Справа № 521/12096/26
Номер провадження № 2/521/8197/26
УХВАЛА
20 липня 2026 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Шевчук Н.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Логістик» (ел. пошта [пошта прихована], тел.[телефон приховано], вул. Боровського Миколи, 37 Ю, м. Одеса, 65031, ЄДРПОУ 45759371) про стягнення заборгованості та моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
У липні 2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси від представника ОСОБА_1 - адвоката Погібка О.О. надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Логістик», у якій позивач просить суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРИДІАН ЛОГІСТІК" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з травня 2026 року по 11 липня 2026 року у розмірі 104 966,67 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРИДІАН ЛОГІСТІК" на користь ОСОБА_1 заборгованість за невиплачену відпустку та вихідну допомогу у розмірі 67 000,00 грн. та заборгованість за придбання обладнання для вантажного автомобілю у розмірі 64 000,00 грн., стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРИДІАН ЛОГІСТІК" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн.; вирішити питання про розподіл судових витрат у справі та розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Зокрема, обґрунтовуючи вимоги позову, представник позивача зауважив, що 25.05.2026 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕРИДІАН ЛОГІСТІК" було укладено трудовий договір на посаду водія вантажного сідлового тягача та погоджено за домовленістю, що оплата праці позивача складає 67000 грн. на місяць. Проте, як вказано позивачем, станом на 11.07.2026 року заробітна плата йому виплачена не була з 25.05.2026 року; трудову книжку позивачу не видано, не надано вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку.
При цьому, як наголосив позивач, він є учасником бойових дій, трудовий договір між ним та відповідачем не припинено.
Відтак, зважаючи на те, що роботодавець своїх зобов`язань щодо виплати заробітної плати не виконує, позивач вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на свою користь моральної шкоди у нарахованому ним розмірі.
Одночасно з цим, позивач зауважив, що просить суд звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", як учасника бойових дій.
На підтвердження своєї правової позиції позивачем надано додатки до позову, серед яких наявні документи іншомовного походження (складені турецькою мовою).
Після надходження заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.
14.07.2026 року цивільна справа №521/12096 надійшла у провадження судді Шевчук Н.О.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд виснує, що позовна заява ОСОБА_1 подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України, у зв`язку з чим потребує залишенню без руху, виходячи з такого.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України)
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
У даному разі, як встановлено судом, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за заробітною платою, за придбання обладнання для вантажного автомобіля, моральної шкоди.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Також, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У даному разі, судом встановлено, що позивачем до позову додано низку документів іншомовного походження, а відтак, позивачу слід надати суду належним чином засвідчений переклад українською мовою вказаних документів.
Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, судом встановлено, що предметом позову є позовні вимоги про стягнення заробітної плати, за подання яких відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі звільнені від сплати судового збору; позовні вимоги про стягнення заборгованості за придбання обладнання для вантажного авто у розмірі 64000 грн. та моральної шкоди у розмірі 200000 грн., за які позивачем судовий збір не сплачено.
При цьому, суд зауважує, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на усі заявлені вимоги позивача в усіх судових інстанціях.
Так, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 28.11.2018 року у справі № 761/11472/15-ц дійшов до висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, яка визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою. А тому за неї підлягає сплаті судовий збір як за позовну вимогу майнового характеру згідно з абз. 3 пп. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом із матеріалів позову встановлено, що позивач, посилаючись на п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», вважає, що він звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення заборгованості за придбання обладнання для вантажного авто у розмірі 64000 грн. та моральної шкоди у розмірі 200000 грн.
Суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору, тобто від сплати судового збору звільняються - учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У ст. 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд, враховуючи предмет та підстави позову, не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення заборгованості за придбання обладнання для вантажного авто у розмірі 64000 грн. та моральної шкоди у розмірі 200000 грн.
Тобто, актуальною на даний час залишається позиція, зокрема, Верховного Суду, що судовий збір не сплачується, якщо спір стосується захисту прав позивачів саме як УБД та прирівняних до них осіб (постанова ВП ВС від 12.02.2020 року у справі № 545/1149/17).
Інших клопотань, зокрема, про розстрочення, звільнення від сплати судового збору позивачем заявлено не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із пп. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, позивач має сплатити судовий збір за подання позовної заяви про стягнення заборгованості за придбання обладнання для вантажного авто та моральної шкоди у розмірі 2640 грн., а з урахуванням того, що позов подано через підсистему «Електронний Суд» з урахування коефіцієнту - 0,8 - 2112 грн.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Виходячи з вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Логістик» (ел. пошта [пошта прихована], тел.[телефон приховано], вул. Боровського Миколи, 37 Ю, м. Одеса, 65031, ЄДРПОУ 45759371) про стягнення заборгованості та моральної шкоди - залишити без руху.
ОСОБА_1 усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки зазначені в ухвалі суду протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк, виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, така заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.3 ст. 185 ЦПК України).
Копію ухвали про залишення заяви без руху направити заявнику до виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Шевчук