КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
22 липня 2026 року
м. Київ
провадження № 22-з/824/972/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),
суддів: Шкоріної О. І., Саліхова В. В.,
розглянув заяву адвоката Кузьменка Михайла Володимировича, в інтересах особи, яка не приймала участь у справі ОСОБА_1 ,
про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного суду від 16 червня 2026 року
та в ухвалі Київського апеляційного суду від 16 липня 2026 року
у цивільній справі № 755/10759/25 Дніпровського районного суду міста Києва
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_3 ,
третя особа П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора
про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,
У С Т А Н О В И В:
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Кузьменка Михайла Володимировича, в інтересах особи, що не приймала участь у справі ОСОБА_1 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2025 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 липня 2026 року доповнення до апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2025 року, подані адвокатом Кузьменком Михайлом Володимировичем, в інтересах особи, що не приймала участь у справі ОСОБА_1 , повернуто скаржнику.
17 липня 2026 року від адвоката Кузьменка Михайла Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про виправлення описок у зазначених судових рішеннях. На обґрунтування заяви адвокат вказує, що в мотивувальних частинах ухвал апеляційного суду помилково вказано про обізнаність самого неповнолітнього апелянта ОСОБА_1 щодо наявності оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Заявник стверджує, що в апеляційній скарзі зазначалося про те, що саме батько апелянта - ОСОБА_3 , який перебуває в зоні бойових дій, після 02.06.2026 довідався про неналежне оскарження рішення суду в інтересах його неповнолітнього сина. З огляду на викладене заявник просить усунути описки шляхом викладення абзаців мотивувальних частин ухвал у відповідній редакції.
Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
За своєю правовою природою описка є механічною, синтаксичною чи граматичною помилкою у правописі, розділових знаках, написанні прізвищ, імен, дат або цифрових значень, допущеною під час письмово-вербального викладу тексту судового рішення, яка має істотний характер і може утруднити його розуміння чи виконання.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2025 у справі № 916/992/25 (провадження № 12-46гс25), інструмент виправлення описок застосовується судом виключно з метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного, тобто неюридичного та непроцесуального характеру. Виправлення описки не може змінювати суті судового рішення чи його змісту, а також не може ґрунтуватися на переоцінці обставин справи чи дослідженні нових доказів. Ухвала про виправлення описки є невід`ємною частиною процесуального документа, до якого ці виправлення вносяться, не змінюючи при цьому ні суті цього документа, ні підстав, якими його обґрунтовано. Зміна суті судового рішення під виглядом внесення виправлень ухвалою про виправлення описки суперечить процесуальному закону.
Зважаючи на сформовану правову позицію Великої Палати Верховного Суду, апеляційний суд зазначає, що аналіз заяви адвоката Кузьменка М. В. свідчить про те, що заявник під виглядом виправлення описок ставить питання про зміну викладеного судом змісту доводів апеляційної скарги та оцінки обставин справи щодо суб`єкта, який дізнався про рішення суду першої інстанції.
Викладення в судовому рішенні встановлених фактів, аргументів сторін та їх кваліфікація є результатом процесуальної діяльності суду з оцінки доказів і матеріалів справи, проведеної на момент прийняття відповідних процесуальних рішень. Такі формулювання становлять внутрішній зміст мотивувальної частини ухвал і відображають міркування суду щодо обставин справи, а не є технічною чи механічною помилкою, допущеною під час виготовлення тексту.
Приписи статті 269 ЦПК України виключають можливість коригування мотивів, міркувань та оцінок суду під виглядом виправлення описки. Незгода учасника справи з інтерпретацією його доводів чи оцінкою обставин, наведеною в мотивувальних частинах ухвал, не свідчить про наявність описки в розумінні процесуального закону та може бути предметом перевірки судом вищої інстанції в порядку оскарження судових рішень.
Оскільки факт допущення апеляційним судом описок технічного чи механічного характеру під час постановлення ухвал від 16 червня 2026 року та від 16 липня 2026 року не підтвердився, підстави для застосування механізму, передбаченого статтею 269 ЦПК України, відсутні, а відтак, у задоволенні заяви адвоката Кузьменка Михайла Володимировича, в інтересах особи, яка не приймала участь у справі ОСОБА_1 , слід відмовити.
Керуючись статтею 269 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Відмовити у задоволені заяви адвоката Кузьменка Михайла Володимировича, в інтересах особи, яка не приймала участь у справі ОСОБА_1 , про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного суду від 16 червня 2026 року та в ухвалі Київського апеляційного суду від 16 липня 2026 року.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді Є. П. Євграфова
О. І. Шкоріна
В. В. Саліхов