УХВАЛА
21 липня 2026 року
м. Київ
справа № 207/6893/24
провадження № 61-8906ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Південного районного суду м. Кам`янського від 16 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним пункту 4.1. договору про надання правової допомоги № 12-23 від 10 квітня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.
У лютому 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовомдо ОСОБА_1 про визнання недійсним пункту 4.1. договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) № 12-23 від 10 квітня 2023 року.
Рішенням Південного районного суду м. Кам`янського від 16 вересня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 500 000, 00 грн відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним пункту 4.1. договору про надання правової допомоги № 12-23 від 10 квітня 2023 року задоволено. Визнано недійсним пункт 4.1. договору про надання правової допомоги № 12-23 від 10 квітня 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 968, 96 грн.
Додатковим рішенням Південного районного суду м. Кам`янського від 28 січня 2026 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання стягнення судових витрат по оплаті професійної правничої допомоги задоволено частково. Доповнено рішення Південного районного суду м. Кам`янського від 16 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання послугта pf позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним пункту 4.1. договору про надання правової допомоги № 12-23 від 10 квітня 2023 року, абзацом, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму судових витрат пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 15 000 грн. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Південного районного суду м. Кам`янського від 16 вересня 2025 року залишено без змін.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Додаткове рішення Південного районного суду м. Кам`янського від 28 січня 2026 року залишено без змін.
03 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Південного районного суду м. Кам`янського від 16 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного судувід 17 червня 2026 року (повний текст постанови складено 18 червня 2026 року), ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , а зустрічний позов ОСОБА_2 залишити без розгляду. Судові витрати покласти на ОСОБА_2 .
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством України.
Зважаючи на те, що позовну заяву подано у грудні 2024 року,судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2024 року.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року становив 3 028 грн.
Ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 211,20 грн (3 028 грн ? 0,4) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 15 140,00 грн (3 028 грн ? 5) (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).
Зважаючи на те, що зустрічну позовну заяву подано у лютому 2025 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2025 року.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року становив 3 028 грн.
Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною-особою підприємцем становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У разі якщо в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден з таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Тобто, ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить (стягнення заборгованості)- 5 000 грн (500 000 ? 1%), немайнового характеру становить (визнання недійсним договору)- 1 211,20 грн.
Ураховуючи характер спору, розмір ставки судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового та немайнового-9 937,92грн (5 000 грн + 1 211,20 грн ? 200% ? 0,8)
Заявником сплачено судовий збір у розмірі 8 000 грн.
Таким чином, заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1 937,92 грн (9 937,92 грн - 8 000 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): [рахунок приховано], ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Південного районного суду м. Кам`янського від 16 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк