УХВАЛА
20 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 915/1905/23
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случ О. В.
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія"
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2025 (суддя Олейняш Е. М.)
і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 (головуюча суддя Богатир К. В., судді Поліщук Л. В., Таран С. В.)
у справі № 915/1905/23
за позовом Миколаївської обласної прокуратури
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія"
про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю товару та стягнення безпідставно сплачених коштів,
ВСТАНОВИВ:
30.06.2026 скаржник подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2025 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 у справі № 915/1905/23.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну немайнову вимогу.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлено в розмірі 2 684 грн (позов було подано у 2023 році).
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
18.04.2025 рішенням Господарського суду Миколаївської області, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026, позовні вимоги задоволено частково.
Як убачається з касаційної скарги скаржник просить скасувати рішення і постанову повністю.
Предметом позову у цій справі є (1) визнання недійсною додаткової угоди від 01.02.2021 № 2 до договору № 44/390 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020, укладену між Миколаївською обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", (2) визнання недійсною додаткової угоди від 11.03.2021 № 4 до договору № 44/390 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020, укладену між Миколаївською обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", (3) визнання недійсною додаткової угоди від 24.05.2021 № 5 до договору № 44/390 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020, укладену між Миколаївською обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", (4) визнання недійсною додаткової угоди від 27.07.2021 № 6 до договору № 44/390 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020, укладену між Миколаївською обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" і (5) стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" на користь Миколаївської обласної прокуратури кошти в сумі 145 239,47 грн.
Отже, згідно з вимогами касаційної скарги та приписами Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений у розмірі 26 840 грн.
При цьому, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Правова позиція щодо необхідності застосування частини третьої статті 4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 916/228/22.
Таким чином, з огляду на те, що касаційну скаргу скаржник подав в електронній формі через систему "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, отже належною до сплати сумою судового збору є 26 840 грн.
Проте, скаржник до матеріалів касаційної скарги додав платіжну інструкцію від 30.06.2026 № 17894 про сплату судового збору у розмірі 17 177,70 грн, що не може вважатися належним доказом про сплату судового збору у відповідному розмірі, з урахуванням вимог касаційної скарги.
Таким чином, у зв`язку з відсутністю в матеріалах касаційної скарги документів, що підтверджують сплату (доплату) судового збору, скаржникові необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на надання доказів про сплату (доплату) судового збору у розмірі 4 294,30 грн та/або уточнити вимоги касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2025 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 у справі № 915/1905/23 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Случ