті Херсон.
На підтвердження своїх доводів скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 12.11.2025 у справі №947/38628/21 (провадження №61-11094св24), у якій зазначено, що безпідставна відмова у призначенні експертизи є порушенням норм процесуального права, а також на постанову Верховного Суду від 12.07.2023 у справі №910/5080/21 щодо необхідності повного та всебічного з`ясування обставин справи.
Крім того, апелянт вказує, що відповідач фактично ухилився від участі у перевірці якості поставленого товару. Зокрема, після отримання вимоги від 26.08.2025 про заміну неякісного товару відповідач листом від 29.08.2025 відмовив у її задоволенні, посилаючись на процедурні порушення, а після отримання повідомлення від 02.09.2025 про виклик представника для участі у перевірці якості листом від 03.09.2025 повідомив про відмову від участі, вважаючи виклик передчасним та необґрунтованим.
Апелянт наголошує, що така поведінка відповідача суперечить принципу добросовісності, закріпленому статтею 3 Цивільного кодексу України.
Також скаржник зазначає, що загальна кількість товару, щодо якого встановлено невідповідності, становить 177 одиниць, зокрема 71 сталева клинова засувка, 86 чавунних паралельних засувок, 10 клапанів запірних фланцевих 15нж58бк та 10 клапанів запірних сталевих 15нж65нж.
На думку апелянта, суд першої інстанції не дослідив наведені невідповідності по суті та обмежився лише висновком про порушення процедури приймання товару, що не відповідає вимогам статті 86 Господарського процесуального кодексу України.
Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2026 у справі №924/1226/25 заяву ТОВ "Опттехторг" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн., відповідно до умов укладеного Договору № 1/2026 від 05.01.2026 року та Додатку №1 (прайс-лист) та витрати на професійну правничу допомогу (гонорар відповідно до п. 6.8 Додатку №1 (прайс-лист) до Договору № 1/2026 від 05.01.2026 року) у розмірі 17 030,63 грн.
Не погоджуючись з ухваленим додатковим рішенням, Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2026 року. Винести нове рішення, якою відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Опттехторг" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач зазначає, що відповідно до пункту 8 частини 3 статті 165 ГПК України відзив на позовну заяву повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла або очікує понести у зв`язку з розглядом справи. Проте у поданому відповідачем відзиві такий розрахунок відсутній, а тому, на думку апелянта, попередній розрахунок судових витрат фактично становить 0 грн. Посилаючись на частину 6 статті 129 ГПК України, скаржник вважає, що суд мав відмовити у відшкодуванні витрат, які істотно перевищують суму, зазначену в орієнтовному розрахунку.
Щодо стягнення 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу апелянт посилається на частину 3 статті 126 ГПК України та зазначає, що подані заява про ухвалення додаткового рішення та акт про надання правової допомоги від 27.02.2026 не містять детального опису виконаних робіт. На думку скаржника, неможливо встановити вартість окремих послуг, зокрема підготовки відзиву на позовну заяву, а також з`ясувати, чи включені до заявлених витрат витрати на підготовку заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка, як зазначає апелянт, не стосується предмета спору.
Крім того, скаржник зазначає, що відсутність детального опису робіт позбавляє його можливості перевірити співмірність заявлених витрат зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та значенням справи для сторони, як це передбачено частиною 4 статті 126 ГПК України.
Апелянт звертає увагу, що в акті про надання правової допомоги від 27.02.2026 зазначено про підготовку трьох необхідних процесуальних документів, однак не конкретизовано, про які саме документи йдеться, що на думку скаржника, унеможливлює перевірку їхнього зв`язку з предметом спору. У зв`язку з цим апелянт посилається на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, відповідно до якої опис робіт має бути деталізований у межах, необхідних для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо стягнення 17 030,63 грн, що становить 5% від ціни позову та визначено як «гонорар успіху», скаржник зазначає, що хоча законодавство не містить визначення такого виду винагороди, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 фактично визнала можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати адвокатської діяльності. Водночас, на думку апелянта, такий гонорар є домовленістю між адвокатом та клієнтом і не може бути покладений на іншу сторону спору.
На підтвердження цієї позиції скаржник посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96), в якому зазначено, що угоди між адвокатом та клієнтом щодо сплати «гонорару успіху» не є обов`язковими для суду при вирішенні питання про компенсацію судових витрат. Аналогічні висновки, на думку апелянта, містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.01.2026 у справі №642/716/22.
Апелянт вважає, що «гонорар успіху» не є складовою витрат на професійну правничу допомогу, оскільки не є оплатою за фактично надані адвокатом послуги, а є винагородою за досягнення позитивного результату у справі. На підтвердження цього скаржник посилається також на постанову Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2022 у справі №755/9215/15-ц та від 05.07.2023 у справі №911/3312/21, рішення ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia, заява №58442/00), а також постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 та від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2026 відкрито провадження за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2026 у справі №924/1226/25 об`єднано їх у одне провадження для спільного розгляду. Розгляд справи призначено на 30.04.2026.
04 квітня 2026 року представником Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" Єрашов І.Є. подане до суду апеляційної інстанції клопотання про долучення доказів, в якому просив суд визнати поважними причинами не надання повного тексту висновку експерта до суду першої інстанції та долучити до матеріалів справи повний висновок Херсонської торгово-промислової палати.
