КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
16 липня 2026 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/13249/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),
суддів: Шкоріної О. І., Саліхова В. В.,
при секретарі Мудрак Р. Р.
за участі:представника позивача - адвоката Данилова Ю. В. ,
представника апелянта - особи, що не приймала участь у справі - адвоката Кузьменка М. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Кузьменка Михайла Володимировича, в інтересах особи, що не приймала участь у справі ОСОБА_1 ,
на рішення Дніпровського районного суду міста Києва у складі судді Яровенко Н. О.
від 13 листопада 2025 року
у цивільній справі № 755/10759/25 Дніпровського районного суду міста Києва
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_3 ,
третя особа П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора
про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,
У С Т А Н О В И В:
В червні 2025 року позивач звернулась в суд з позовом до територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини в якому просив визначити додатковий строк для прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті померлої матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці. В ході судового розгляду замінено відповідача ОСОБА_3 .
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ії матір - ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Після звернення до нотаріуса позивачу було повідомлено, що позивач пропустила строк звернення із заявою про прийняття спадщини.
Поважність пропуску позивач обґрунтовувала тим, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, та введеним військовим станом, позивачка з 2023 року проживає за межами України, в Болгарії. З метою вчинення дій щодо своєчасного прийняття спадщини, до спливу шести місяців з дня смерті спадкодавця, 21.03.2025 позивачка повернулась в Україну, що підтверджується відомостями із закордонного паспорту та звернулась до П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори, де їй 22.04.2025 було надано запити для отримання інформації про місце реєстрації померлої та осіб, що були зареєстровані разом з нею. Коли позивачка отримала відповіді на запити, зателефонувала до нотаріальної контори, де їй призначили час для прийому на 17.05.2025. Під час прийому позивачці повідомили про те, що сплив шестимісячний термін для прийняття спадщини.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2025 року позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення суду Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2025 року та протокольну ухвалу того ж суду від 27 жовтня 2025 року залишено без змін.
В апеляційній скарзі адвокат Кузьменко М. В., в інтересах особи, що не приймала участь у справі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Судовий збір за подання апеляційної скарги стягнути з позивача.
Стверджує, що рішення ухвалене про його права та інтереси без залучення його до участі у справі. Зазначає, що спадковим майном після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 прабабусі ОСОБА_4 є двокімнатна квартира номер АДРЕСА_2 . Звертає увагу на те, що його батько ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги за правом представлення, проте вчасно заяви про прийняття спадщини не подав, у зв`язку з чим право спадкування за законом п`ятої черги виникло у самого апелянта. Наголошує, що на момент пред`явлення позову та ухвалення оскаржуваного рішення він був неповнолітнім, оскільки народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому відповідно до частини четвертої статті 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину автоматично. Скаржник стверджує, що позивачка ОСОБА_2 свідомо приховала від суду його існування та зловживала процесуальними правами, пред`явивши позов до неналежного відповідача. Зазначає, що задоволенням позову та наданням позивачці додаткового строку суд фактично позбавив його права власності на спадкове майно. Посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.03.2026 у справі № 922/5241/21 про те, що ухвалення рішення про права та інтереси осіб, які не були залучені до участі у справі, є самостійною та обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходив.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта - особи, що не приймала участь у справі - адвокат Кузьменко М. В. підтримав апеляційну скаргу із викладених у ній підстав та доводів.
Представника позивача - адвокат Данилов Ю. В., проти задоволення апеляційної скарги заперечив, зазначаючи, що судовим рішенням не вирішувались права апелянта.
Інші учасники не з`явились, причин неявки не повідомили, про дату, час, місце розгляду справи сповіщені належним чином.
Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., пояснення представника апелянта - особи, що не приймала участь у справі - адвоката Кузьменка М. В., представника позивача - адвоката Данилова Ю. В., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка ОСОБА_2 є донькою померлої ОСОБА_4 та належить до спадкоємців першої черги за законом після її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановивши, що позивачка пропустила встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини лише на вісім днів через поважні причини, пов`язані з її проживанням у Болгарії з 2023 року внаслідок військової агресії проти України та введенням воєнного стану, суд дійшов висновку про наявність об`єктивних та істотних перешкод для своєчасного подання заяви. Суд врахував, що позивачка повернулася в Україну до спливу строку спадкування, а саме 21.03.2025, та вчиняла активні дії для оформлення спадщини, отримуючи нотаріальні запити, проте через черги прийом їй було призначено нотаріусом на 17.05.2025, коли строк уже закінчився. Оцінивши матеріали спадкової справи, з яких вбачається, що інший спадкоємець ОСОБА_3 також пропустив строк і отримав відмову нотаріуса, суд першої інстанції визнав позовні вимоги обґрунтованими та визначив ОСОБА_2 додатковий строк тривалістю два місяці з часу набрання рішенням законної сили.
Відповідно до положень статті 352 ЦПК України право на апеляційне оскарження рішення суду мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Якщо після відкриття апеляційного провадження за скаргою такої особи буде встановлено, що судовим рішенням питання про її права та інтереси не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 707/3085/21).
Доводи апелянта ОСОБА_1 та його представника про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції порушує його права на спадкування, оскільки він як неповнолітній вважається таким, що прийняв спадщину автоматично, є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права.
За змістом статті 1266 ЦК України внуки та правнуки спадкодавця спадкують за законом лише ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім батькам чи дідам, якби вони померли до дня відкриття спадщини. Оскільки батько апелянта, ОСОБА_3 , був живим на момент смерті спадкодавиці ОСОБА_4 , у неповнолітнього ОСОБА_1 не виникло права на спадкування у першій черзі за правом представлення. Заявник за ступенем споріднення може належати лише до п`ятої черги спадкоємців за законом як інший родич четвертого ступеня споріднення відповідно до статті 1265 ЦК України.
Згідно зі статтею 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців одержує право на спадкування виключно у разі відсутності спадкоємців попередніх черг, їх усунення від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Матеріалами справи підтверджується, що спадкоємці першої черги за законом існують, від спадщини у встановленому порядку не відмовлялися та вчиняють активні дії для реалізації своїх прав, а сам по собі пропуск ними шестимісячного строку не означає їх відсутність чи відмову від спадщини і не породжує автоматичного права на спадкування у членів наступних черг.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що за своєю правовою природою рішення суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України не є актом, який встановлює право власності на майно, не визначає часток спадкоємців і не позбавляє інших осіб права на спадкування, а лише усуває процедурні перешкоди для звернення до нотаріуса, який і здійснює подальше визначення кола спадкоємців.
Таким чином, оскаржуване рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2025 року безпосередньо не вирішувало питань про права, свободи, інтереси чи обов`язки ОСОБА_1 , а його правовий зв`язок із предметом спору є виключно гіпотетичним і не свідчить про наявність очевидного й безумовного порушення його прав.
Зважаючи на викладене, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю з підстав визначених статтею 362 ЦПК України, оскільки оскаржуваним судовим рішенням питання про його права та обов`язки не вирішувалося.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 362, 381 ЦПК України суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Кузьменка Михайла Володимировича, в інтересах особи, що не приймала участь у справі ОСОБА_1 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2025 року - закрити.
Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 20 липня 2026 року.
Судді Є. П. Євграфова
О. І. Шкоріна
В. В. Саліхов