УХВАЛА
11 листопада 2026 року
м. Київ
cправа № 916/121/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючої), Власова Ю.Л. та Малашенкової Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Фізичної особи-підприємця Друзенко Ірини Борисівни (далі - ФОП Друзенко І.Б.) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" (далі- АТ "ДТЕК Одеські Електромережі")
на рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2025,
постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 та
додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026
у справі № 916/121/25
за позовом ФОП Друзенко І.Б.
до: 1) АТ "ДТЕК Одеські Електромережі";
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопостачальник" (далі - Товариство)
про визнання дій неправомірними, відновлення становища, яке існувало до порушення, зобов`язання вчинити певні дії.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Верховного Суду від 29.10.2026 касаційну скаргу АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2025, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 - без змін.
02.11.2026 до Верховного Суду через "Електронний суд" надійшла заява ФОП Друзенко І.Б. від 31.10.2026 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, у якому просила стягнути з АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" на користь ФОП Друзенко І.Б. понесені під час касаційного перегляду даної справи витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 48 000 грн.
ФОП Друзенко І.Б. до заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу на підтвердження понесених витрат надані такі документи:
- договір про надання правничої допомоги від 18.11.2024, укладеного ФОП Друзенко І.Б. (клієнт) та адвокатом Притулою А.С. (далі - Договір), відповідно до умов якого клієнт доручає адвокату, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати клієнту визначену цим Договором правову допомогу;
- додаткову угоду від 29.10.2026 №2 до Договору, відповідно до якої гонорар адвоката за представництво інтересів клієнта перед АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" в Південно-західному апеляційному господарському суді, Господарському суді Одеської області та в Верховному Суді (Касаційний господарський суд) встановлюється із розрахунку 1 година роботи - 4 000 грн підлягає сплаті наступним чином: 48 000 грн протягом 10 днів з дня ухвалення постанови у справі №916/121/25; у разі наявності залишку гонорару - протягом 20 днів з моменту набрання рішенням суду першої інстанції законної сили. Представництво інтересів клієнта в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у справі №916/121/25 включає в себе: підготовку та подання процесуальних документів для захисту інтересів клієнта, участь у судових засіданнях (в режимі відеоконференції) або особистої явки в засідання;
- акт виконаних робіт від 29.10.2026 відповідно до якого визначена така надана правова допомога:
правовий аналіз висновків касаційної скарги, попередні консультації із клієнтом (виконавець - адвокат Притула А.С.), час, витрачений на надання допомоги - 3 год., вартість - 12 000 грн;
написання та підготовка відзиву на касаційну скаргу (виконавець - адвокат Притула А.С.), час, витрачений на надання допомоги - 4 год., вартість - 16 000 грн;
підготовка та подання клопотання про участь в режимі відеоконференції (виконавець - адвокат Притула А.С.), час, витрачений на надання допомоги - 1 год., вартість - 4 000 грн;
прийнято участь у судовому засіданні 29.10.2026 у Верховному Суді, з часом очікування та витрат на дорогу адвоката (виконавець - адвокат Притула А.С.), час, витрачений на надання допомоги - 4 год., вартість - 16 000 грн.
Всього: 48 000 грн.
Квитанцією від 31.10.2026 № 9419070 підтверджується доставка заяви ФОП Друзенко І.Б. про ухвалення додаткового рішення в "Електронний кабінет" АТ "ДТЕК Одеські Електромережі".
Від АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" надійшла заява про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в якому зазначило, що заявлені позивачем витрати в сумі 48 000 грн є надмірним фінансовим навантаженням для відповідача, не відповідають критерію розумності і не є співмірними зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та обсягом наданих послуг, просить зменшити заявлений до стягнення з АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" розмір витрат на професійну правничу допомогу до 5 000 грн.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Практична реалізація згаданого принципу щодо відшкодування витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини третя, четверта статті 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та від 31.05.2022 у справі № 917/304/21);
- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18).
З матеріалів справи вбачається, що позивач у позовній заяві зазначила про усі судові витрати, які понесені або можуть бути понесені в судах всіх інстанцій, у тому числі зазначено і про витрати на правничу допомогу в сумі 40 000 грн.
Водночас, ФОП Друзенко І.Б. за наслідками розгляду касаційної скарги АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" ні у відзиві на касаційну скаргу, ні у судовому засіданні 29.10.2026, що підтверджується протоколом судового засідання у режимі відеоконференції № 7329317, не зробила заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, як і не зробила заяву про те, що докази на підтвердження їх понесення будуть подані нею протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Таким чином, у цій справі позивачем не заявлено до закінчення судових дебатів про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді касаційної інстанції, не дотримано вимог статті 129 ГПК України. Зазначене за висновками Суду порушує принципи змагальності та правової визначеності господарського судочинства.
Враховуючи вказане вище, Верховний Суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано процесуальних вимог стосовно заявлення до закінчення судових дебатів про необхідність розподілу судових витрат, тому у Суду відсутні підстави для ухвалення судового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу.
Керуючись статтями 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити Фізичній особі-підприємцю Друзенко Ірині Борисівні у задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/121/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова