ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
(про відмову у відводі судді)
21 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/20809/26
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Липи В.А., розглянувши заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026 головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/20809/26 за позовом ОСОБА_1 було визначено суддю Леміщака Д.М.
Ухвалою судді Леміщака Д.М. від 03.07.2026 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Через відділ документального забезпечення суду 17.07.2026 від позивача надійшла заява про відвід судді Леміщака Д.М. від розгляду даної справи, яка була мотивована тим, що суддя не може брати участь у розгляді даної справи і підлягає відводу, оскільки, на думку позивача, суддя безпідставно залишив без руху його позовну заяву та своїми діями викликає сумнів у неупередженості, об`єктивності та зацікавленості судді в результаті розгляду справи.
Суд дійшов висновку про необґрунтованість відводу судді Житомирського окружного адміністративного суду Леміщака Д.М., про що постановив ухвалу від 20.07.2026 та відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Леміщака Д.М.
Ухвалою суду від 20.07.2026 заяву передано для проведення автоматизованого розподілу для визначення судді для вирішення питання про відвід судді у справі № 240/20809/26 у порядку, визначеному частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На підставі розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу передано судді Липі В.А. для вирішення питання про відвід судді Леміщака Д.М.
Згідно з частиною 11 статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина 12 статті 40 КАС України).
З огляду на вищевказані приписи процесуального закону суд розглядає заяву ОСОБА_1 про відвід судді Леміщака Д.М. від розгляду адміністративної справи № 240/20809/26 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши доводи поданої заяви та матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні цієї заяви з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина 3 статті 36 КАС України).
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина 2 статті 36 КАС України).
Згідно із частинами 1, 2 статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина 3 статті 39 КАС України).
Разом з цим, суд зауважує, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
З наведеного слідує, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Частина 4 статті 39 КАС України передбачає: встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Аналіз наведених приписів свідчить про те, що законодавцем визначено вичерпний перелік підстав для відводу судді. При цьому, відвід повинен бути вмотивованим та заявленим у строк, що визначений частиною 3 статті 39 КАС України.
Не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді або ж припущення щодо зацікавленості судді в результаті справи.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 21.07.2025 року у справі 9901/57/21, від 10.07.2025 року у справі 990/264/24.
Як встановлено частиною 4 статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 встановлено, що фактично підстави для відводу зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями та діями судді, зокрема, щодо залишення позовної заяви без руху та встановлення строку для усунення, зазначених в ухвалі суду, недоліків позовної заяви.
Судом враховано, що будь-яких доказів упередженого відношення або необ`єктивності судді Житомирського окружного адміністративного суду Леміщака Д.М. у справі № 240/20809/26 щодо позивача або відповідача до заяви не додано, як і доказів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді.
Суд зазначає, що аргументи, якими мотивовано заяву про відвід судді, не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення суддею Леміщаком Д.М. гарантій неупередженості.
Враховуючи наведене, суд вважає, що заявлені підстави для відводу судді Леміщака Д.М. є такими, які не ґрунтуються на приписах частини 4 статті 36 КАС України та відповідно вказана заява не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Леміщака Дмитра Михайловича.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.
Суддя В.А. Липа