ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження: 22-ц/819/1186/26
Єдиний унікальний номер справи: 766/15515/25
У Х В А Л А
про поновлення строку на апеляційне оскарження
та залишення апеляційної скарги без руху
20 липня 2026 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Склярської І.В., суддів: Воронцової Л.П., Майданіка В.В. вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2026 року (під головуванням судді Шестакової Я.В..) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
25 травня 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області ухвалив у зазначеній справі рішення, на яке ОСОБА_2 подано апеляційна скарга, сформована в системі «Електронний суд» 15 липня 2026 року, в якій просить, зокрема, поновити строк на апеляційне оскарження.
Вказана апеляційна скарга зареєстрована судом апеляційної інстанції 16 липня 2026 року.
Відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З ЄДРСР вбачається, що 25 травня 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області ухвалив рішення.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказав, що повний текст оскаржуваного рішення було доставлено до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» відповідача 18 червня 2026 року.
Відділом діловодства, розгляду звернень, запитів та забезпечення доступу до публічної інформації Херсонського апеляційного суду складено Акт №60 від 16 липня 2026 року, в якому встановлено, що в апеляційній скарзі по справі №766/15515/25, яка надійшла до Херсонського апеляційного суду через систему «Електронний суд» від скаржника ОСОБА_1 , відсутні додатки до апеляційної скарги у кількості 2 шт.
Судом апеляційної інстанції перевірено за допомогою підсистеми "Електронний суд", що рішення суду першої інстанції доставлено апелянту 18 червня 2026 року о 20:06 год.
Враховуючи дату отримання рішення суду першої інстанції апелянтом - 18 червня 2026 року, строк на апеляційне оскарження, підлягає поновленню.
Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з частині п`ятою статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
За правилом частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Постановою КМУ №270 від 05.03.2009 року затверджені Правила надання послуг поштового зв`язку, які визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.
Відповідно до пункту 19 Правил надання послуг поштового зв`язку, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. (п. 59 Правил надання послуг поштового зв`язку).
Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв`язку встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Апеляційна скарга ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ" подана керівником електронній формі через електронний кабінет.
Разом з тим, в силу вищенаведених норм, не надано доказів надсилання апеляційної скарги іншим учасникам справи, яким відповідно до положень ст. ст. 42, 48 ЦПК України, є позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» та надсилання останньому здійснюється у електронному вигляді через електронний кабінет.
Крім цього, скаржником при подачі апеляційної скарги не сплачено судовий збір. При цьому апелянтом вказано, що він у даній справі є споживачем за договором про споживчого кредиту, а спір виник саме з правовідносин щодо надання фінансової послуги споживачу, у зв`язку з чим на підставі частини 2 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів » просив звільнити його від сплатим судового збору за подання апеляційної скарги.
Посилання як на підставу для звільнення від сплати судового збору на положення ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», є необґрунтованим, а тому відхиляється судом.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі №761/24881/16-ц зазначила, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів. Велика Палата констатувала, що стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору. Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді.
Отже, Велика Палата Верховного Суду визначила єдиний підхід щодо застосування судами норм матеріального права під час визначення, чи звільнена особа від сплати судового збору за звернення до суду із позовом на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», сформулювавши, що виключно позивачі - споживачі у таких справах звільняються від справляння судового збору на всіх стадіях судового розгляду.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 160/15864/20 зазначено, що стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб`єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об`єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій.
Ураховуючи наведене, споживачі звільняються від сплати судового збору на всіх стадіях цивільного процесу у випадку, якщо вони є позивачами і звертаються до суду з позовами про захист прав споживачів.
Зокрема, такої ж позиції дотримується Верховний Суд при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за подачу касаційної скарги особами, які не мають процесуального статусу позивача (ухвала від 10 січня 2023 року у справі №344/8736/21).
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернувся до відповідача ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості та договором споживчого кредиту.
Отже, з огляду на те, що предметом розгляду у цій справі є вимога про стягнення заборгованості, а не захист прав споживача, та враховуючи, що ОСОБА_1 в межах спірних правовідносин не є споживачем у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», підстави для звільнення його від сплати судового збору відсутні.
За таких обставин, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити, а тому вона зобов`язана сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду.
З ЄДРСР вбачається, що рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково, а саме:
- Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 4353204 від 14.03.2021 року в сумі 25828 (двадцять п`ять тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень 54 копійки, з яких: 10914 (десять тисяч дев`ятсот чотирнадцять) гривень - сума заборгованості за основним боргом; 14914 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот чотирнадцять) гривень 54 копійки - сума заборгованості за відсотками;
- Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2289 (дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять) гривень 41 копійку в рахунок сплаченого при зверненні в суд судового збору.
- В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (чинний на час подання позову до суду першої інстанції) встановлено, що станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 грн.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI з послідуючими змінами за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір справляється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За вимогу майнового характеру, судовий збір в суді першої інстанції мав бути сплачений, з урахуванням вимог Закону України «Про судовий збір» та враховуючи, що 1 % ціни позову в розмірі 3028 грн.
Враховуючи, що апеляційна скарга на рішення суду підлягає сплаті судовим збором за ставкою 150 відсотків ставки (п. 1.6 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"), що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, судовий збір при поданні апеляційної скарги, складає 3633 грн. 60 коп.(3028 грн. * 150 % * 0,8) .
Таким чином, апелянту необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 3633 грн.60 коп.
Суд звертає увагу, що відповідно ч. ч. 1, 4 ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 14 ЦПК України).
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Отже, скаржнику всі документи будуть направлятися в їх електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, а не у паперовому вигляді.
Одночасно, суд вважає за необхідне витребувати матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
Керуючись статтями 356-357 ЦПК України, суд,
постановив:
Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2026 року.
Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2026 року - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для подачі до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для:
- сплати судового збору у розмірі 3633 грн.60коп. за платіжними реквізитами Херсонського апеляційного суду («Отримувач коштів: ГУК у Херсон обл/Херсон р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959517; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу»)
- направлення іншим сторонам (позивачу) копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення (у електронному вигляді через електронний кабінет);
Сплата судового збору підлягає підтвердженню оригіналом платіжного документа.
Відповідні документи скаржник має подати до Херсонського апеляційного суду (адреса: вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1-а, м. Херсон), або в електронній формі через електронний кабінет, з посиланням на номер провадження № 22-ц/819/1186/26
Роз`яснити, що невиконання у встановлений строк вимог ухвали суду, є підставою для визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення.
Витребувати з Херсонського міського суду Херсонської області матеріали цивільної справи №766/15515/25 позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Матеріали цивільної справи необхідно направити в строк, протягом 2 днів з моменту отримання цієї ухвали, на адресу Херсонського апеляційного суду, з посиланням на номер провадження 22-ц/819/1186/26 судді Склярській І.В.
Копію ухвали направити до Херсонського міського суду Херсонської області (електронна адреса inbox@ksm.ks.court.gov.ua) та скаржнику, для відома та виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий І.В. Склярська
Судді: Л.П. Воронцова
В.В.. Майданік