04 квітня 2026 року представником Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" Єрашов І.Є. подане до суду апеляційної інстанції клопотання про призначення товарознавчої експертизи, в якому просить призначити по справі товарознавчу експертизу, проведення якої доручити Незалежному інституту судових експертиз. Попередити експертів, які будуть проводити судову експертизу, про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України. На вирішення експертам поставити наступне питання: 1) Чи відповідають фактично поставлені товари: Засувка сталева клинова з висувним шпинделем 30с41нж 1,6 МПа (16 кгс/см2) Ду 50 у кількості 71 штук; Засувка чавунна паралельна дводисковая з висувним шпинделем 30ч6бр 1,0 МПа (10 кгс/см2) у кількості 86 штук; Клапан (вентель) запірний фланцевий 15нж58бк 1,6 МПа (16 кгс/ см2) у кількості 10 штук; Клапан запірний сталевий фланцевий 15нж65нж 1,6 МПа (16 кгс/см2) у кількості 10 штук за видатковою накладною № 1407/1 від 14 липня 2025 року умовам Договору № 227 від 23 червня 2025 року за органолептичними показниками? Провадження по справі зупинити на час проведення товарознавчої експертизи.
08 квітня 2026 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" адвокатом Кобеляцьким Д.М. подано до суду апеляційної інстанції заперечення на клопотання апелянта про проведення експертизи.
09 квітня 2026 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" адвокатом Кобеляцьким Д.М. подано до суду апеляційної інстанції заперечення на клопотання апелянта про долучення доказів до матеріалів справи №924/1226/25.
09 квітня 2026 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" адвокатом Кобеляцьким Д.М. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги АТ «Херсонська ТЕЦ» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2026 року по справі №924/1226/25 в повному обсязі. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2026 року залишити без змін.
23 квітня 2026 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" адвокатом Кобеляцьким Д.М. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги АТ «Херсонська ТЕЦ» на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2026 року по справі №924/1226/25 в повному обсязі. Додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2026 року залишити без змін.
У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді Олексюк Г.Є., судове засідання у справі № 924/1226/25, призначене на 30.04.2026 о 14:30, не відбулося.
Згідно з відомостями табеля обліку робочого часу КП "Діловодство спеціалізованого суду", головуюча суддя Олексюк Г.Є. була тимчасово непрацездатна в період з 28.04.2026 по 29.05.2026 включно.
Розпорядженнями керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 №01-05/389 та №01-05/391 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді Олексюк Г.Є. з метою недопущення порушення процесуальних строків та відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 8.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №924/1226/25.
Відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 25.05.2026 визначено наступний склад колегії суддів: головуюча суддя Гудак А.В., суддя Крейбух О.Г., суддя Маціщук А.В.
З відомостей табелю КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя - учасник колегії Крейбух О.Г. з 11.05.2026 по 01.06.2026 включно перебувала у відпустці.
Розпорядженнями керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 №01-05/395 та №01-05/396 у зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії у відпустці з метою недопущення порушення процесуальних строків та відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 8.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №924/1226/25.
Згідно протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.05.2026 визначено наступний склад колегії суддів: головуюча суддя Гудак А.В., суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 прийнято апеляційне провадження за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2026 у справі №924/1226/25 у новому складі суду: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г. Розгляд справи призначено на 24 червня 2026 року.
17 червня 2026 року представником Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що з 21.06.2026 по 26.06.2026 адвокат Єрашов І.Є. їде у відрядження до Південно-західного апеляційного господарського суду та Господарського суду Одеської області, що позбавляє можливість взяти участь у розгляді апеляційної скарги АТ "Херсонська ТЕЦ" по справі № 924/1226/25, а він бажає брати участь у розгляді апеляційної скарги та клопотанні про призначення експертизи. В підтвердження вказаних обставин, додано наказ Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" №32/в від 16.06.2026 «Про службове відрядження».
З відомостей табелю КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя - учасник колегії Маціщук А.В. була тимчасово непрацездатна в період з 22.06.2026 по 29.06.2026 включно.
Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 №01-05/509 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії суддів Маціщук А.В. з метою недопущення порушення процесуальних строків та відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 8.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №924/1226/25.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23.06.2026 визначено наступний склад колегії суддів: головуюча суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.06.2026 прийнято апеляційне провадження за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2026 у справі № 924/1226/25 , що призначені до розгляду на 24 червня 2026 року о 09:30 у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №6 у новому складі суду: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г.
Представник відповідача у судовому засіданні 24.06.2026 не заперечував проти відкладення судового засідання на іншу дату.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 24.06.2026 розгляд справи відкладено на 15 липня 2026 року.
Представник позивача в судовому засіданні 15.07.2026 підтримав доводи апеляційних скарг та надав відповідні пояснення. Просив задовольнити клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи.
Представник відповідача в судовому засіданні 15.07.2026 заперечив доводи апеляційних скарг та надав відповідні пояснення. Поряд з цим, заперечив щодо задоволення клопотання Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про призначення судової товарознавчої експертизи.
Заслухавши представників сторін, розглянувши клопотання Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» про призначення товарознавчої експертизи, заперечення відповідача щодо задоволення клопотання позивача про призначення товарознавчої експертизи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про призначення судової товарознавчої експертизи, враховуючи наступне.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України (заява №61679/00) від 01.06.2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.
Європейський суд з прав людини у справі Брумареску проти Румунії дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Beheer B.V. v. the Netherlands від 27.10.1993 р. (п. 33) таv. Switzerland від 23.10.1996 р. (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі у розумінні справедливого балансу між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Відповідно до ч.2 ст.76 ГПК України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно частин 1-2 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частин 1-3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Колегія суддів звертає увагу відповідача у справі, що сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
За змістом ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмету доказування і встановлення яких потребує спеціальних знань.
Колегія суддів відзначає, що спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Водночас, колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що п. 6 ч.1 ст. 267 ГПК України апеляційний суд прямо наділений повноваженням за клопотанням учасника справи вирішувати питання про призначення експертизи.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що чинним законодавством передбачено право на звернення сторони у справі із клопотанням про призначення експертизи до суду апеляційної інстанції. При цьому, право подання клопотання про призначення судової експертизи не ставиться в залежність із заявленням або навпаки такого клопотання до суду першої інстанції.
Відповідно до положень статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Отже, із аналізу наведених норм процесуального законодавства щодо повноважень апеляційного господарського суду, Верховний Суд в постанові від 01.12.2020 у справі №916/1935/19 дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції наділений правом призначати судову експертизу на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.08.2020 у справі №804/173/17, в якості підстав для скасування рішення суддів попередніх інстанцій визначила, що суди першої та апеляційної інстанцій не скористались усіма наданими процесуальними засобами для офіційного з`ясування всіх обставин справи з метою винесення законного та обґрунтованого рішення.
Колегія суддів зазначає, що суд, відмовивши у позові з підстав недоведеності, фактично покладає ризик настання негативних наслідків, пов`язаних з невчиненням процесуальних дій (не проведення судової експертизи), на позивача, чим порушує принцип змагальності сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України), суть якого визначена у статті 13 цього Кодексу та полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2019 у справі 904/5002/18.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції зауважує, що обґрунтовуючи підстави звернення до суду із позовом у даній справі позивач посилається на те, що 23.06.2025 між Акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" (постачальник) укладено договір №227 на поставку товарів (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товар: арматура трубопровідна за кодом ДК 021:2015: 42130000-9 "Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої", а покупець взяв на себе зобов`язання прийняти i оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с.7-12 т.1).
У розділі 2 договору сторонами погоджено, що постачальник гарантує належну, згідно з вимогами виробника, якість товару, його відповідність чинним стандартам та умовам цього договору протягом гарантійного строку експлуатації товару (не менше 12 (дванадцяти) місяців з дати виготовлення, але не менше, ніж встановлено виробником товару). Гарантійні зобов`язання на товар починаються з дати підписання сторонами належним чином оформленої видаткової накладної. Товар повинен супроводжуватися відповідним документом, що посвідчує якість товару відповідно до чинного законодавства України (сертифікат відповідності/якості та/або паспорт/сертифікат якості виробника, та/або інший документ), якщо таке встановлено.
Згідно п. 2.2. договору товар, який поставляється, є новим, в готовому до використання за призначенням стані.
Приймання товару покупцем за кількістю i якістю здійснюється відповідно до Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення i товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджених постановами Державного арбітражу Союзу РСР від 15.06.1965 № П-6 та від 25.04.1966 № П-7 (п. 2.3. договору).
За положеннями п. 2.4. договору у разі нестачі, поставки товару неналежної якості або товару, що не буде відповідати умовам цього договору. Постачальник зобов`язується за власний рахунок у строк до 14 календарних днів з дати складення сторонами акта про виявлені недоліки (дефекти) або нестачу товару усунути такі недоліки (дефекти) або замінити неякісний товар на товар належної якості та допоставити товар. При цьому строк, протягом якого постачальник здійснює заміну товару вважається порушенням строку поставки з нарахуванням пені відповідно до умов цього договору.
У п. 5.1. та 5.2. договору передбачено, що поставка товару здійснюється протягом строку дії цього договору окремими партіями (за змістом - партія товару) на підставі замовлення покупця. Місце поставки (передачі) товару: склад покупця в межах м. Херсон, на умовах поставки DPP (Інкотермс-2020).
Відповідно до розділу 6 договору товар відвантажується в упаковці, що відповідає її характеру. Тара і упаковка повинні захищати товар від ушкоджень під час перевезення, а також мати маркування у відповідності з вимогами виробника. Постачальник несе перед покупцем відповідальність за псування товару внаслідок неякісної чи неналежної тари й пакування. Упаковка товару має відповідати чинним ДСТУ (ТУ) та вимогам для цього типу товару, якщо такі встановлені, має забезпечувати збереження товару під час навантаження/розвантаження та транспортування.
У підпункті 8.2.1. договору погоджено, що за поставку неякісного товару з Постачальника на користь Покупця стягується штраф у розмірі 20 (двадцяти) % від вартості неякісного Товару.
Цей Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками, якщо такі є, у випадках, передбачених чинним законодавством України, і діє до 31.12.2025 включно, а в частині здійснення розрахунків Покупцем за Товар, який було відправлено в межах строку дії цього Договору, та виконання гарантійних зобов`язань Постачальником - до повного виконання гарантійних/фінансових зобов`язань (п. 11.1. договору).
Договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.
Додатком №1 до договору є погоджена сторонами специфікація (а.с.12 на звороті - 23 т.1).
На виконання умов договору відповідачем поставлено позивачу згідно видаткової накладної від 14.07.2025 товар на суму 2 132 866,80 грн., що не заперечується учасниками справи (а.с.24-25 т.1).
Працівниками позивача 14.08.2025, 15.08.2025, 18.08.2025, 19.08.2025 складено акти проведення вхідного контролю поставленого відповідачем товару та встановлено їх невідповідність по якості (а.с. 101 на звороті - 187 т.1).
26 серпня 2025 року позивач звернувся до відповідача з вимогою, у якій просив у строк до 14 календарних днів поставити товар належної якості відповідно до умов договору №227 від 23.06.2025. Вимогу обґрунтовує тим, що товариством проведено вхідний контроль поставленого 14.07.2025 товару та виявлено недоліки, які відображені в відповідних актах від 14.08.2025, 15.08.2025, 18.08.2025, 19.08.2025 (а.с 96-97 т.1).
У запереченні на вимогу ТОВ "Опттехторг" 29.08.2025 заперечило вимогу про заміну товару з огляду на те, що позивачем не дотримано процедуру виявлення недоліків, визначену договором та Інструкцією П-7 (а.с.100-102 т.1).
У акті приймання №1 від 02.09.2025, складеному працівниками позивача викладено недоліки, виявлені в поставленій відповідачем 14.07.2025 продукції (а.с.26-62 т.1).
02 вересня 2025 року АТ "Херсонська ТЕЦ" надіслало відповідачу повідомлення про виклик представника відправника (виробника), у якому повідомило про виявлення недоліків товару та необхідність, у зв`язку з цим, прибуття представника ТОВ "Опттехторг" (а.с.123 т.1).
03 вересня 2025 року відповідач у листі №990 зазначив про передчасність та необґрунтованість повідомлення про виклик (а.с. 124-126 т.1).
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є стягнення з ТОВ «Опттехторг» на користь позивача 340 612,56 грн штрафу, передбаченого підпунктом 8.2.1 договору №227 від 23.06.2025, у розмірі 20% вартості товару, який за твердженням позивача, був поставлений з недоліками. Підставою заявлених вимог є поставка за видатковою накладною №1407/1 від 14.07.2025 та товарно-транспортною накладною №1 від 14.07.2025 трубопровідної арматури на загальну суму 2 132 866,80 грн, з якої позивач вважає неякісним товар вартістю 1 703 062,80 грн, а саме: засувки сталеві клинові з висувним шпинделем 30с41нж 1,6 МПа (16 кгс/смІ) Ду 50 у кількості 71 штуки; засувки чавунні паралельні дводискові з висувним шпинделем 30ч6бр 1,0 МПа (10 кгс/смІ) у кількості 86 штук; клапани (вентилі) запірні фланцеві 15нж58бк 1,6 МПа (16 кгс/смІ) Ду 80 у кількості 10 штук; клапани запірні сталеві фланцеві 15нж65нж 1,6 МПа (16 кгс/смІ) Ду 100 у кількості 10 штук, тобто всього 177 одиниць товару.
Поряд з цим, відповідач у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти задоволення позову зазначає, що з огляду на положення договору та зміст Інструкції П-7, яка застосовується до правовідносин сторін з прийняття товарів за якістю АТ "Херсонська ТЕЦ" мали бути проведені роботи з вхідного контролю у строк не більше 20 днів. При проведенні вхідного контролю АТ "Херсонська ТЕЦ", серед іншого, мало перевірити відповідність продукції супровідним документам та нормативній документації (стандарти, технічні умови та інші нормативні документи), що засвідчують якість цієї продукції. При проведенні вхідного контролю АТ "Херсонська ТЕЦ" мало провести інструментальний вхідний контроль і встановити відповідність продукції встановленим вимогам, зокрема провести відбір проб (зразків) для випробувань при вибірковому контролю згідно технологічного процесу; провести перевірку параметрів продукції згідно вимог і методів, викладених у єдиному галузевому переліку і технологічних картах проведення вхідного контролю, або передати у відповідний підрозділ (лабораторію). Також мало бути надано документальне підтвердження неякісності товару. У випадку виявлення невідповідності продукції встановленим вимогам, подальше приймання продукції мало бути припинено, товар направлено для зберігання у спеціальне місце та проведено виклик представника постачальника (виробника) для подальшого приймання продукції і складання акту про фактичну якість і комплектність продукції, а подальша перевірка фактичної якості продукції мала бути проведена за участю уповноваженого компетентного представника постачальника. Враховуючи відсутність письмово підтвердженої згоди ТОВ "Опттехторг" на одностороннє приймання продукції, в разі неявки його представника в установлений термін, перевірка якості продукції мала бути проведена за участю компетентного представника громадськості одержувача продукції, призначеного керівником чи заступником керівника підприємства з числа осіб, затверджених рішенням комітету профспілки цього підприємства. За результатами приймання продукції по якості і комплектності мав бути складний акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції. Проте, вказаного порядку позивачем не було дотримано.
Звертає увагу на суперечливості тверджень позивача, зокрема з самого початку позивач зазначав, що товар є неякісним, а "недоліки" були виявлені ним на складі під час приймання. В подальшому, зрозумівши всю необґрунтованість своїх першочергових вимог, АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" 02.09.2025 року засобами електронного зв`язку надіслало на адресу ТОВ "Опттехторг" повідомлення №06-2/590 від 02.09.2025 року про виклик представника відправника (виробника), вже посилаючись на п. 2.5 договору, а саме посилання про виявлення недоліків в період гарантійного періоду.
Зазначає, що на сьогоднішній день товар, поставлений ТОВ "Опттехторг" за договором №227 від 23.06.2025 року вважається прийнятим, так як АТ "Херсонська ТЕЦ" в строки, обумовлені Інструкції П-6 та Інструкції П-7, не звернулось із претензіями про його некомплектність або неякісність. Додатково зауважує, що позивач не надає докази належного зберігання отриманого від ТОВ "Опттехторг" товару, його схоронність, беручи до уваги безпекову ситуацію в м. Херсон.
Також вважає, що підставою для звернення позивача із даним позовом слугувало звернення ТОВ "Опттехторг" до Господарського суду Одеської області із позовною вимогою про стягнення із Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" 2 132 866,80 грн основного боргу за поставлений товар, позаяк в останньому судовому засіданні у справі №916/3834/25 представником Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" було заявлено клопотання про зупинення провадження з підстав подання позову до Господарського суду Хмельницької області.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2026 у справі №924/1226/25 в задоволенні позову Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" 340 612,56 грн штрафу відмовлено.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Опттехторг» неякісного товару на суму 1 703 062,80 грн за договором №227 від 23.06.2025. Суд виходив із того, що відповідно до пункту 2.3 договору приймання товару за кількістю та якістю мало здійснюватися з дотриманням Інструкцій П-6 та П-7, однак Акціонерним товариством «Херсонська теплоелектроцентраль» установлений Інструкцією П-7 порядок приймання продукції за якістю не дотримано: після виявлення невідповідностей подальше приймання продукції не було зупинено у визначеному порядку, товар не був належним чином відокремлений та збережений з метою його подальшої ідентифікації, представника постачальника не викликано у встановлені строки для участі у перевірці якості й відборі зразків, а акт про фактичну якість та комплектність продукції за участю осіб, визначених пунктами 19, 20 Інструкції П-7, не складено. Акти проведення вхідного контролю від 14.08.2025, 15.08.2025, 18.08.2025 та 19.08.2025 складені виключно працівниками позивача, тоді як повідомлення про виклик представника ТОВ «Опттехторг» направлено лише 02.09.2025. За висновком суду першої інстанції, такі порушення позбавили відповідача можливості взяти участь у перевірці якості товару, надати заперечення щодо характеру та причин виникнення виявлених дефектів, а також унеможливили проведення незалежної експертизи в порядку пункту 30 Інструкції П-7. Посилаючись на постанови Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №915/78/18, від 17.07.2019 у справі №920/618/18, від 21.10.2019 у справі №908/2258/18, від 27.08.2019 у справі №910/12653/16 та від 17.12.2019 у справі №910/16199/18, суд першої інстанції зазначив, що відсутність належно складеного акта про фактичну якість отриманої продукції не дає підстав вважати доведеним факт поставки товару неналежної якості. Суд першої інстанції також критично оцінив сертифікат про форс-мажорні обставини від 06.10.2025, оскільки з 14.08.2025 позивач уже мав можливість проводити огляд поставленої продукції, проте здійснював його лише власними працівниками без дотримання вимог Інструкції П-7. Надану позивачем першу частину експертного висновку від 24.02.2026, складеного експертом Херсонської торгово-промислової палати, суд першої інстанції також не визнав належним доказом, оскільки його складено без належного виклику представника відповідача, у ньому не відображено умови зберігання продукції, а саме дослідження проведено лише за наданими позивачем фотознімками, без безпосереднього огляду товару та відбору зразків, що не дозволяло достовірно ідентифікувати досліджену продукцію як товар, поставлений за видатковою накладною від 14.07.2025.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що Акціонерним товариством «Херсонська теплоелектроцентраль» не доведено належними та допустимими доказами факту поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Опттехторг» за договором №227 від 23.06.2025 неякісного товару вартістю 1 703 062,80 грн, оскільки приймання продукції за якістю здійснено без дотримання вимог Інструкції П-7, а надані позивачем односторонні акти, фотоматеріали та перша частина експертного висновку від 24.02.2026 не дають можливості достовірно ідентифікувати досліджений товар, установити його фактичну якість, характер і причини виникнення дефектів. У зв`язку із цим суд першої інстанції визнав відсутніми правові підстави для застосування передбаченої підпунктом 8.2.1 договору відповідальності та стягнення з відповідача 340 612,56 грн штрафу.
04 квітня 2026 року представником Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" Єрашов І.Є. подане до суду апеляційної інстанції клопотання про призначення товарознавчої експертизи, в якому просить призначити по справі товарознавчу експертизу, проведення якої доручити Незалежному інституту судових експертиз. Попередити експертів, які будуть проводити судову експертизу, про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України. На вирішення експертам поставити наступне питання: 1) Чи відповідають фактично поставлені товари: Засувка сталева клинова з висувним шпинделем 30с41нж 1,6 МПа (16 кгс/см2) Ду 50 у кількості 71 штук; Засувка чавунна паралельна дводисковая з висувним шпинделем 30ч6бр 1,0 МПа (10 кгс/см2) у кількості 86 штук; Клапан (вентель) запірний фланцевий 15нж58бк 1,6 МПа (16 кгс/ см2) у кількості 10 штук; Клапан запірний сталевий фланцевий 15нж65нж 1,6 МПа (16 кгс/см2) у кількості 10 штук за видатковою накладною № 1407/1 від 14 липня 2025 року умовам Договору № 227 від 23 червня 2025 року за органолептичними показниками? Провадження по справі зупинити на час проведення товарознавчої експертизи.
08 квітня 2026 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" адвокатом Кобеляцьким Д.М. подано до суду апеляційної інстанції заперечення на клопотання апелянта про проведення експертизи. ТОВ «Опттехторг» просить відмовити у задоволенні клопотання АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» від 04.04.2026 про призначення товарознавчої експертизи у справі №924/1226/25, вважаючи його необґрунтованим і спрямованим на затягування набрання законної сили рішенням у справі №916/3834/25 та відстрочення оплати товару, який за твердженням відповідача, вже використовувався позивачем. ТОВ «Опттехторг» зазначає, що відповідно до пункту 2.3 договору №227 від 23.06.2025 приймання товару за якістю мало здійснюватися за Інструкцією П-7, однак АТ «Херсонська ТЕЦ» не провело вхідний контроль у 20-денний строк, своєчасно не викликало представника постачальника, не забезпечило належного зберігання та ідентифікації продукції, не склало двостороннього акта про її фактичну якість і комплектність та не залучило компетентного представника або експерта. Складені 14- 19.08.2025 акти вхідного контролю та акт приймання №1 від 02.09.2025 відповідач вважає односторонніми внутрішніми документами позивача, оформленими поза встановленими строками. Також зазначає, що на вимогу АТ «Херсонська ТЕЦ» №05-1/1576 від 26.08.2025 ним надано заперечення №967 від 29.08.2025, а у відповідь на повідомлення №06-2/590 від 02.09.2025 про виклик представника - лист №990 від 03.09.2025. Посилаючись на статті 73, 77, 99 ГПК України та постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18 і від 27.04.2021 у справі №927/685/20, відповідач стверджує, що позивач не довів наявності взаємно суперечливих доказів та необхідності застосування спеціальних знань, а призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду. Крім того, аналогічне клопотання АТ «Херсонська ТЕЦ» від 29.12.2025 вже було розглянуто Господарським судом Хмельницької області та відхилено ухвалою від 23.01.2026, у зв`язку із чим повторне призначення експертизи, на думку ТОВ «Опттехторг», безпідставно затягне апеляційний розгляд справи.
Проте, оцінивши доводи ТОВ «Опттехторг», викладені у запереченнях вих. №401 від 08.04.2026, колегія суддів не вбачає підстав для відмови у задоволенні клопотання АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» про призначення товарознавчої експертизи, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 99 ГПК України суд призначає експертизу за наявності сукупності двох умов: коли для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких установити такі обставини неможливо, та коли жодною стороною не надано належного висновку експерта із цих самих питань або наданий висновок викликає обґрунтовані сумніви щодо його правильності. Пунктом 6 частини першої статті 267 ГПК України суд апеляційної інстанції безпосередньо наділений повноваженням за клопотанням учасника справи вирішувати питання про призначення експертизи.
Предметом доказування у цій справі є, зокрема, факт поставки ТОВ «Опттехторг» за договором №227 від 23.06.2025 товару неналежної якості вартістю 1 703 062,80 грн, що є підставою для застосування передбаченої підпунктом 8.2.1 договору відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 612,56 грн. Між сторонами існує принциповий спір щодо фактичного стану 177 одиниць трубопровідної арматури, поставленої за видатковою накладною №1407/1 від 14.07.2025. Позивач посилається на відсутність захисних заглушок, наявність задирів та інших пошкоджень сполучних і ущільнювальних поверхонь, невідповідність кількості отворів у фланцях, зазначення у паспортах матеріалу корпусу «сірий чавун СЧ18» замість передбаченого технічними вимогами «сірого чавуну СЧ20», а також на відсутність паспортів, технічних описів і посібників з експлуатації на частину товару. Відповідач, своєю чергою, заперечує наявність будь-яких недоліків та вважає поставлений товар якісним.
З`ясування відповідності фактичних характеристик трубопровідної арматури вимогам договору №227 від 23.06.2025, специфікації, встановлення наявності, характеру й істотності дефектів, можливості експлуатації продукції за призначенням, а також імовірних причин виникнення виявлених пошкоджень потребують спеціальних знань у галузі товарознавства та дослідження промислового обладнання. Суд не може самостійно визначити ці обставини на підставі лише фототаблиць, односторонніх актів і пояснень учасників справи, оскільки така оцінка виходила б за межі його правової компетенції та фактично означала б підміну експерта судом.
Посилання ТОВ «Опттехторг» на недоведеність позивачем взаємної суперечливості наявних доказів спростовується змістом матеріалів справи. Акти вхідного контролю від 14.08.2025, 15.08.2025, 18.08.2025 та 19.08.2025, акт приймання №1 від 02.09.2025, вимога №05-1/1576 від 26.08.2025, фототаблиці й перша частина експертного висновку від 24.02.2026 містять відомості про невідповідність товару встановленим вимогам. Натомість у запереченнях №967 від 29.08.2025, листі №990 від 03.09.2025 та поданих до суду поясненнях відповідач заперечує факт поставки неякісної продукції. Отже, матеріали справи містять протилежні за змістом відомості щодо обставин спору, усунути суперечності між якими без застосування спеціальних знань неможливо.
Колегія суддів відзначає, що надана позивачем перша частина експертного висновку від 24.02.2026 також не усуває потреби у призначенні судової експертизи. Суд першої інстанції не визнав цей документ належним доказом, оскільки дослідження здійснено за фотознімками, без безпосереднього огляду та ідентифікації товару, а у висновку не відображено умови його зберігання. Таким чином, матеріали справи не містять повного висновку судового експерта, складеного за результатами безпосереднього дослідження спірної продукції, тоді як наявний документ викликає обґрунтовані сумніви щодо повноти дослідження. Це відповідає другій умові призначення експертизи, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 99 ГПК України.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що доводи відповідача про порушення АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» строків і порядку приймання товару, визначених Інструкцією П-7, стосуються оцінки доказів та вирішення спору по суті, однак самі собою не усувають необхідності встановлення фактичної якості поставленої продукції. Призначення експертизи не виправляє можливих порушень процедури приймання, не звільняє позивача від обов`язку довести належне зберігання й ідентифікацію товару та не визначає наперед обґрунтованість позовних вимог.
Поряд з цим, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що спірний товар вже використовувався та не може бути ідентифікований, оскільки такі твердження не підтверджені належними доказами. Видаткова накладна №1407/1 від 14.07.2025, товарно-транспортна накладна №1 від 14.07.2025, специфікація, акти вхідного контролю та складена позивачем таблиця містять відомості про найменування, марки, технічні характеристики й кількість продукції. Достатність цих даних для ідентифікації об`єктів дослідження має визначити експерт під час безпосереднього огляду. Якщо внаслідок використання, зміни стану або відсутності товару проведення дослідження виявиться неможливим, експерт відповідно до статей 99, 100 ГПК України повинен повідомити про це суд. Отже, припущення відповідача про можливу неможливість проведення експертизи не є належною підставою для відмови в її призначенні.
Посилання ТОВ «Опттехторг» на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.01.2026, якою відмовлено у задоволенні клопотання АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» від 29.12.2025 про призначення експертизи, також не перешкоджає повторному вирішенню цього питання судом апеляційної інстанції. Така ухвала не має преюдиційного значення, не вирішує спору по суті та не обмежує передбачених статтею 267 ГПК України повноважень апеляційного суду. Більше того, необґрунтована відмова у призначенні експертизи є одним із доводів апеляційної скарги, а тому відповідне питання безпосередньо входить до меж апеляційного перегляду. Позивач послідовно заявляв про необхідність експертного дослідження спірного товару: подав відповідне клопотання в суді першої інстанції, оскаржив відмову в його задоволенні в апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2026 у справі №924/1226/25 та вже через два дні після відкриття апеляційного провадження ухвалою від 02.04.2026, а саме 04.04.2026, повторно звернувся з таким клопотанням. Наведене не свідчить про зловживання процесуальними правами.
Твердження відповідача про спрямованість клопотання на затягування набрання законної сили рішенням у справі №916/3834/25 та відстрочення оплати товару ґрунтуються на припущеннях. Наявність між сторонами інших господарських спорів, проведення закупівлі UA-2025-06-27-009543-a та попередні розбіжності щодо оплати продукції не спростовують необхідності встановлення її фактичної якості у справі №924/1226/25. Посилання на статтю 6 Конвенції та практику Європейського суду з прав людини щодо розгляду справи впродовж розумного строку також не змінюють цього висновку, оскільки проведення об`єктивно необхідної експертизи не є необґрунтованим затягуванням провадження. Дотримання розумного строку не може досягатися шляхом відмови від установлення обставин, які мають вирішальне значення для правильного розгляду спору.
Посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18 та від 27.04.2021 у справі №927/685/20 не підтверджують необхідності відмови у клопотанні. Правові висновки у вказаних постановах Верховного Суду зводяться до того, що експертиза призначається лише за наявності дійсної потреби у спеціальних знаннях і з урахуванням конкретних обставин справи. У справі №924/1226/25 така потреба встановлена, оскільки питання фактичної якості спеціального промислового обладнання є предметом доказування у даній справі, докази сторін суперечать один одному, а належне безпосереднє експертне дослідження товару раніше не проводилося.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи ТОВ «Опттехторг», викладені у запереченнях вих. №401 від 08.04.2026, не спростовують наявності передбаченої частиною першою статті 99 ГПК України сукупності умов для призначення судової товарознавчої експертизи. Проведення такої експертизи у даній справі є необхідним для встановлення відповідності фактично поставлених за видатковою накладною №1407/1 від 14.07.2025 товарів якісним характеристикам вказаній у специфікації, що є Додатком №1 до договору №227 від 23.06.2025, оскільки необхідними спеціальними знаннями у сфері товарознавства, суд не володіє. Тому заперечення відповідача підлягають відхиленню, а клопотання АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» про призначення товарознавчої експертизи задоволенню.
Розділом IV Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 до об`єктів товарознавчої експертизи віднесено обладнання, сировину, споживчі та інші товари. До основних завдань такої експертизи належить визначення змін показників якості товарної продукції, відповідності її маркування, пакування, транспортування та зберігання встановленим вимогам. Орієнтовний перелік питань товарознавчої експертизи включає питання про те, чи відповідає якість виробу вимогам стандартів, технічних умов і наданим зразкам за органолептичними показниками. Отже, запропоноване позивачем питання за своїм змістом належить до предмета товарознавчої експертизи і не є питанням права.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Позивачем запропоновано суду в якості експертної установи обрати ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз" (04207, Україна, м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 21, корпус 3, офіс 7, код ЄДРПОУ 35199548). В свою чергу, відповідачем не запропоновано експертної установи.
Статтею 7 Закону України "Про судову експертизу" встановлено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
За приписами ст.10 зазначеного Закону судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому названим Законом.
Згідно з наведеними положеннями ГПК України та Закону України "Про судову експертизу" висновок експерта у господарській справі може бути наданий державною спеціалізованою установою, судовим експертом, який не є працівником такої установи та іншим фахівцем (експертом) з відповідної галузі знань у порядку та на умовах, визначених зазначеним Законом.
Враховуючи, що дослідження та встановлення обставин, які входять до предмета доказування у даній справі, потребують наявні у експерта спеціальні знання, суд вважає за необхідне враховуючи обставини даної справи, доручити проведення судової товарознавчої експертизи: судовим експертам ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз" (04207, Україна, м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 21, корпус 3, офіс 7, код ЄДРПОУ 35199548).
Згідно приписів ч.4 ст.99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Так, суд апеляційної інстанції в результаті дослідження питання запропонованого позивачем у справі з якого має бути проведена судова товарознавча експертиза враховуючи положення розділу IV Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 дійшов висновку ставить на вирішення судової товарознавчої експертизи наступне питання у власній редакції, а саме: Чи відповідає за органолептичними показниками якість товару вимогам стандартів, технічним умовам, поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" за видатковою накладною №1407/1 від 14.07.2025 Акціонерному товариству "Херсонська теплоелектроцентраль" товар: засувка сталева клинова з висувним шпинделем 30с41нж 1,6 МПа (16 кгс/см2) Ду 50 у кількості 71 штуки; засувка чавунна паралельна дводискова з висувним шпинделем 30ч6бр 1,0 МПа (10 кгс/см2) у кількості 86 штук; клапан (вентиль) запірний фланцевий 15нж58бк 1,6 МПа (16 кгс/см2) Ду 80 у кількості 10 штук; клапан запірний сталевий фланцевий 15нж65нж 1,6 МПа (16 кгс/см2) Ду 100 у кількості 10 штук, вказаних у специфікації, що є додатком №1 до договору №227 на поставку товарів від 23.06.2025?
Для проведення судової товарознавчої експертизи направити ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз" матеріали господарської справи №924/1226/25, в яких міститься документація з вихідними даними для вирішення поставлених питань.
Попередити експертів про відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 7 ст. 99 ГПК України призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями (ч.7 ст.100 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання.
Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, до вирішення спору по суті, покласти на позивача. Суд зазначає, що остаточний розподіл судових витрат буде проведений відповідно до ст.129 ГПК України під час ухвалення судового рішення після закінчення судового розгляду.
Оскільки проведення судової товарознавчої експертизи потребує безпосереднього дослідження значної кількості промислового обладнання, вивчення матеріалів справи та технічної документації, що унеможливлює подальший апеляційний розгляд до отримання експертного висновку, провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 228 та пункту 6 частини першої статті 229 ГПК України підлягає зупиненню на час проведення судової експертизи до отримання результатів судової експертизи та повернення матеріалів справи №924/1226/25 до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Керуючись статтями 99, 100, 228, 229, 234, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про призначення судової товарознавчої експертизи у справі №924/1226/25 задовольнити.
2. Призначити у справі №924/1226/25 судову товарознавчу експертизу.
3. Проведення товарознавчої експертизи доручити судовим експертам ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз" (04207, Україна, м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 21, корпус 3, офіс 7, код ЄДРПОУ 35199548).
4. На вирішення судової товарознавчої експертизи поставити наступне питання:
- чи відповідає за органолептичними показниками якість товару вимогам стандартів, технічним умовам, поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Опттехторг» за видатковою накладною №1407/1 від 14.07.2025 Акціонерному товариству «Херсонська теплоелектроцентраль» товар: засувка сталева клинова з висувним шпинделем 30с41нж 1,6 МПа (16 кгс/см2) Ду 50 у кількості 71 штуки; засувка чавунна паралельна дводискова з висувним шпинделем 30ч6бр 1,0 МПа (10 кгс/см2) у кількості 86 штук; клапан (вентиль) запірний фланцевий 15нж58бк 1,6 МПа (16 кгс/см2) Ду 80 у кількості 10 штук; клапан запірний сталевий фланцевий 15нж65нж 1,6 МПа (16 кгс/см2) Ду 100 у кількості 10 штук, вказаних у специфікації, що є додатком №1 до договору №227 на поставку товарів від 23.06.2025?
5. Матеріали справи №924/1226/25 направити судовим експертам ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз" (04207, Україна, м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 21, корпус 3, офіс 7, код ЄДРПОУ 35199548).
6. Оплату вартості судової товарознавчої експертизи покласти на Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" з подальшим розподілом цих витрат за результатами розгляду справи №924/1226/25.
7. Зобов`язати Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" сплатити рахунок на оплату проведення судової експертизи протягом 5 банківських днів після його отримання, докази оплати надати до суду.
8. Попередити судових експертів ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз" (04207, Україна, м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 21, корпус 3, офіс 7, код ЄДРПОУ 35199548) про кримінальну відповідальність згідно ст. ст. 384, 385 Кримінального Кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
9. Провадження у справі №924/1226/25 зупинити на час проведення судової експертизи (до отримання результатів судової експертизи та повернення матеріалів справи №924/1226/25 до Північно-західного апеляційного господарського суду).
10. Копії ухвали направити учасникам справи та судовим експертам ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз" (04207, Україна, м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 21, корпус 3, офіс 7, код ЄДРПОУ 35199548).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений "16" липня 2026 року
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Олексюк Г.Є.