Ухвала № 138362814 у справі № 916/121/25 від 20.07.2026

УХВАЛА

20 липня 2026 року

м. Київ

cправа № 916/121/25

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" (далі- Товариство)

на рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2025,

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 та

додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Друзенко Ірини Борисівни

до: 1) Товариства;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопостачальник"

про визнання дій неправомірними, відновлення становища, яке існувало до порушення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство 29.06.2026 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2025, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 у справі № 916/121/25 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Зміст касаційної скарги свідчить про те, що як на підставу для касаційного оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування, зокрема пунктів 8.2.5, 8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, пунктів 6.5.4, 6.5.5, 6.5.7, 6.5.10, 8.6.20 Кодексу комерційного обліку електричної енергії .

Разом з тим у скарзі скаржник просить також скасувати і додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026, однак скарга не містить обґрунтування підстав з посиланням на відповідний пункт частини другої статті 287 цього Кодексу для оскарження вказаної додаткової постанови у цій справі.

З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить належного обґрунтування передбачених частиною другою статті 287 ГПК України підстав для оскарження додаткового рішення першої інстанції у цій справі.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору, встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позов у цій справі був поданий у 2025 році про:

- визнання дій Товариства по проведенню донарахування Фізичній особі-підприємцю Друзенко Ірині Борисівні обсягів за розподіл електричної енергії в обсязі 207942 кВт/год, нарахованих за період 02.04.2024 по 01.10.2024, неправомірними;

- зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів Фізичної особи-підприємця Друзенко Ірини Борисівни шляхом проведення зняття (коригування, скасування, заміни) обсягів (сертифікованих даних) комерційного обліку щодо обсягів розподіленої електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №026400-4 від 20.11.2018 в обсязі 207942 кВт/год., нарахованих за період 02.04.2024 по 01.10.2024 з комерційного обліку електричної енергії на електронній платформі Marketmanagementsystem (MMS) в реєстрі споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопостачальник";

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопостачальник" вчинити дії, а саме: на підставі оновлених сертифікованих даних від Товариства комерційного обліку по точці комерційного обліку Фізичної особи-підприємця Друзенко Ірини Борисівни щодо перерахунку розміру плати за спожиту електричну енергію за період з 02.04.2024 по 01.10.2024.

Згідно з приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року визначений у розмірі 3028,00 грн.

Так, згідно з рішенням Господарського суду Одеської області від 10.07.2025, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 у цій справі, позов задоволено частково:

зобов`язано Товариство відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів Фізичної особи-підприємця Друзенко Ірини Борисівни шляхом проведення зняття (коригування, скасування, заміни) обсягів (сертифікованих даних) комерційного обліку щодо обсягів розподіленої електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №026400-4 від 20.11.2018 в обсязі 207942 кВт/год, нарахованих за період 02.04.2024 по 01.10.2024, з комерційного обліку електричної енергії на електронній платформі Marketmanagementsystem (MMS) в реєстрі споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопостачальник";

зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергопостачальник" вчинити дії щодо перерахунку розміру плати за спожиту електричну енергію за період з 02.04.2024 по 01.10.2024 на підставі оновлених сертифікованих даних комерційного обліку від Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі по точці комерційного обліку Фізичної особи-підприємця Друзенко Ірини Борисівни.

У задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто з Товариства на користь Фізичної особи-підприємця Друзенко Ірини Борисівни 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до частини четвертої статті 6 вказаного Закону якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як свідчить зміст касаційної скарги, скаржник не погоджується рішенням суду першої та постановою суду апеляційної інстанцій у частині задоволених позовних вимог щодо зобов`язання Товариства відновити становище, яке існувало до порушення та зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку розміру плати за спожиту електричну енергію, просить їх скасувати та ухвалити у відповідній частині нове рішення про відмову в позові.

Отже, враховуючи викладене, при поданні цієї касаційної скарги з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, який підлягає застосуванню, мав бути сплачений судовий збір як за дві немайнові вимоги у розмірі 9 689, 60 грн (3028,00*2*200%*0,8).

Разом з тим відповідно до частини першої статті 6 Закону судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу. Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі. Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов`язкові реквізити касового документа.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 вказаного Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Правління Національного банку України згідно з постановою від 29.07.2022 №163 затвердило Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), яка визначає порядок ініціювання платіжних операцій з рахунків користувачів платіжних послуг, що відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку; обов`язкові реквізити платіжної інструкції, на підставі якої ініціюється платіжна операція з рахунку користувача, та вимоги щодо їх заповнення; порядок виконання надавачами платіжних послуг кредитового переказу коштів, дебетового переказу коштів за згодою платника та дебетового переказу коштів без згоди платника; порядок виконання надавачами платіжних послуг заходів щодо арешту коштів на рахунках користувачів; особливості виконання надавачами платіжних послуг миттєвого кредитового переказу.

Зміст пункту 37 вказаної Інструкції свідчить про те, що одним із обов`язкових реквізитів платіжної інструкції є "Призначення платежу".

Пунктом 41 Інструкції передбачено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Тобто, одним із реквізитів платіжного документа про сплату судового збору є "Призначення платежу", який заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу і який має містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Отже, необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а у цьому випадку касаційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна касаційна скарга, а також дата судового рішення апеляційного господарського суду, яке оскаржується.

Суд зауважує, що на офіційному вебсайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.

Однак до касаційної скарги скаржником додано платіжну інструкцію від 11.06.2026 №4603703, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 9 689, 60 грн, в якій у графі "призначення платежу" зазначено: "Тип:22030100 Інфо запису:1[телефон приховано]; СЗ, позовом Друзенко І.Б. на пост.02.06.2026 Верховний суд (Кас.госп.суд)БЕЗ ПДВ ((4603703))".

З огляду на викладене вказана платіжна інструкція від 11.06.2026 №4603703 не може бути визнана належним доказом сплати судового збору саме у цій справі, оскільки не містить інформації про номер судової справи, у межах якої подається відповідна скарга, з огляду на що з останньої не вбачається, яка саме касаційна скарга оплачується судовим збором.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання касаційної скарги у новій редакції, в якій зазначити підстави, передбачені частиною другою статті 287 ПК України для оскарження додаткового постанови суду апеляційної інстанції від 22.06.2026 у цій справі, а також

надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у тому ж розмірі на реквізити, які зазначені на вебсайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях", із зазначенням обов`язкових реквізитів у призначенні платежу, а саме: інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга.

Разом з тим Суд звертає увагу скаржника, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, зокрема: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії встановлена Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" на рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2025, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 у справі № 916/121/25 залишити без руху.

2. Надати Акціонерному товариству "ДТЕК Одеські Електромережі" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Акціонерному товариству "ДТЕК Одеські Електромережі", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова