ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
20 липня 2026 року Справа 160/20591/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника Кириленка Андрія Володимировича до відповідача-1: військової частини НОМЕР_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
15.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 15.07.2026 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Кириленка Андрія Володимировича до відповідача-1: військової частини НОМЕР_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_2 , в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у формі ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень внаслідок поранення одержаного під час захисту Вітчизни у відповідності до пункту 4 Постанови КМУ «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11 лютого 2025 року № 153;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень внаслідок поранення одержаного під час захисту Вітчизни у відповідності до пункту 4 Постанови КМУ «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11 лютого 2025 року № 153.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, ОСОБА_1 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та під час проходження військової служби брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Позивач зазначає, що 11.01.2023 під час виконання бойового завдання в районі АДРЕСА_1 внаслідок обстрілу противника отримав мінно-вибухову травму, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку. Позивач вказує, що на момент набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» він відповідав встановленим умовам для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 грн, оскільки був прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років, проходив службу як військовослужбовець сержантського складу та мав поранення, отримане під час захисту Вітчизни. Разом з тим, позивач зазначає, що військова частина НОМЕР_1 відмовила у реалізації його права на отримання зазначеної винагороди, посилаючись на те, що положення постанови №153 не поширюються на військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 та підпорядкованих їй військових частин. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки Головне управління розвідки Міністерства оборони України є військовим формуванням, утвореним відповідно до законодавства України, а тому військовослужбовці зазначеного органу за умови відповідності вимогам постанови №153 мають право на отримання передбаченої нею одноразової грошової винагороди. У зв`язку з цим позивач просить визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати йому одноразової грошової винагороди та зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити її нарахування та виплату.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2026 року зазначена вище справа розподілена та 16.07.2026 року передана судді Пруднику С.В.
Відповідно до п. п. 3 та 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява подана до суду з порушенням норм ст. ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Так, згідно із приписами ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до пунктів 3, 4 та 6 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема шляхом: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (пункт 6).
Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи дійсно щодо особи має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2,6 КАС України.
Тобто, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси позивача.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №820/3327/16.
Також, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;
8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Так, у поданій до суду позовній заяві позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у формі ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень внаслідок поранення одержаного під час захисту Вітчизни у відповідності до пункту 4 Постанови КМУ «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11 лютого 2025 року № 153;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень внаслідок поранення одержаного під час захисту Вітчизни у відповідності до пункту 4 Постанови КМУ «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11 лютого 2025 року № 153.
Як у якості додатків представник позивача зазначив про: 1. копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; 3. копія паспорта позивача; 4. копія витягу з реєстру територіальної громади позивача; 5. копія акту розслідування нещасного випадку від 27.04.2023 №155/23; 6. копія військового квитка позивача; 7. копія адвокатського запиту за вих. № ОМ/204751/00 від 04.11.2025 (без додатків); 8. копія листа від військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2025 (додатки відсутні); 9. копія заяви за вих. № № ОМ/204751/01 від 12.12.2025 (без додатків); 10. копія листа від військової частини НОМЕР_1 від 08.01.2026 (з додатками); 11. копія заяви за вих. № ОМ/204751/02 від 03.02.2026 (без додатків); 12. копія листа від військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України від 20.02.2026 (з додатками); 13. копія заяви за вих. № ОМ/204751/04 від 24.04.2026 (без додатків); 14. копія листа від Військової частини НОМЕР_1 від 26.05.2026 (додатки відсутні).
Втім, такі додатки представник позивача до суду не подав.
У зв`язку з чим, суду не можливо встановити наявність порушених прав позивача та обставини, які йому передували, які відносини виникли у зв`язку із такими порушеннями, які права були порушені та обрані позивачем способи захисту.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України).
З огляду на викладене, позивачу слід подати до суду додатки до позовної заяви: 1. копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; 3. копія паспорта позивача; 4. копія витягу з реєстру територіальної громади позивача; 5. копія акту розслідування нещасного випадку від 27.04.2023 №155/23; 6. копія військового квитка позивача; 7. копія адвокатського запиту за вих. № ОМ/204751/00 від 04.11.2025 (без додатків); 8. копія листа від військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2025 (додатки відсутні); 9. копія заяви за вих. № № ОМ/204751/01 від 12.12.2025 (без додатків); 10. копія листа від військової частини НОМЕР_1 від 08.01.2026 (з додатками); 11. копія заяви за вих. № ОМ/204751/02 від 03.02.2026 (без додатків); 12. копія листа від військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України від 20.02.2026 (з додатками); 13. копія заяви за вих. № ОМ/204751/04 від 24.04.2026 (без додатків); 14. копія листа від Військової частини НОМЕР_1 від 26.05.2026 (додатки відсутні).
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 160, ч.1 ст. 169, ст. ст. 248, 256 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Кириленка Андрія Володимировича до відповідача-1: військової частини НОМЕР_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду:
- поданням до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги - додатки до позовної заяви: 1. копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; 3. копія паспорта позивача; 4. копія витягу з реєстру територіальної громади позивача; 5. копія акту розслідування нещасного випадку від 27.04.2023 №155/23; 6. копія військового квитка позивача; 7. копія адвокатського запиту за вих. № ОМ/204751/00 від 04.11.2025 (без додатків); 8. копія листа від військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2025 (додатки відсутні); 9. копія заяви за вих. № № ОМ/204751/01 від 12.12.2025 (без додатків); 10. копія листа від військової частини НОМЕР_1 від 08.01.2026 (з додатками); 11. копія заяви за вих. № ОМ/204751/02 від 03.02.2026 (без додатків); 12. копія листа від військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України від 20.02.2026 (з додатками); 13. копія заяви за вих. № ОМ/204751/04 від 24.04.2026 (без додатків); 14. копія листа від Військової частини НОМЕР_1 від 26.05.2026 (додатки відсутні).
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник